ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ БІБЛІОГРАФІВ

Карантин триває, продовжуємо дистанційне навчання

    "ДІЯ. ЦИФРОВА ОСВІТА"

   Гаврилюк О.О.  - завідувачка відділу

Григорець Галина Михайлівна - головний бібліограф

Курс "Креативне мислення"

Маник Галина Дмитрівна - провідний бібліограф

Рачук Святослав Ярославович - бібліограф

"ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА" - ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПРАЦЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ХХІ СТОЛІТТЯ

                       

Мирослав Мороз - дослідник життя і творчості Івана Франка

«Літопис життя і творчості Івана Франка» Мирослава Мороза, є працею , яка стала основною в доробку відомого вченого та бібліографа. Сумлінна, як оцінюють її франкознавці, многотрудна й украй потрібна праця, над якою науковець трудився десятки років сьогодні йде до читача, до всіх, хто цікавиться постаттю Франка і українською культурою загалом. Ця фундаментальна робота стане основою майбутніх франкознавчих досліджень… тритомник - це перший найдетальніший хронологічний звід відомостей про життя і діяльність українського генія людства, побудований на документах та архівних джерелах, що увійшов в духовну спадщину України...»

(Микола Жулинський)

 Тритомний «Літопис життя і творчості Івана Франка» вважається, найповнішою працею, присвяченою життю і діяльності Івана Франка, найвидатнішої постаті в українській літературі після Шевченка, чия творча спадщина складає біля п’яти тисяч творів. Цю працю підготував відомий науковець – львівський літературознавець Мирослав Мороз. Сам Мирослав Мороз у 50-х роках був засуджений на 25 років за націоналізм, відчув смак казематів, однак був звільнений після смерті Сталіна.

   Відомі також його видані праці - літописи Івана Котляревського та Лесі Українки. Надзвичайно скрупульозно, ретельно, прискіпливо до кожного слова та речення працював науковець над цими виданнями впродовж всього життя. Видати працю про Івана Франка вдалося вже після смерті науковця, завдяки зусиллям доньки – Дарії Гонтаревої (Мороз), яка упорядкувавши матеріали наукової праці батька, самотужки перевела її у електронний формат та під час наукової конференції у Львові, що була присвячена 150-річчю від дня народження Івана Франка, показала рукописи батька професору Миколі Жулинському. Під час цієї зустрічі і виникла ідея віднайти спонсорів, відредагувати та надрукувати вартісний доробок літературознавця, адаптувавши до сучасних умов. На шляху до видання «Літопису...» було чимало перешкод, які довелось подолати. Зокрема це стосувалось редагування та доповнень інформацією так званих «білих плям» в текстах, а також уточнень дат, назв, подій, тощо.  До роботи над виданням долучилися: професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка – Михайло Шалата та доцент цього ж вузу Євген Пшеничний; доктор філологічних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. і. Франка – Богдан Якимович, який у свій час вивчав маловідомі факти та сторінки життя письменника І. Франка.

ВЕЛИКДЕНЬ В ОПОВІДАННІ МАРКА ВОВЧКА "ТЮЛЕВАЯ БАБА"

Днями згадала про маловідоме оповідання "Тюлева баба" української письменниці  Марко Вовчок - цікавої та загадкової особистості, яку називали "фатальною жінкою" української літератури. Колись воно мене дуже вразило. Це оповідання про непрості сімейні стосунки, складні емоції, про ворожнечу та небажання примирення, безкінечне безглузде суперництво за вище місце у патріархальному світі уїздів, заради репутації в суспільстві. Головні героїні готові на все, навіть на злочинні дії,тільки щоб досягти визнання та успіху в змаганні  - спекти на Великдень найкращу тюлеву бабу. Скільки докладалося зусиль, хитрощів, непорядності, різних брудних вивертів, для того щоб закупити краще борошно для випічки та не дати це зробити суперниці, і це все напередодні такого великого світлого християнського свята, як Великдень. Здавалося б непоєднувані речі. Проте гру почато... Складні емоції, нервові зриви, стреси, сильні переживання тримають героїнь в напрузі впродовж тривалого часу. Цікаво описано авторкою тривалий процес підготовки до святкування і нарешті сам результат -  тюлеву бабу, справжній витвір мистецтва, яким молода господиня - визнана переможниця дуже пишалася. 

"... в гостиной стоял стол, длинный-длинный стол, под тонкою белою скатертью, а на столе стояла баба… Как же эту бабу описывать? Не всякий может описать хорошо. Она была круглая, большая-пребольшая, бледно-желтого, нежного цвета, а вышиною с трехлетнего рослого ребенка. Она легка, ужасно легка, верно, больше фунта не весит, а может, и меньше; тесто ее дырчатое, наподобие тюля; вкус ее сладкий, душистый и необыкновенный".       "... на столе около бабы всякие печенья, разные жареные птицы, колбасы, ветчина, сыры, жареный барашек с миртовой веточкой в зубах и барашек из масла с голубым флагом, крашеные яйца, сливочные кремы, миндальные торты… Между всем этим расставлены букеты цветов и зелени в высоких фарфоровых вазах, вина, наливки и водки в бутылках и в графинах, фрукты в корзиночках, варенья и конфеты на хрустальных тарелочках…"

Це оповідання написано російською мовою, хоча є переклад Василя Доманицького на  українську. 

Запрошую знайти цей твір в Чернівецькій ОУНБ ім. Михайла Івасюка після карантину, прочитати та скласти свою думку! 

"СОЛОДКЕ ПЕЧИВО" ДАРІЇ ЦВЄК - КУЛІНАРНИЙ БЕСТСЕЛЕР

КРАЩІ РЕЦЕПТИ ВИПІЧКИ ДО ВЕЛИКОДНІХ СВЯТ

А ви вже подбали про випічку до Великодня?! Саме час! Паски, баби, завиванці, різноманітне печиво - дуже вдало виходять за рецептами знаної кулінарної майстрині Дарії Цвєк (10.10.1909, м. Гримайлів на Тернопільщині  - 2004, м. Івано-Франківськ). Сама впродовж багатьох років послуговуюся порадами з її кулінарних книг. А чи багатьом відомо, що пані Дарка була близькою багаторічною подругою та гімназійною товаришкою української письменниці Ірини Вільде?! 
Завдяки Ірині Вільде українські господині отримали широковідомі свого часу кулінарні книги Дарії Цвєк. Після Другої світової війни пані Дарка вела на радіо сімейно-кулінарну програму. Згодом, в 1958 році, Ірина Вільде запропонувала видати збірку найкращих кулінарних рецептів. Вони тоді й подумати не могли, що книжка "Солодке печиво", перше видання якої з'явилося вже в 1960 році, стане настільним (майже хрестоматійним) посібником господинь по всій Україні та першою із серії бестселерів талановитої кулінарки.  За 95 років життя пані Цвєк не полишала активну життєву позицію. 35 років віддала педагогічній праці, працюючи вчителем біології, довгий час була головою Спілки українок, активно займалась музикою, добре грала на флейті і, звичано, займалася кулінарією, мала гарну родину.

 Вона авторка бестселерів: «До святкового столу», «У будні та свята», «Для гостей і сім'ї», «Нашим найменшим», «На добрий вечір», «Дітям і батькам» та ін.

Книгу «Солодке печиво» перевидавали дев'ять разів. Ця книжка, доповнена рецептами пирогів з солоною начинкою та напоїв, видавалася під назвою «Домашнє печиво».

Збірка рецептів та порад «Малятам і батькам» (Львів : Видавництво Старого Лева) була визнана  "Книгою року- 2002".

Книга «Солодке печиво» черговий раз була перевидана в 2013 році (Львів: Видавництво Старого Лева) і потрапила до списку «Лідери літа» за версією Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року 2013». Загальний наклад книг  Дарії Цвєк становить п’ять мільйонів примірників. 

НАЙСМАЧНІШИЙ РЕЦЕПТ ПАСКИ ВІД ДАРІЇ ЦВЄК

Готується легко та швидко! Спробуйте!

Інгредієнти:

500 г борошна, 1 склянка молока, 4 жовтки, 50 г дріжджів, 100 г вершкового масла або маргарину чи олії, 100 г цукру, 1/2 ложки солі, ванілін.

Приготування:

Розвести в теплому молоці дріжджі з 1 ст. ложкою цукру і 1 ст. ложкою борошна. Коли розчина почне бродити, влити її в посуд з борошном, додати розтерті з цукром до білості жовтки, посолити і замісити. Під кінець вимішування влити розтоплений маргарин або теплу олію, вимісити ще раз, щоб тісто ввібрало весь жир, накрити і поставити в тепле місце.

Коли тісто підійде, перемісити, викласти частину його в форму, дно якої застелене промащеним папером, заповнивши її на 2/3. Тісто знову поставити, щоб підійшло. Коли форма виповниться, тісто змастити яйцем і пекти в гарячій духовці (190-200 °С) протягом 45 хв.

 Більше рецептів пасок – http://bit.ly/2IVbPWf

"ВЧЕНІ УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ НАУЦІ" ВАСИЛЯ ШЕНДЕРОВСЬКОГО - КНИГА ПОВЕРНУТИХ ІМЕН

Наш сучасник, відомий громадський діяч Іван Дзюба неодноразово зазначав у своїх виступах: "...конче треба повернути Україні імена видатних діячів, митців та вчених, "привласнених" іншими культурами". Саме цій темі присвячена книга Василя Шендеровського «Вчені України у світовій науці», що вийшла у київському видавничому домі «Простір» 2019 року, об’єднує серію книжок «Нехай не гасне світ науки», у яких подано короткі нариси про вчених, народжених українською землею, що своїм науковим доробком прислужилися світовій науці і культурі. 

Василь Шендеровський - буковинець, родом з Заставнівщини, доктор фізико-математичних наук, професор провів величезну пошукову роботу та повернув із забуття плеяду наших обдарованих земляків, чиї імена, досягнення, а головне – належність до України, замовчувано багато років.

У цій книзі автор вмістив приблизно 200 нарисів про українських вчених, які зробили вагомий внесок у скарбницю світової науки і культури, розкрив для широкого загалу, зокрема, такі постаті: антрополога Федора Вовка, математика Михайла Кравчука, географа-енциклопедиста Володимира Кубійовича, талановитого фізика і вдумливого філософа Івана Пулюя, фізика-оптика Олександра Смакули, біолога Бориса Балінського, хірурга Овксентія Богаєвського, психолога Олександра Кульчицького, мовознавця Пилипа Морачевського, географа Івана Теслі, винахідника електронного телебачення Бориса Грабовського та ін. Усі ці імена годі шукати в енциклопедіях і словниках радянської доби. Ці вчені служили Україні, а не владі, і здебільшого працювали за кордоном.

Назвемо імена ще деяких вчених, чиє подвижницьке служіння улюбленій справі й рідній землі викликає повагу та вдячність нащадків. Ось деякі з них: фізик та культуролог Олександр Боргардт, астроном Мотря Братійчук, математик Євген Вікторовський, ботанік Андрій Гродзінський, правознавець Станіслав Дністрянський,  мінералог Микола Світальський; інженер-кліматолог, гідролог, лауреат Нобелівської премії миру 2007 року Євген-Зенон Стахів; визначний фізик-експериментатор Михайло Каша, фізик-теоретик Дмитро Іваненко, кримськотатарський мовознавець і енциклопедист Ісмаїл Гаспринський, інженер і аеронавт Михайло Яримович та багато інших. 

Серед них є також інформація про видатних буковинців та тих, доля і діяльність яких, поєднана з Буковиною та Чернівцями: художник - Микола Івасюк, громадський діяч; педагог - Омелян Попович; енциклопедист-бібліограф Зенон Кузеля та ін.

Це видання було також презентовано в Чернівецькій ОУНБ ім. Михайла Івасюка. Відділ наукової інформації та бібліографії пишається примірником "Вчені України у світовій науці" з дарчим написом та автографом автора. Після карантину запрошуємо всіх, хто цікавиться історією України та історією української науки ознайомитися більш детально з цим виданням.

МОЯ УЛЮБЛЕНА ДИТЯЧА КНИГА

До  Дня дитячої книги бібліотекарі ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка  розповіли про свої улюблені дитячі книги та своїх рідних.

http://www.library.cv.ua/vitayemo-z-mizhnarodnym-dnem-dytyachoyi-knygy.html

МЕДИКАМ УКРАЇНИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ! (Історія української медицини в дзеркалі енциклопедичних видань)

НИЗЬКИЙ УКЛІН ВСІМ МЕДИКАМ УКРАЇНИ ЗА ВІДДАНІСТЬ СПРАВІ, ВИСОКИЙ ПРОФЕСІОНАЛІЗМ ТА ЛЮДЯНІСТЬ! 

Працюючи дистанційно в період пандемії, спричиненої коронавірусом COVID-19, дуже доречно з великою повагою та щирою вдячністю згадати про всіх медичних працівників, на плечі яких впав неймовірно важкий та відповідальний тягар – рятувати пацієнтів в складних реаліях сьогодення, наражаючи часто себе та свої сім’ї на смертельну небезпеку. В усі часи лікарі залишалися на «передовій лінії» в складній, відповідальній, проте дуже почесній справі – боротьбі за здоров’я та життя людей.  Українська медицина має багату історію.

Нещодавно довідковий фонд відділу наукової інформації та бібліографії збагатився кількома розкішно оформленими енциклопедичними  виданнями, які присвячені медикам України – лікарям-практикам, науковцям, які впродовж багатьох років самовіддано боролися з різними хворобами, ретельно вивчали збудників, винаходили вакцини, боролися з епідеміями, лікували та дбали про здоров’я кількох поколінь українців. Кожен з них вписав свої рядки до Золотої книги української медицини, вражаючи своєю відданістю справі, жертовністю та працездатністю. Їхні досягнення, нерідко світового значення, зумовили розвиток та здобутки сучасної медицини.

ОТЖЕ, ЗНАЙОМТЕСЯ! Серед нових надходжень заслуговує на особливу увагу об’ємне видання в трьох томах: (Червяк П. І. Медицина України в персоналіях) - енциклопедичний біобібліографічний довідник, який містить короткі нариси життя, фотографії та списки літератури про лікарів та вчених-медиків України з часів праукраїнського світу, скіфської доби, часів Київської Русі, Російської імперії, Української Народної Республіки, СРСР, УРСР, незалежної України. Через життєписи висвітлена  роль українців у творенні медицини Російської імперії та повертається історична справедливість про належність багатьох видатних вчених-медиків до України. Також подані біографічні довідки про видатних вчених та лікарів, яким довелося працювати не тільки в Україні, а й поза її межами. Великий масив персоналій свідчить про вагомий внесок вчених-медиків та лікарів у світову медицину та грандіозну пошукову роботу, здійснену автором.

         ЦІКАВО! Видання також містить статті про медиків, які працювали на Буковині, в Чернівцях та Чернівецькій області,  вчилися та викладали в Чернівецькому медичному інституті (нині – Буковинський медичний університет). Серед них: Михайло Ткач – лікар за освітою та відомий поет-пісняр, Олена Самсон – науковець, яка займалася питаннями гастроентерології, Василь Пішак – колишній багаторічний ректор Чернівецького медичного інституту, Яків Кіршенблат – авторитетний фахівець в галузі фізіології і нейроендокринолоії та інші.

Червяк П. І. Медицина України в персоналіях : (енциклопед. Біобіб-ліогр. довід.) : [у 3 т.] / П. І. Червяк ; [за наук. ред. Ю. І. Кундієва та ін.] ; Нац. акад. мед. наук України. – Київ : Фенікс, 2019. – Т. 1 : А-Ж. – 2019. – 1078 с. : фот. – Бібліогр. в кінці ст. – 50 прим.

Червяк П. І. Медицина України в персоналіях : (енцикл. біобібліогр. довідник) : [у 3 т.] / П. І. Червяк ; [за наук. ред. Ю. І. Кундієва та ін.] ; Нац. акад. мед. наук України. – Київ : Фенікс, 2019. – Т. 2 : З-О. – 2019. – 1114 с. : фот. – Бібліогр. в кінці ст. –  50 прим.

Червяк П. І. Медицина України в персоналіях : (енцикл. біобібліогр. довідник) : [у 3 т.] / П. І. Червяк ; [за наук. ред. Ю. І. Кундієва та ін.] ; Нац. акад. мед. наук України. – Київ : Фенікс, 2019. – Т. 3 : П-Я. – 2019. – 1220 с. : фот. – Бібліогр. в кінці ст. – 50 прим.

Надзвичайно інформативною  та цікавою є книга нарисів (Цимбалюк В. І., Червяк П. І. Світочі української медицини) нарисів про  життя та  внесок у медицину українських науковців-медиків і лікарів. Через життєписи висвітлено визначальну роль українців у творенні медицини країн, у складі яких перебувала Україна та повернення історичної справедливості про належність багатьох видатних учених-медиків до України. Також подано біографічні довідки про видатних учених і лікарів, яким довелося працювати не тільки в Україні, а й поза її межами.

Цимбалюк В. І. Світочі української медицини : [нариси] / В. І. Цимбалюк, П. І. Червяк ; Нац. акад. мед. наук України. – Київ : Просвіта, 2019. – 320 с. : іл., фот.

Ці довідкові видання вже сьогодні стали бібліографічною рідкістю, оскільки видані невеликим накладом і можуть знадобитися тим, хто цікавиться історією української медицини. Запрошуємо більш детально ознайомитися з цими виданнями  в відділі наукової інформації та бібліографії після закінчення карантину.