Листопад спогадів. Борис Євгенович Патон

 

 (1918-2020)

   Наука – це і є моє життя. Поступова звичка до праці стає сенсом життя. І наповненість її науковою роботою перетворює цей сенс у щастя, яке дарується тобі. Мені таке велике щастя випало, тому що більшу частину життя я працюю в академічному середовищі, а для заняття наукою кращого місця у світі просто нема!
                                                                                  Президент НАН України Борис Євгенович Патон

    

   Листопад сміливо можна називати патронатом всього наукового всесвіту. Цей місяць багатий на різноманітні професійні свята, наприклад Всесвітній день науки, Міжнародний день енергозбереження тощо, та іменини українських академіків таких як І. Й. Агол, В. М. Ажана, Д. І. Багалій, О. І. Білецький, І. К. Білодід, Л. М. Марковський та інші. Один з найяскравіших постатей цього осіннього місяця є Борис Євгенович Патон.

   Борис Патон народився в Києві в родині відомого вченого Євгена Оскаровича Патона (1870-1953), який заснував Інститут електрозварювання (сьогодні інститут носить його ім’я). Старший брат Володимир також був науковцем і винахідником. Дочка Євгенія Борисівна Патон (1956-2003) була українським вченим в галузі генетичної інженерії та біотехнології рослин. Тому не дивно, що хлопець присвятив себе науці, це ніби сімейна традиція. В 1941 р. закінчив Київський політехнічний інститут за фахом інженер-електрик. А вже у 1945 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Аналіз роботи зварювальних головок і засобів їх живлення при зварюванні під флюсом», 1952 р. – докторська дисертація на тему «Дослідження умов стійкого горіння зварювальної дуги та її регулювання». Завдяки його працьовитості він став президентом Національної академії наук України (1962 р.), яка під його керівництвом перетворилась на один з найбільших наукових центрів Східної Європи, широко відомий у всьому світі. Також Б. Патон був політичним та громадським діячем. Він став перший кого було удостоєно званням Герой України.

   Про життя та творчість українського академіка можна говорити без зупинно й цікаво. Тому пропонуємо вам книгу, яка присвячена до сторіччя від дня народження Б. Є. Патона «Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б. Є. Патона». Вона є своєрідним науковим і соціальним портретом нашого науковця. Ознайомитись з даним джерелом ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

   Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б. Є. Патона / О. С. Онищенко [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ : [б. в.], 2018. - 350 с. : фот. - До сторіччя від дня народження. - Парал. тит. арк. англ. мовою. - Бібліогр. в підстрок. прим. - ISBN 978-966-02-8634-4 (в палiт.)

   Чекаємо на Вас!

 

До Дня пам’яті жертв голодоморів

 

Український народ пройшов страшні випробування, політичні репресії, війни, заборона рідної мови тощо. Нажаль, історія повторюється з покоління до покоління. Сьогодні, як і в минулі часи ми боремося за своє існування, за своє майбутнє, з болем згадуємо тих українців, які потрапили в тенети штучного голоду через комуністичний режим радянської влади, й далі продовжуємо боротись з цим ненаситним ворогом, який хоче скорити нас та зламати Українську Державність. В наш час також є люди, які змушені голодувати через «брацький народ», ховатись від обстрілів, хоронити своїх рідних. Ми не повинні їх забувати, вшануй їх долучившись до загальнонаціональної хвилини мовчання та запали свічку на згадку про жертв штучно створених тоталітарним режимом Голодоморів як в ХХ ст. так і в ХХІ-му. Так ми нагадуємо і розповідаємо світові про злочини, які пройшли й змушені проходити українці. А щоб історичні біди не повторювались, вивчай та досліджуй своє коріння, читай художні твори, які присвячені тортурам радянської влади, визвольній боротьбі українців і не забувай дякувати нашим захисникам, які зараз тримають оборону й відстоюють нашу Волю і Свободу. А читачів запрошуємо дізнатись більше, скориставшись достовірною інформацією даної теми в різноманітних довідниках, енциклопедіях, бібліографічних і періодичних виданнях, що знаходяться у відділі наукової інформації та бібліографії.

Чекаємо на Вас!

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НАУКИ В ІМ'Я МИРУ ТА РОЗВИТКУ

    Суспільство не може існувати без розвитку – первісна людина здобула вогонь, навчилась передавати свої знання через малюнки в печерах, в  глиняних дощечках, створила папір з кори берези й папірусі, виникло землеробство, заграли музичні інструменти тощо. Наукові відкриття допомагають людині, але можуть інколи й зашкодити (ядерна енергія, отрута, прагнення до влади через наукові дослідження і т. д.). Та ми не можемо існувати без освітнього розвитку та науки. Зародки виникнення цього людського блага вирощені ще у країнах Стародавнього Сходу: у Вавилоні, Єгипті, Індії, Китаї. Вони потребували розвиток землеробства, будівництва, мореплавства, духовного задоволення. Виникають такі науки як астрологія, логіка, етика, математика тощо. В Україні наукові дослідження стають помітними в ХVII-ХVІІІ ст. – зі створенням та розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету, в цих закладах на той час  переважали гуманітарні науки і релігія. В ХІХ ст. були засновані університети (Київський, Харківський, Одеський та ін.), до викладання яких залучили іноземних науковців, це дозволило створити власні наукові школи та гуртки. Наразі найбільшим науковим центром в Україні є Національна Академія Наук України з її 160 науковими установами, та 38 підприємствами дослідно-виробничої бази.
   10 листопада в 2001 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО засновано Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку. Ідея цього міжнародного свята в тому, щоб суспільство розуміло наукові досягнення, ділилося з здобутками з іншими країнами, привертається увага до викликів з якими зіштовхнулася наукова діяльність та надання їй підтримки.
   Про науку можна говорити безкінечно довго, а про діячів які присвятили своє життя розвитку людства, ще довше. Тому, пропонуємо Вам краще ознайомитись з нашими діячами культури та науки в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

 

Чекаємо на вас!