«БукФест»: запрошуємо у Світ Української Літератури!

 19-20 листопада  відбудеться ІVОбласний Книжковий Фестиваль «БукФест», за участю відомих письменників, науковців, громадських діячів та волонтерів з України. Також ви зможете зустрітися з буковинськими видатними діячами.

 Чекаємо на вас!                                          

Всесвітній день науки Всесвітній день науки в ім'я миру та розвитку

    10 листопада в 2001 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО засновано Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку. Ідея цього міжнародного свята в тому, щоб суспільство розуміло наукові досягнення, ділилося з здобутками з іншими країнами, привертається увага до викликів з якими зіштовхнулася наукова діяльність та надання їй підтримки.

   Україна завжди славилася своїми науковими здобутками та технічним прогресом. В 1969 році була заснована постановою ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР Державна премія Української РСР в галузі науки і техніки. 25 жовтня 1991 року Кабінет Міністрів України перейменував її у Державну премію України в галузі науки і техніки – щорічна державна нагорода України.

   Комітет з Державної премії України в галузі науки і техніки в 2020 році видав книгу про історію української науки і техніки з кінця 60-х років до сьогоднішніх днів як невід’ємної частини загальної історії України цього періоду. У виданні представлено основні і найкращі досягнення вчених, конструкторів, технологів, що своєю працею забезпечили науково-технологічний розвиток країни та її поступ до утвердження європейської держави. Не забута і гуманітарна сфера як стратегічно важлива для розвитку країни. Йдеться про книгу «Державна премія України в галузі науки і техніки. Погляд на п’ядесятирічну історію». Передмова написана видатним Борисом Патоном. В ній ми також дізнаємося про півстолітньою історією діяльності Комітету, з роботами лауреатів Державної премії України за останні 20 років.

Краще ознайомитись з цим видавництвом ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

Державні премії України в галузі науки і техніки. Погляд на п'ятдесятирічну історію / Ком. з Держ. премій України в галузі науки і техніки ; авт.-упоряд.: В. С. Стогній, О. І. Жданенко, О. В. Маруня ; авт. вступ. ст. Б. Є. Патон. - Київ : Промінь, 2020. - 447, [1] с. : іл., портр. ; 30 см. - Загол. обкл. : Державна премія. Погляд на п’ятдесятирічну історію. - ISBN 978-617-7180-40-0 (в палiт.)

 Чекаємо на вас!

Онлайн-консультація: «Особливості трудових відносин працівників-сумісників. На скількох підприємствах може працювати працівник-сумісник?»

 

 3 листопада, в рамках співпраці Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Особливості трудових відносин працівників-сумісників. На скількох підприємствах може працювати працівник-сумісник?».

   Сумісництво — це виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час. Робота може виконуватися як у того самого роботодавця, так і на іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи — роботодавця (ч. 1 ст. 102-1 КЗпП України).

Кількість місць роботи за сумісництвом
Законодавство не обмежує кількість підприємств, де працівник може працювати за сумісництвом. Працівник може укласти кілька трудових договорів про сумісництво, якщо встигає виконувати обов’язки у вільний від основної роботи час.

Важливі умови

• Обов’язково має бути одне основне місце роботи.
• Якщо працівник не має основного місця роботи, його не можна оформити за сумісництвом.

Висновок
Працівник може одночасно працювати за сумісництвом на необмеженій кількості підприємств, але тільки за умови, що має основне місце роботи. Якщо основне місце відсутнє — оформлення за сумісництвом є незаконним.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

День української писемності та мови

 

Мова – це наша національна ознака,

в мові – наша культура,

суть нашої свідомості.

 (Іван Огієнко)

   27 жовтня – День української писемності та мови й день вшанування святого Нестора Літописця. Монаха Києво-Печерської лаври вважають автором першої писемної історії української землі – «Повість врем’яних літ», яка була написана в ХІ – на поч. ХІІ ст. ним та іншими літописцями. На жаль пам’ятка не збереглася до наших днів, але існує в «перевиданнях» рукописних творів таких як Іпатському (XV ст.) і Лаврентіївському (1377 р.) списках. А створенню слов’янської кирилиці завдячуємо братам Кирилу і Мефлодію, на замовлення князя Ростислава, що очолював Великоморавське князівство, щоб перекласти його народові Святе Письмо. На основі грецького алфавіту, враховуючи фонетичний лад слов’янської мови, Кирило спочатку створив глаголицю, а його учні вже розробили кирилицю, яка пізніше лягла в основу сучасної української мови. Глаголиця з часом вийшла з ужитку. Найдавніша пам’ятка кирилицею яка нам відома – є у болгарському скельному монастирі в селищі Крепча, написана в 931 році. Якщо згадати про книгу – то це давньоруське Остромирове  Євангелія 1056-1957 років, написана на замовлення Остомира – з київського боярського роду, київським дяком Григорієм. Звичайно, кирилиця змінювала свій вигляд, – час швидкоплинно потребував створення документацій та різних грамот, розвивалась проповідницька проза, ораторське мистецтво, перекладалися окремо частинки Біблії, винайшли друкарство. В 1574 році Іван Федоров у Львові видав першу українську друковану книгу «Апостол» та «Буквар». Зараз ми не уявляємо наше існування без писемності мови. Мова є скарбом кожного народу й має свою історію, індивідуальність та оригінальність. Ось короткий перелік цікавинок про нашу українську мову:
1. Сучасна українська мова має близько 256 тис. слів й багата на синоніми.
2. Наша мова офіційно визнана однією з наймилодійніших, уступаючи місце тільки італійській. А за красою лексики вона третя після французької та перської.
3. Українська мова входить у трирядку найпоширеніших у світі мов.
4. Візантійський історик Пріск Панійський в 448 році перебував в таборі гунського володаря Аттіла, на сучасній українській землі, та записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
5. В українській мові, на відміну від решти слов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
6. Найбільше слів починаються на літеру «П», а найменше – на літеру «Ф».
7. За лексичними показниками найбільш близькими до української мови є: білоруська (84%), польська (70%) та сербська (68%).
8. До середини ХІХ ст. українську мову називали «руською мовою».
9. Серед слів найчастіше  вживають іменник – «рука», прикметник – «великий», дієслово – «бути» та займенник – «він».
10. Рекордсмен серед перекладених й перевиданих творів є «Заповіт» Тараса Шевченка.
   Тож любіть, цінуйте й пишайтесь свою рідну мову й не забувайте її вивчати, досліджувати й розвивати. А наша Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Михайла Івасюка з радістю вам допоможе з різноманітною інформацією й сердечною підтримкою в добрих намірах.
 
   Всіх з Днем української писемності та мови! 

Ювіляри року. Журналу «Дзвін» – 85!

 

У наші часи – коли український народ змушений захищати та відвойовувати свої землі, культуру, традиції тощо, ми як ніколи потребуємо духовно-культурну підтримку. Історія вже не один раз доводила, що різноманітні літературно-мистецькі журнали допомагають суспільству поринути в минулі епохи, вивчати суспільно-політичні процеси людства, знайомити з новими художніми творами й висвітлювати події сьогодення. Першим українським журналом вважається «Основа», він друкувався українською мовою і почав виходити в Петербурзі в 1861 році. До цього українські часописи («Український вісник» (1816-1819), «Український журнал» (1824-1825)) хоч мали українську тематику, виходили російською мовою. Сьогодні найвідоміші журнали також мають свої історичні та твочі традиції й висвітлюють думку суспільства, допомагають заринутись в мальовничий світ літератури й мистецтва, дізнаватися наукові інновації тощо – це такі видання як «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Кур’єр Кривбасу» та інші. Нажаль, через різні обставини деякі з них змушені були зупинити своє існування або перейти в електронне видання.
Наш ювіляр – журнад «Дзвін» засновано 1940 р. у Львові під назвою «Література і мистецтво». Часопис народився після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України і був створений як журнал Львівської організації Спілки радянських письменників України. Видання було направлене на дослідження творчої діяльності й життєвих успіхів таких постатей як О. Кобилянська, Ю. Федькович, М. Черемшина, В. Стефаник та інші. Багато приділялося уваги І. Франку – це публікації М. Гудзовича, М. Деркача, Д. Лук’яновича тощо. Висвітлювалися події не тільки українського театру, а й всієї Європи. Також можна було ознайомитися з лекціями з мистецтва, різноманітними виставками, дізнатись про діяльність літературно-мистецьких товариств і спілок.
У Другій світовій війні, в 1941 р. журнал «Література і мистецтво», через окупацію західноукраїнських областей, припинив своє існування.
Літом в 1945 р. орган Львівської організації Спілки радянських письменників України відновив часопис під назвою «Радянський Львів» (1945-1951), який проіснував шість років. Журнал розширив свою тематику публікацій: появилися постійні розділи як «Критика і біографія», «Хроніка», «Нові книжки», друкувалися рецензії, сучасна проза та поезія, статті науково-публіцистичного характеру, ювілейні дати тощо.

У лютому 1951 р., невідомо з якої причини, назву журналу було змінено на «Жовтень», також був оновлений склад редколегії – головним редактором став Ю. Мельник (1951-1963). До редакції часопису входили відомі українські письменники, літературознавці, громадські діячі: І. Вільде, М. Бажан, В. Лозовий, Д. Павличко, І. Іваничук та інші.
В журналі почали друкувати не тільки українських письменників, а й іншомовних авторів, не забували й про автентичні твори та їх дослідження. В 60-х роках в часописі «Жовтень» з’явилися рубрики гумористично-сатиричного характеру, також не забули й про наймолодших читачів. У рубриці «Комарик» опубліковані дитячі оповідання, казки, вірші, загадки, які були проілюстровані веселими малюнками.
У 1990 р. завдяки суспільно-політичним процесам, українці відмовляються від всього, що пов’язало нас з «братнім народом». Так і редакція журналу «Жовтень» зрікається цієї назви, і виходить під назвою «Дзвін». Завдяки команди головного редактора Романа Федорова журнал «Дзвін» набуває ще більшої популярності. В ньому надруковані архівні матеріали, «Галицько-Волинський літопис», «Історію запорозьких козаків» Д. Яворницького, історичні праці М. Грушевського, І. Крип’якевича, представлені повісті та романи з історії України. Також висвітлювались наукові розвітки з культури, мистецтва, фольклору й етнографії.
В наші дні, з різних суспільно-політичних причин й Російська збройна агресія проти Незалежної України, журнал «Дзвін» переживає не найкращі часи, тираж знизився. Та завдяки новій рубриці, яка присвячена молодому поколінню, він оживає. Адже «Дзвін» – це не тільки сучасний український журнал, він надихає, вивчає, досліджує як минуле – так і теперішнє життя, веде нас в світле й яскраве майбутнє й не забуває нагадувати про тих хто допоміг нам його отримати.

Бажаємо нашому ювіляру та його команді ще багато років надихати, повчати, розвивати й розважати своїх читачів. А ще процвітання, успіхів та натхнення для створення цікавого континенту, вдячних користувачів й виходу до міжнародного найвищого рівня та великого обсягу тиражу! А ще, невдовзі написати про закінчення війни та перемогу України! Слава ЗСУ!

 P.S.
В Чернівецькій обласній універсальній бібліотеці імені Михайла Івасюка зберігаються журнал «Жовтень» за 1960-1989 рр., та журнал «Дзвін» - за 1990-2022 рр. (№ 1-6).

    Чекаємо на вас, до зустрічі!

Новинки на наших поличках. Ілюстрована історико-богословська енциклопедія Т. 2

 

 Нещодавно до нашої книгозбірні приєднався другий том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» у п’ятьох томах. До другого тому даної енциклопедії увійшли статті на літери Д – Й, в яких розкриваються поняття біблійної історії (старозавітної та новозавітної – історія книг Святого Письма), античної, авраамічних і східних релігій, а також поняття, пов’язані з біблійною герменевтикою, екзегетикою, еклезіологією та історією літургійного обряду, вчення екуменічних вселенських соборів Христової церкви й соборів пізнього Середньовіччя та Нового часу, діяльність низки авторитетних римських пап ХХ ст. 
 Загалом, другий том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» творчо продовжує розпочатий у першому томі системний науково обґрунтований аналіз засадничих історичних та релігійно-богословських понять, діяльності подвижників ідеї української державності та націєтворення, які своєю працею і боротьбою сприяли відродженню, примноженню та збереженню в чистоті національних духовних джерел українського народу у важкий період бездержавного статусу України-Руси. Вміщені в другому томі статті істотно доповнюють і розширюють словниковий компендіум, поданий у формі цікавих та інформаційно насичених життєписів, змальованих живою, колоритною і водночас академічною мовою. Описані географічні місця, події та явища, що увиразнюють історичний процес, висвітлюють особливості релігійних пошуків людства. Подано відомості щодо інституційного оформлення релігійних організацій, рухів, шкіл, формування й еволюції віровчень, культів, догматичних, канонічних і літургійних традицій. Показано динаміку розвитку історіософської і релігійно-богословської думки в Україні та світі.

   Ілюстрована історико-богословська енциклопедія [Текст] : в 5 т. / М-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України. - Чернівці : Друк Арт, 2024-.
Т.1 : [А - Ґ]. - 2024. - 471, [1] с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8129-84-2 (в палiт.)
Т.2 : [Д-Й]. – 2025. – 479 с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8501-08-2 (в палiт.)

  Ознайомитися з першим та другим томом «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

До зустрічі!

Новинки на наших поличках. Про богів та людей

 

  Нещодавно на полицях нашої книгозбірні з’явилася нова книга Альгірдаса Юлюса Греймаса «Про богів та людей». Видання підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.
   Пропоноване увазі читача видання містить під однією обкладинкою дві праці знаного литовсько-французького лінгвіста, фольклориста й літературознавця А. Ю. Греймаса – «Про богів та людей», що вперше публікується в перекладі з литовської мови на українську та «У пошуках народної пам’яті». Це здобутки понад двадцятирічної копіткої праці з реконструкції цілісної міфологічної картини світу стародавніх литовців.

   З погляду методологічних засад «батька» порівняльної індоєвропеїстики Ж. Дюмезіля А. Ю. Греймас зреалізував успішну спробу зіставлення розрізнених фольклорних, історичних і літературних джерел у вимірі масштабної міфологічної ретроспективи, що переконливо доводить значущість литовського «компонента» в історії індоєвропейців.
   Для українських учених це видання окреслює нову царину досліджень, передусім з огляду на те, що литовсько-українські міфологічні паралелі до сьогодні не було осмислено на такому рівні, якого вони, безумовно, заслуговують.
   Видання праць Греймаса, поза всяким сумнівом, сприятиме розвитку українсько-литовського культурного та наукового співробітництва, подальшому діалогу обох народів у європейському культурному просторі.

Греймас А. Ю. Про богів та людей  / А. Ю. Греймас ; пер. з лит. В. Просцевічуса ; Український культ. фонд. - Київ : Києво-Могилян. акад., 2018. - 464 с. + 14 с. кол. іл. - Парал. тит. арк. лит. мовою. - Бібліогр.: с. 451-452 (18 назв). - ISBN 978-966-518-747-9 (в палiт.) 

 Запрошуємо детально ознайомитися з даною працею А. Ю. Граймаса у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

   До зустрічі!