ПОЕТИЧНИЙ СВІТ В ДЕРЕВ'ЯНИХ СКРИНЬКАХ КАРТОТЕКИ

 

Напевне, немає такої людини, яка б не погоджувалася з думкою Ліни Костенко:  

Поезія — це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

      Так і є, поезія – це подих життя. В ній віддзеркалюється відчуття людського, історичного та філософського існування. Навіть, пісня, і не важливо авторська вона чи народна, не може обійтися  без поетичного слова.

    Саме тому, ми вирішили нагадати користувачам про картотеку віршів, яка знаходиться у відділі наукової інформації та бібліографії і ведеться з 70-х років ХХ століття.  З неї  ви зможете довідатися багато цікавого. На картках зафіксовані описи віршів різних поетів - від класиків до маловідомих авторів. Спробуємо розібратися.

     Багато поетичних творів Василя Стуса збереглися в діаспорних періодичних виданнях. До прикладу, в журналі «Сучасність», який видавався спочатку в Мюнхені, а згодом повернувся до України, та на жаль, на початку 2013 року закрився (Стус В. Ще сонце – у горі : [вірші] / В. Стус // Сучасність. – 1970. – Ч. 2. – С. 5-10). Також, в картотеці можна знайти інформацію про поетичні напрацювання Оксани Забужко  (Забужко О. Мистецтво грати в шахи : вірші / О. Забужко // Березіль. – 1993. – № 1. – С. 2-7). Слід згадати й Миколу Хвильового (Хвильовий М. «Арешт Ялового – це розстріл…» : [вірш] / Микола Хвильовий ; підгот. тексту М. К. Наєнка // Рад. літературознавство. – 1989. – № 8. – С. 31), якого рідко згадують як поета.

    З картотеки віршів можна дізнатися про поезію української діаспори. Візьмемо, наприклад, літературну Нью-Йоркську групу ХХ століття. В журналі «Сучасність» за 1966 рік була надрукована поема Емми Андієвської  (Андієвська Е. Крива з базарів Страшного Суду : [поема] / Емма Андієвська // Сучасність. – 1966. – Ч. 10. – С. 4-6), а за 1968 рік – вірші Віри Вовк (Вовк. В. Три симфонії : [поезія] / Віра Вовк // Сучасність. – 1968. – Ч. 12. – С. 35-43). Журнал «Визвольний шлях» за 1969 рік познайомив нас з творчістю Романа Бабовала (Бабовал Р. Вірші / Роман Бабовал // Визвольний шлях. – 1969. - № 3. – С. 332-334) та багатьох інших.

      Не оминули й титанів поетичного слова, чия творчість була окрилена багатомовною Буковинською землею. Згадаймо відомих чернівчан, серед яких єврейський поет  Мойсей Фішбейн (Фішбейн М. Вечір без колискової : [поезія] / М. Фішбейн // Сучасність. – 1983. – Ч. 5. – С. 3-6), румунський – Міхай Емінеску (Емінеску М. Вірші // Зарубіжна література. – 2000. – квіт. ( № 15). – С. 4, 5) та інші.

      На особливу увагу заслуговують праці українських перекладачів. Зокрема, відомого грузинського поета ХІХ століття Акакія Церетелі перекладав Микола Бажан (Церетелі А. Суліко : [вірш : пер. М. Бажана] // Хроніка-2000. – 2001. – № 43. – С. 383-384), а з творчістю Адама Міцкевича нас знайомить Віктор Лазарук (Міцкевич А. Кримські сонети / А. Міцкевич ; пер. з пол. В. Лазарук // Всесвіт. – 2013. – № 11–12. – С. 5-15). Зрозуміло, що стисло охарактеризувати великий масив інформації складно. Проте, кожен охочий може знайти відповідь на конкретне запитання.

    Принагідно, скористайтеся й Електронною базою даних «Картотека аналітичного опису періодичних видань», яка доступна на сайті ЧУОНБ ім. М. Івасюка.  Ви  зможете знайти потрібну вам інформацію, а саме, не тільки в яких джерелах надруковано той чи інший вірш, а й про творців сучасної поезії.

   Також, запрошуємо всіх, хто захоплюється поезією, вивчає її, та сам пише вірші, попрацювати з різноманітними словниками, довідниками та бібліографічними посібниками в відділі наукової інформації та бібліографії.