Онлайн-консультація: «Організація роботи закладів культури в умовах воєнного стану»

 9 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Організація роботи закладів культури в умовах воєнного стану». Йшлося про трудові відносини працівників культури в умовах воєнного стану та особливості роботи закладів культури в умовах воєнного стану. Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Особливості роботи закладів культури в умовах воєнного стану

•  Методичних рекомендацій щодо роботи закладів культури на підконтрольній Україні території з урахуванням безпеки відвідувачів затверджених Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 28 червня 2023 року № 349, п.п. 2.2, 2.27, 2.29 заклади культури:
•      під час здійснення своєї діяльності в умовах воєнного стану заклади культури головним пріоритетом мають визначати безпеку працівників та відвідувачів, а також враховувати положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 265 “Про затвердження плану дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час збройної агресії Російської Федерації проти України”;
•       В разі наявної можливості у закладу культури, що зареєстрований та здійснює свою діяльність на території громади, розташованої в районі близькості до лінії зіткнення, надання культурних послуг населенню, пов’язаних із перебуванням у ньому відвідувачів, керівник цього закладу має погодити надання таких послуг із засновником / органом управління та військовою адміністрацією, на території якої зареєстрований та здійснює свою діяльність цей заклад культури.
•      Рекомендовано, з числа працівників закладу культури, визначити особу, яка забезпечуватиме організацію запобігання, локалізації та ліквідацію надзвичайних ситуацій в закладі культури у разі її виникнення та повідомити контактні дані цієї особи всім працівникам закладу культури для швидкого зв'язку у випадку виникнення надзвичайної ситуації.
•      За потреби, у закладі культури рекомендовано створити спеціальну групу, що складається з працівників закладу культури, яка у разі виникнення надзвичайної ситуації у закладі культури першою бере участь у її локалізації, а, по можливості, у її ліквідації.
•      Графік роботи закладу культури рекомендовано визначати з урахуванням потреб відвідувачів, близькості до лінії зіткнення, запровадження комендантської години та інших чинників, які можуть впливати на безпеку та комфорт працівників або відвідувачів закладу культури, якість та доступність культурних послуг.
•      Керівнику закладу культури рекомендується вжити всіх заходів щодо інформування працівників та відвідувачів про місце розташування та маршрут руху до найближчого об'єкту фонду, де планується укриття.
•      Евакуацію культурних цінностей та документів рекомендовано здійснювати за умови видання відповідного наказу МКІП. Евакуацію культурних цінностей та документів без наказу МКІП рекомендовано здійснювати у виключних випадках з інформуванням МКІП.
•      Закладам культури рекомендується переглянути перелік послуг, що надаються, з урахуванням можливостей надання частини послуг дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних засобів (у тих закладах культури, де це можливо) та нових потреб відвідувачів.
•      Окрему увагу рекомендується звернути на послуги, які можуть бути цікаві ветеранам та інвалідам війни, пораненим військовослужбовцям, які перебувають процесі відновлення, внутрішньо-переміщеним особам, особам з посттравматичним стресовим розладом, дітям, що втратили батьків, тощо.
•      Наприклад, рекомендовано ініціювати організацію зустрічей з психологами, майстер-класи (в тому числі з арт-терапії, театрального мистецтва) та інші комунікаційні заходи, що сприятимуть інтеграції вразливих груп населення у громаду та суспільство загалом.

  Щиро дякуємо нашій спікерці! 

Онлайн-консультація: «Земельні відносини громад в умовах воєнного стану»

 2 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Земельні відносини громад в умовах воєнного стану». Учасники мали можливість почути відповіді на свої запитання.

 Розглядалися такі питання:

   •   Передача земельних ділянок с/г призначення у власність під час дії воєнного стану. Судова практика.

•      Правовий статус невитребуваної земельної частки (паю).

•       Зміна цільового призначення земель комунальної власності.

Основні нормативні акти

     •     Конституція України.
•      Земельний кодекс України (ЗК України - далі).
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» №2145від 24.03.2022. 
•      Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (чинний з 01.07.2021).
•      Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4126 ( набрав чинності 28 лютого 2025 року та вступає в дію 28 серпня 2025 року.).
•      Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899 від 05.03.2003.
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» від 08.10.2024 № 3993-IX (чинний з 08.11.2024).
•      Закон України  № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 (чинний з 01.01.2025).
•      Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 № 637.

 Щиро дякуємо нашій спікерці!

 

Онлайн-консультація: «Призупинення трудового договору при умовах воєнного стану»

 

26 березня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Призупинення трудового договору при умовах воєнного стану». Йшлося про права та обов'язки роботодавця та працівника під час воєнного стану, правові аспекти звільнення працівників в умовах воєнного стану й судова практика, порядок призупинення дії трудового договору. Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Основні нормативні акти:

•      Конституція України.
•      Кодекс законів про працю України (КЗпП).
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами.
•      Закон України 18.12.2024 №4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі – Закон № 4158) (зміни з 04.04.2025).
•      Постанова КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» від 5 червня 2024 р. № 650 (чинна з 08.06.2024).

 Робота під час повітряної тривоги:

    •      ст. 153 Кодексу законів про працю України (КЗпП) закріплює за працівниками право відмовитися від виконання роботи за таких умов:
•      існує пряма загроза життю та здоров’ю: якщо робота під час повітряної тривоги створює небезпеку для життя або здоров’я працівника чи інших людей, він має право припинити роботу та перейти в безпечне місце;
•      відсутність безпечних умов праці: працівник має право не продовжувати виконання своїх посадових обов'язків, якщо роботодавець не організував безпечні умови праці (належне укриття).

Повітряна тривога до початку робочого часу:

     •      Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в цій сфері грунтується на принципі пріоритетності життя і здоров’я працівників.
•      Це також передбачає повну відповідальність роботодавця за забезпечення відповідних, безпечних і здорових умов праці. Водночас, частина 1 статті 14 цього Закону зазначає, що працівник зобов’язаний, зокрема, дбати про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку і здоров’я тих, хто його оточує, під час виконання своїх обов'язків

     

 Оплата праці під час повітряної тривоги
•      Роботодавець не має право не оплачувати працівникові час, коли він під час повітряної тривоги був в укритті. Більше того, неможливість виконання роботи під час перебуванням в укритті не може розглядатися як підстава відпрацювати цей час окремо.

   •      У випадку тривалих повітряних тривог на неможливості забезпечити безпечні умови праці, роботодавець може оголосити простої.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Військовий облік в громадах»

 

19 березня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Військовий облік в громадах». Йшлося про бронювання, анулювання бронювання працівників, відпустки в період воєнного стану (умови їх отримання та оформлення). Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Основні нормативні акти

   •     Конституція України
•      Кодекс законів про працю України
•      Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР
•      Закон України №3494-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набув чинності 24.12.2023
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами
•      Закон України від 15.01.2025 № 4220-IX “Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” чинний з 06.02.2025 Воєнний стан - з 08 лютого 2025 року до 09 травня 2025 року
•      Закон України від 15.01.2025 № 4221-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” чинний з 08.02.2025.
•      Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560
•      Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зміни від 16.01.2025)
•      Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76
•      Постанова КМ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» № 36 від 14.01.2025
•      Постанова КМУ від 31.12.2024 № 1558 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 16.01.2025
•      Постанова КМУ від 28 лютого 2025 р. № 233 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (чинна 05.03.2025)

БРОНЮВАННЯ 2025

•      Під час воєнного стану одночасно діють 2  способи бронювання.
•      1. Спосіб 1 бронювання працівників за посадами регулюється:

•      Порядком бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 04.02.2015 № 45 (далі — Порядок № 45);
•      Переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням КМУ від 18.03.2015 № 493 (далі — Розпорядження № 493). Скористатися можливостями цього механізму бронювання можуть тільки органи держвлади, інші держоргани, органи місцевого самоврядування та підприємства, яким встановили мобілізаційні завдання/замовлення. Порядок № 45 та Розпорядження № 493 — документи з грифом «Для службового користування», у відкритому доступі їх немає.

•      2. Спосіб 2 бронювання працівників за списками регулюється:

•      Постановою КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76).
•      Критерії та порядок за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період затверджені постановою КМУ № 76 від 27 січня 2023 р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650
•      Бронювання в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою КМУ від 5 червня 2024 р. № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.

Ліна Костенко – наша жива легенда! (до 95-річчя видатної поетеси-шістдесятниці)

«І все на світі треба пережити, бо кожен фініш – це по суті старт. І на перед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…». Ці слова написала видатна жінка, поетеса-шістдесятниця, письменниця дитячих творів та історичних романів, дисидентка, лауреатка Шевченківської премії (1987 р.), яку номінували на Нобелівську премію з літератури в 1967 році Ліні Василівні Костенко. Її твори перекладено на англійську, французьку, італійську, німецьку, словацьку, естонську та інші мови. Саму поетесу літературні критики називають «залізною леді української літератури», порівнюючи з легендарною Маргарет Тетчер. У сучасній світовій традиції Л. Костенко входить до переліку найвідоміших жінок України. А творчість цієї неймовірної поетеси порівнюють з талантом Лесі Українки. Її поезія поєднала в собі мужність та розум, жіночу ніжність та витонченість, жагу до життя та свободу волі. В своїй дитячій збірці «Бузиновий цар» вона прилучає дітей до любові рідної землі, допитливість та почуття прекрасного – це промінчик людського буття. Життєвий шлях у нашій іменинниці не був простим – дитинство при Другій світовій війні та Російсько-українська багатолітня війна не проходить без відбитку в поетичному слові.

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Ці автобіографічні рядки яскраво передають всю біль та несправедливість радянсько-російської окупаційної влади. Та взагалі вся творчість Ліни Костенко насичена трагічними нотками. Але жага до краси, досконалості, людяності, пробудження гідності та розуму дає нам поштовх іти далі й не боятися перешкод, цінувати один одного й підтримувати, не забувати про прості, здавалося б, речі.
Вітаємо Вас, пані Ліно з Днем народженням! Бажаємо нашій іменинниці, Патріотки України й незламного борця правди та справедливості міцного здоров’я, щастя, мирного неба та швидкої Перемоги! Ми сильно цінуємо вашу творчість, та бажаємо, щоб вона ще багато років збільшувалась, підтримувала і надихала всіх нас. Ми гордимося, що Україна має таку поетесу!
Хто хоче насолодитися творчістю Ліни Костенко – приходьте до нашої книгозбірні, тут є не тільки художні твори нашої іменинниці, а й достовірна інформація в різноманітній періодиці, довідниках та енциклопедіях. А щоб легше знайти саме те питання, що вас найбільше зацікавило, можна скористатись біобібліографічними покажчиками, які знаходяться у відділі наукової інформації та бібліографії:

1. Ліна Костенко : біобібліогр. покажч. / М-во культ. України, Нац. парлам. б-ка України ; упоряд.: Г. В. Волянська, Л. А. Кухар ; авт. передм. В. Є. Панченко. - Київ : [б. в.], 2015. - 288 с. - Алф. покажч.: с. 262 . - Імен. покажч.: с. 263-284. - Бібліогр.: с. 285-286. - 70 пр.

2. Ліна Костенко: "Я вибрала Долю собі сама" : біобібліогр. покажч. - Київ : [б. в.], 2002. - 60 с. - ISBN 966-7547-18-3

   Чекаємо на Вас!

Шевченківське Слово та сьогодення

 

  Березневий подих весни завжди асоціюється з першоцвітами, теплом, добротою, здійсненням бажань, веснянками тощо. А ще з «шевченківськими днями». Довгий час українцям доводилося відзначати їх таємно та нелегально. Лише в березні в 1918 році урядом УНР «шевченківські дні» отримали статус національного свята. Комуністичний режим так і не зміг стерти його з пам’яті українців, зараз це свято офіційно відзначають щороку 9 та 10 березня, шануючи українського поета, художника, мислителя, етнографа, громадського діяча, борця за волю рідної землі, Героя України Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні ми змушені знову і знову спільно з Збройними Силами України відстоювати державну незалежність та суверенне право на європейський вибір розвитку країни – тобто продовжувати справу нашого Велетня національного духу Т. Шевченка. Не забувати, що саме Шевченко повернув нам голос нації – українську мову. Наш Кобзар не був політиком, але його ідеї сформулювали свідомість й світогляд українців. Його Слово не раз вже підіймало український народ захищати своє рідне. Бо лише  «у своїй хаті – своя правда, і сила, і воля».
    Ви можете глибше надихнутись та відчути нашого незламного Т. Шевченка, дізнатися про його вподобання: любов до чаю з ромом та борщ з сушеними карасями, перше кохання до сусідки Оксани,  витрачання  грошей на модний одяг, створення Букваря для недільної школи, любов до співу народної української пісні, й сам мав гарний голос та інше. А допоможе в цьому як художня література, так і достовірна інформація в різноманітних журналах та газетах, довідниках, енциклопедіях що знаходяться у відділі наукової інформації та бібліографії.

 

Чекаємо на Вас!

Міжнародний день рідної мови

 

   Чи існує нація без мови!? Адже мова – це душа кожного народу, це не тільки засіб спілкування, а й частина національної культури та історії, наше минуле й майбутнє. Слово зберігає подих наших пращурів, втягує в себе сучасний світ та передає його наступному поколінню. Мова живе й розвивається, деякі її частинки можуть зникати в повсякденному житті, як наприклад архаїзми, хоч ми їх використовуємо й надалі в художній літературі та в науковій лексиці, або народжуватись – неологізми, адже життя розвивається й пульсує новими фарбами. Нажаль, в наш час близько з 6500 розмовних мов світу половині загрожує зникнення. Це різні причини, але основна – політично-агресивне ставлення до людей іншої національності, війни, міграція, депортації, мовні запозичення, байдужість молоді до історії й звичаїв свого народу.
   21 лютого, починаючи з 2000 року, на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, було проголошено Міжнародний день рідної мови. Цим днем ми підтримуємо ті народи й мови, які боряться за свою самобутність, нагадують про право розмовляти рідною мовою. Українці знову з зброєю в руках, виборюють цю цінність, адже без мови – нема нації. За українську мову, свою землю, національну ідентичність, волю, бути господарем на своїй землі гинуть найкращі сини й доньки нашої країни. У ці важкі часи українцям, як ніколи, важливо підтримувати свою рідну мову піснею, поезією, народною творчістю.

   Вивчати Слово нам допомагають різні словники, один з яких є академічно тлумачний Словник української мови в 20 томах. Він охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення тощо. Перший том побачив світ у 2010 році, видавництво «Наукова думка». Словник української мови в 20 томах є наступником 11-томника, який був перший в історії великий тлумачний Словник української мови, укладений колективом працівників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом відомого мовознавця академіка Івана Білодіда. Виданий в Києві, також видавництвом «Наукова думка» у 1970-1980 роках. Сучасний 20-томний Словник української мови суттєво відрізняється від 11-томного, наприклад ідеологічна спрямованість словника, було включено майже 200 нових імен, які замовчувались у радянський час (Е. Андієвська, В. Барка, Б. Грінченко, У. Самчук, В. Стус та ін.), тобто використано їхню творчість.

Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інформ. фонд. - Київ : Наук. думка, 2010 - . - (Словники України). - ISBN 978-966-00-1050-5.

  Попрацювати з словниками та ознайомитися з новинками запрошуємо в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

 З Днем рідної мови!

Зимовий спогад. Улас Самчук (до 120-річчя з дня народження)

 

(1905-1987)

  Людину, про яку буде йти мова, зарубіжні дослідники називали «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Йдеться про письменника з світовим іменем, журналіста й публіциста, засновника та редактора газети «Волинь», борцем за Незалежність України й діячем ОУН Уласа Олексійовича Самчука. Його роман-трилогія «Волинь» став одним з найпопулярнішим свого часу літературних новинок в світі, та привернув увагу західноукраїнських і польських літературних критиків й літературознавців. Навіть була спроба на подання Уласа Самчука на Нобелівську премію, та роман без відповідної реклами й відсутності перекладу не був вписаний в імена Нобелівських лауреатів. Найвідоміший роман У. Самчука є «Марія» - це справжня знахідка для тих хто цікавиться історією України, адже в ньому письменник один з перших підняв тему Голодомору. Твір присвячено матерям, що загинули голодною смертю в Україні 1932-1933 роках. Роман має підзаголовок «Хроніка одного життя», де йдеться про долю української селянської жінки, яка любить свою землю, свою родину, працьовитість та людську доброту. Герої роману ніби затиснуті в тенетах історичних подій та обставинах, нажаль, Марія також, як і всі її рідні, знесилена помирає від сталінського геноциду, «Найстрашніша смерть – це смерть від голоду» - слова головної героїні.
   Улас Самчук в своїй творчості не забував писати й про визволення українського народу від поневолення. Це підтверджує його публіцистика, а також роман «Гори говорять», де розповідається про боротьбу гуцулів за своє соціальне та національне визволення. У 1938-1939 роках письменний брав участь у визвольних змаганнях на Закарпатті. Також було багато написано про боротьбу УПА (роман «Чого не гоїть вогонь»), життя українських емігрантів в Канаді («На твердій землі»), про Другу світову війну («На білому коні») тощо.

   Краще осягнути життя і творчість видатного письменника вам допоможе біобібліографічний покажчик «Улас Самчук: «Волинь» - моє вірую й ісповідую…». Він підготовлений працівниками Рівенської обласної бібліотеки.

Улас Самчук: "Волинь" - моє вірую й ісповідую... : біобібліограф. покажч. до 100-річчя від дня народж. Уласа Самчука / Рівнен. держ. обл. б-ка ; уклад. П. І. Думчук ; ред. Л. Г. Сахнюк. - Рiвне : Волин. обереги, 2005. - 68 с. + 8 л. іл. - (Славетні земляки). - ISBN 966-416-008-3

   Ознайомитися з даним біобібліографічним покажчиком ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

Чекаємо на Вас!

Новинки на наших поличках. Українсько-німецькі історико-культурні зв’язки. Церковні діячі.

 

   На поличці нашої книгозбірні з’явився збірник, який присвячений грамоти (1708 р.) на поставлення митрополита Іасафа Кроковського, це - цікаве історичне джерело. У ньому відображена низка актуальних для Київської митрополії проблем, перш за все – хитке становище влади Московського патріарха на поч. XVIII ст. Іосаф Кроковський був ректором Києво-Могилянської колегії, яка при ньому перетворилася на академію (1701 р.), архімандритом Києво-Печерської лаври, митрополитом Київської, Галицької та всієї України-Русі. Петро І арештував його та інших українських церковних діячів після того, як змушував виголосити анафему Гетьману Іванові Мазепі, ввів церковну цензуру в Київській митрополії. Священик помер при загадкових обставинах в дорозі, коли його заарештованого повезли на допит до Петербурга.                Грамота потрапила в Німеччину під час Другої світової війни, в той час вона перебувала в Бібліотеці Академії наук (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

   Матеріали збірника висвітлюють видатну подію в історії спільних українсько-німецьких культурних і наукових зв’язків та результат співпраці багатьох науковців, державних і громадських діячів України та Федеративної Республіки Німеччина в галузі реституції культурних цінностей. 30 травня 2019 року було проведено урочисті заходи, пов’язані з поверненням з Німеччини до фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського грамоти Петра І про затвердження на Київську митрополію Іоасафа Кроковського 1708 року, незаконно вивезеної під час Другої світової війни. Публікуються виступи офіційних представників НАН України, Міністерства культури України, замміністра закордонних справ України, Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, а також директора Інституту Східноєвропейських студій та краєзнавства Тюбінґенського університету Клауса Ґестви, членів Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей. У збірнику також публікуються матеріали наукового українсько-німецького колоквіуму за участю українських та німецьких вчених, присвяченому історії дослідження та поверненню грамоти, обговоренню питань реституційного процесу між нашими країнами в галузі культурної спадщини.

Повернення з Німеччини в Україну грамоти Петра I Іоасафу Кроковському 1708 року : матер. урочистого передання грамоти та укр.-нім. колоквіуму 30 травня 2019 р., присвяченого історії унікального документа Софійської колекції / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, М-во закорд. справ України, М-во культ. України. - Київ : [б. в.], 2019. - 121, [2] с. : іл., фот. ; 24 см. - Парал. тит. арк. нім. мовою. - Бібліогр. в підрядк. прим. - ISBN 978-966-02-9138-6

   Запрошуємо Вас детально ознайомитися у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.
    До зустрічі!

Інформаційна сесія "Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина II)». "

 

   В рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, була продовжена онлайн-інфосесію «Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина 2)».

   Розглядалися такі питання:

•      Особливості призначення старост в умовах воєнного стану. Громадські обговорення.

•               Повноваження та звіт старост.

•      Діяльність виконуючого обов'язки старости.

•      Припинення повноважень старости.

Староста – це посадова особа органу місцевого самоврядування (ст. 3 Закону («Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Трудовий договір для посади старости за формою є строковим, тому певні моменти в питаннях походження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема атестація та щорічне оцінювання, передбачені для посад з безстроковим трудовим договором, для посади старости є неактуальними.

Староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу (ч.1 ст.54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Діяльність старости

•      Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.

•      На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені законом для сільського, селищного, міського голови.

Сільський, селищний, міський голова не може бути :

•      депутатом будь-якої ради,

•      суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах,

•      займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. (ч. 4 ст.12 Закону про місцеве самоврядування в Україні).

Інформаційна сесія "Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина І)». "

15 січня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-інфосесію «Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина І)». Говорилося про:

• Особливості працевлаштування працівників під час дії воєнного стану. Повідомлення  ТЦК.

• Відпустки в умовах воєнного стану: умови їх отримання та оформлення

• Права та обов’язки роботодавця та працівника згідно чинного законодавства. Судова практика.

Основні нормативні акти:

•   Конституція України

•   Кодекс законів про працю України

• Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану» № 3870 від 17.07.2024 (чинний з 10.08.2024)

• Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493 від 07.06.2001

•  Закон України №3494-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набув чинності 24.12.2023

•  Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами

•  Закон України 18.12.2024 №4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі – Закон №4158) (зміни з 04.04.2025)

• Закон України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 29.10.2024 р. № 4024-IX.  Воєнний стан - з 10 листопада 2024 року до 07 лютого 2025 року

• Наказ Мінрозвитку громад та територій від 31.12.2024 №1506 «Про затвердження Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для національної економіки…»

•  Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зміни від 01.01.2025)

 Щиро дякуємо нашій спікерці!