БОРИС ГРІНЧЕНКО - ВЕЛИКИЙ ПРАЦЕЛЮБ НА НИВІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

     9 грудня 2023 року виповнилося 160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863-1910) українського письменника, педагога, критика, мовознавця, освітнього, громадського та культурного діяча, засновника та першого керівника Київського  товариства "Просвіта", невтомного трудівника та популяризатора української книги та читання.

    Цікаво, що Борис Грінченко зробив теж вагомий внесок в історію української бібліографії. За матеріалами Української бібліотечної енциклопедії, вчений популяризував українські книжки на сторінках «Земского сборника Черниговской губернии», укладав допоміжні покажчики до газети «Черниговские губернские ведомости» у 1860-му і 1861 роках. Також Борис Грінченко співпрацював із бібліографічними відділами галицьких журналів «Зоря», «Літературно-науковий вістник» та іншими, подаючи до них критико-бібліографічні відомості, під назвами «Новості української літератури» та «Нові українські книжки», публікував зведені праці з поточної бібліографії.

Уклав «Каталог книг учительської бібліотеки» (1888) та покажчик книг і статей з історії української літератури з власної бібліотеки (1889, залишився в рукопису).

Був автором перших ґрунтовних бібліографічних покажчиків з українського фольклору. Зокрема, в основу його покажчика «Литература украинского фольклора, 1777–1900» (1901) покладено бібліографічні матеріали, які містилися у трьох томах «Этнографических материалов, собранных в Черниговской и соседних с ней губерниях».

    Детальніше про діяльність Бориса Грінченка дивитись посиланням: Українська бібліотечна енциклопедія: http://surl.li/axlgw

     Для більшості з нас ім'я Бориса Грінченка асоціюється з чотиритомним тлумачним «Словарем української мови», яким дотепер активно послуговуються філологи, перекладачі, науковці та звичайні читачі. 

Словник складався 46 років (1861-1907) і мав важливе значення для  усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів та виданий в 1907-1909 роках у Києві в 4 томах. До початку ХХ століття це видання вважалося найповнішим та лексикографічно найдосконалішим українським словником. Правопис, заведений словником, отримав назву — грінченківка. 

    Більше про "Словарь української мови" можна дізнатись за посиланням: http://hrinchenko.com/

"Словарь української мови" дивитись за посиланням:

   http://grio.kubg.edu.ua/index.php/z-arkhivnoji-skarbivni/slovnyk-hrinchenka

    Потримати в руках та попрацювати з книжковими примірниками "Словаря української мови" в чотирьох томах, перевиданих в 1957-1958 роках та згодом в 1996-1997 роках в Київських видавництвах, можна в відділі наукової інформації та бібліографії Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка (вул. О. Кобилянської, 47)

 

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА. ПІЗНАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОВІДКОВИХ, БІБЛІОГРАФІЧНИХ ТА ХУДОЖНІХ ВИДАНЬ

 30 листопада 2023 року в межах низки бібліотечних заходів, присвячених 160-літтю від дня народження видатної буковинської української письменниці Ольги Кобилянської, відділ наукової інформації та бібліографії  Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка провів  бібліографічну годину «Ольга Кобилянська. Пізнання крізь призму довідкових, бібліографічних та художніх видань».   Впродовж комплексної зустрічі учні 9-Б класу  Чернівецької гімназії № 11 та їх вчителі: класна керівниця – Марія Цуркан, соціальна педагогиня Ірина Русу, бібліотекарка Ганна Галюк, якій особлива вдячність за організацію зустрічі,   познайомилися з найновішими виданнями творів Ольги Кобилянської, цікавими дослідженнями та довідковими виданнями про її життя та творчість, бібліографічними покажчиками, які підготувала Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка . Присутні теж зацікавилися художніми біографічними творами про Ольгу Кобилянську та дійшли висновку, що для того щоб досягти успіху треба займатися самоосвітою, постійно читати розвиваючу літературу, вивчати іноземні мови та багато працювати, як це робила Ольга Кобилянська, адже все це залишається актуальним і в наш час.

За бажанням гостей, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії, Олександра Гаврилюк, також провела для них оглядову екскурсію, стисло розповіла про історію бібліотеки, книжкові фонди, електронні ресурси, діючі акції, заходи та презентації книг, курси з вивчення іноземних мов та роботу великих відділів бібліотеки. Учні мали нагоду ознайомитися з виставками нової літератури, оглянути виставку робіт учнів художніх шкіл Чернівецької області, присвяченій 160-річчю від дня народження буковинської письменниці Ольги Кобилянської, яка експонується в бібліотеці та навчитися користуватися довідковим апаратом бібліотеки.        

ТРАГІЧНА СТОРІНКА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ДОВІДКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ (До Дня пам'яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні)

У 2023 році, День пам'яті жертв Голодомору відзначають 25 листопада, як зазвичай, в четверту суботу листопада. Голодомор 1932-1933 років, за дослідженнями науковців, приніс найбільше жертв. Тоді загинуло орієнтовно чотири мільйони українців. Точно встановити кількість жертв немає змоги, оскільки тривалий час в радянському союзі злочини тоталітарного сталінського режиму приховувалися, замовчувалися, багато документів було зумисне знищено. У 2006 році Україна офіційно визнала Голодомор геноцидом українського народу. З кожним роком все більше країн визнають Голодомор геноцидом - злочином. 

Українці пройшли страшні випробування, проте історія повторюється. 

Цей день, сьогодні наповнений особливим змістом для кожного українця, адже росія - наш сусід-ворог, через тривалий час знову несе на українську землю страшні злочини, руйнацію, спустошення, звірства, смерть мирних жителів. Знову намагається обмежити  доступ багатьох людей в світі до продовольства, зокрема  українського збіжжя, і сьогодні український народ втрачає своїх кращих синів і дочок, які в мужній боротьбі з захланним ворогом відстоюють волю та незалежність Батьківщини. 

Тож, пам'ятаймо та вшановуймо пам'ять, долучившись до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалімо свічку на згадку про жертв штучно створених тоталітарними режимами Голодоморів. Ми повинні нагадувати світу та розповідати про ці події.

А читачів запрошуємо дізнатися більше, скорисавшись достовірною інформацією на цю тему, яку пропонують енциклопедичні, довідкові та біблографічні видання.  

 

КЛУБ "УНІКАЛЬНИЙ СВІТ АСТРОЛОГІЇ". ЗУСТРІЧ ОДИНАДЦЯТА

        5 листопада 2023 року вже одинадцятий раз поспіль  відбулася зустріч учасників астрологічного клубу. Цього разу розглядали тему «Прогностичні методи сучасної астрології». Впродовж заходу мова велася про дослідження прогностичної функції астрології, її методи таформи. Приділили увагу аналізу феномену "дирекції", як способу передбачати завдання людської душі. Розбирали термін  "прогресія",який дає можливість помітити зміни в світогляді  людини. Також розглядали метод проходження директного Сонця по планетах карти народження.

Найбільше зацікавлення присутніх, як зазвичай, викликала практична частина заходу: розбір натальних карт учасників клубу, перегляд ролі та значення ключових подій у житті кожного та прогнозування важливих подій на основі отриманих знань.

Всі зацікавлені мали нагоду переглянути супровідну виставку-перегляд книжкових видань відповідної тематики, яку підготували бібліотекарі відділу наукової інформації та бібліографії. Модерував захід астролог Ярослав Рачук.

СКАРБИ СВІТОВОЇ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОЇ СПАДЩИНИ В ПЕРЕКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Гегель Георг Вільгельм Фрідріх. Наука логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка : навч. посібник / Г. В.Ф. Гегель ; упоряд. Б. О. Лис. - Київ : Ліра-К, 2023. - 372 с.

 

Нещодавно на полицях нашої бібліотеки з’явилася новенька щойно придбана книжкова  цікавинка із серії «Філософія - класика» в рубриці «Німецька класична філософія». Це фундаментальна  праця німецького філософа Г. В. Ф. Гегеля «Наука Логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка», яка побачила світ в 1812-1816 роках та, увага, вперше видана  в перекладі українською мовою. Книга була написана як посібник з опанування філософської системи Г. В. Ф. Гегеля  для студентів і стала своєрідною абеткою для формування розуму. В ній зроблено акцент на вивчення законів логіки крізь призму світоглядних позицій представника німецької класичної філософії Г. В. Ф. Гегеля.

 Завдяки зусиллям українських науковців: Павла Куліша, Василя Піхоровича, Інни Бондарчук та упорядника Бориса Лиса видання побачило світ в 2023 році у  столичному видавництві Ліра-К. Переклала працю українською мовою кандидатка філологічних наук Галина Глушкова. Дуже важливо, щоб скарби світової класики були доступні сучасним і майбутнім поколінням українських дослідників саме українською мовою.

 Запрошуємо детальніше ознайомитись із філософським напрацюванням німецької діалектики у відділі наукової інформації та бібліографії, ЧОУНБ ім. Івасюка, ІІ поверх (вул. Кобилянської, 47).

"РОЗМОВА ПРО "СОНЕТИ" - ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИЦЕЮ, ГРОМАДСЬКОЮ ДІЯЧКОЮ ВІРОЮ КИТАЙГОРОДСЬКОЮ

 

18 жовтня в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка стартував ІІІ обласний книжковий фестиваль «БукФест». У межах фестивалю в Чернівецькій центральній міській бібліотеці відбулася творча зустріч зі студентами Чернівецького вищого професійного училища № 15 з відомою українською буковинською письменницею, поетесою Вірою Китайгородською, яка презентувала свою нову поетичну книгу «Оберемок сонетів». Письменниця розповіла про роботу зі словом, про значення та вплив слова на людську свідомість, про важливість досконалого володіння українською мовою для кожного громадянина України. Йшлося теж про історію створення назви книги та чому авторка зробила свій вибір та створила цілий "оберемок" сонетів та багато іншого. Молодь з цікавістю слухала поезію Віри Китайгородської, яку на прохання присутніх читала з нової книги сама авторка. На завершення заходу бібліотека отримала в подарунок  збірку Віри Китайгородської "Оберемок сонетів" з автографом.

Щиро вдячні Вірі Микитівні за участь у «БукФесті».

КІНО І БУКОВИНА В ДЗЕРКАЛІ ДОВІДКОВИХ ТА БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ (ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНО)

 

Жителів Буковини та Чернівців вже не здивуєш, коли на вулицях чи околицях міста з'являються автофургони з написами "Кіно", чи назвами різних студій, які перевозять необхідне обладнання та техніку для зйомок фільмів, чи з'являються в соціальних мережах оголошення про відбір охочих для участі в зйомках масових сцен. Чернівці з унікальною європейською архітектурою, цікавими будівлями, неповторними інтер'єрами, старовинними брукованими вуличками, чарівною аурою впродовж тривалого часу приваблювали чисельних кінорежисерів. Багато різних фільмів - художніх і документальних, чи епізодів було знято в мальовничих куточках Буковини, передмісті Чернівців, Глибоччині, Хотинщині ("Балада про доблесного лицаря Айвенго") Вижниччині ("Білий птах з чорною ознакою") та ін. 

Дізнатися більше про історію кіно на Буковині, про фільми які тут знімалися, про відомих режисерів і акторів можна з видання:

Кіно і Буковина : бібліогр. покажчик / В. В. Біретто, Н. І. Гугельська. - Чернівці : Букрек. - 2005. - 76 с.

Не можна оминути і величезний вклад в розвиток українського кіно видатного буковинського актора, режисера, сценариста Івана Миколайчука, який народився на Буковині, і яка мала вагомий вплив на митця та формування його як творчої особистості.

Національний геній Іван Миколайчук : біобібліогр. покажчик / авт.-уклад. : А. Лупан, О. Гаврилюк ; Упр. культури Чернів. облдержадмін., ЧОУНБ ім. М. Івасюка. - 2-е вид., доп. переробл. - Чернівці : Букрек, 2016. - 148 с. - До 75-річчя від дня народження.

Електронна версія за посиланням:

https://docs.google.com/document/d/0Bw5wEd4H91yBNDZKdkFHanFDak0/edit?resourcekey=0-Uad73kG19xbta0Ww44Eung

Презентація присвячена 80-річчю Івана Миколайчука дивитись за посиланням:

http://parkbibcult.blogspot.com/2021/06/

Сучасному глядачу відомі художні фільми, які недавно знімалися на Буковині та в Чернівцях, такі як "Іван Сила" про українського борця, визнаного в 1928 році найсильнішою людиною планети, "Віддана" за твором "Фелікс Австрія"  української письменниці Софії Андрухович, "Памфір" режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука та ін. Незабаром в вересні 2023 року, розпочнеться в Чернівцях зйомка повнометражного художнього фільму "Вічник. Сповідь на перевалі духу" за твором з такою ж назвою лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця. 

Також багато цікавої інформації про українське  та буковинське кіно можна знайти в довідковій та іншій літературі, завітавши до Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

Дивіться, читайте, обговорюйте!

КЛУБ "УНІКАЛЬНИЙ СВІТ АСТРОЛОГІЇ". ЗУСТРІЧ ДЕСЯТА

 

3 вересня 2023 року, вже вдесяте в цьому році, відбулося засідання клубу «Унікальний світ астрології». Зустріч була присвячена темі "Синастрична астрологія: сумісність та взаємодія». Синастрія — це зіставлення двох натальних карт, один із найбільш точних і кращих способів з'ясування, наскільки сумісні одна з одною дві людини. Вона показує якими можуть бути відносини між людьми, вплив однієї людини на іншу, в яких сферах життя вони можуть мати багато спільного, а в яких ні, що вони можуть дати один одному. Ідеться не тільки про любов, а й про дружбу, про творчу або ділову співпрацю, що впливає на певний мікроклімат в колективі. На цьому засіданні астрологічного клубу учасники намагалися знайти відповіді на споконвічні питання, які цікавлять багатьох людей. Чи гармонійна ми пара? Чи підходимо ми один одному? Яким буде спільне майбутнє життя? Чи можна скоригувати стосунки в колективі та інші. На конкретних прикладах вчилися аналізувати та визначати рівень сумісності й взаємовідносин між людьми, зіставляючи натальні карти. Як зазвичай, модерував захід астролог Ярослав Рачук, який допомагав учасникам клубу детальніше розібратися в своїх стосунках та взаєминах, враховуючи  вплив планет та астрологічні прогнози.