Онлайн-консультація: «Військово-транспортний обов’язок у ФОП. Чи можливо?»

 

19 червня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Військово-транспортний обов’язок у ФОП. Чи можливо?». 

 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ

    •      Конституція України.

    •      Цивільний кодекс України.

   •      Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389.

•      Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні« 16 квітня 2025 року № 4356-IX, чинний з 19.04.2025 військовий стан продовжено з 05:30 9 травня 2025 року ще на 90 діб (тобто 7 серпня 2025 року до 05:30 хв).

•      Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII 

•      Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17 травня 2012 року № 4765-VI.

•      Постанова КМУ «Про затвердженняПоложення про військово-транспортнийобов'язок» від від 28 грудня 2000 р. № 1921 (далі — Постанова № 1921).

•      Наказ Міноборони №112 від 10.03.2016 Про затвердження інструкції з обліку військового транспорту.

  Чи підпадає ФОП під військово-транспортний обов’язок

Військово-транспортний обов'язок - це обов'язок підприємств, установ, організацій та громадян-власників транспортних засобів надавати транспортні засоби та техніку для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у разі потреби.
Але так як державна реєстрація транспортних засобів за ФОП не передбачена і право власності на автомобіль реєструється  за фізичними особами, тому якщо транспортні засоби зареєстровані на фізичну особу-громадянина, вони можуть підлягати військово-транспортному обов’язку, як на громадян-власників транспортних засобів згідно частини 1 статті 6 Закону № 3543.
Крім випадку, визначеному у ч. 8 статті 6 Закону №3543, яка передбачає, що Не підлягає передачі Збройним Силам України, іншим військовим формуванням транспортний засіб, що належить на праві власності громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби.
На даний момент ФОПи не зобов'язанізвітувати про наявністьтранспортнихзасобівдвічі на рік, як цероблятьюридичні особи. 
Таким чином,  в Законі №3543, та в Положенні №1921, наразі відсутній ФОП, як окремий суб’єкт на якого би розповсюджувався військово-транспортний обов’язок. Також законопроект № 10378 від 25.12.2023 року, який передбачав поширення військово-транспортний обов’язок ФОП був відкликаний 11 січня 2024 року.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Відпустка при народженні дитини та усиновлення»

 

11 червня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Відпустка при народженні дитини та усиновлення». 

Хто має право на відпустку при народженні дитини. (ст. 19-1 Закону Про відпустки)?

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:

1) чоловіку, дружина якого народила дитину;
2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
3) одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб.Тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання.
Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

 Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 18-1 Закону Про відпустки).

Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.
Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Ст. 20 закону № 504

 Щиро дякуємо нашій спікерці!  

Онлайн-консультація: «Простій в діяльності малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану»

 

4 червня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Простій в діяльності малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану». Консультаційну сесію організовано за сприяння Програми розвитку ООН в Україні у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки Уряду Японії. Йшлося про правові підстави простою в умовах воєнного стану, процедура оформлення простою працівників малого та середнього бізнесу, оплата працівників під час простою, права та обов’язки працівника та роботодавця під час простою (також судова практика), співвідношення простою та призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану.

 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ
•      Конституція України
•      Кодекс законів про працю
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами
•      Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні« 16 квітня 2025 року № 4356-IX, чинний з 19.04.2025 військовий стан продовжено з 05:30 9 травня 2025 року ще на 90 діб (тобто 7 серпня 2025 року до 05:30 хв).
 
Правові підстави простою в умовах воєнного стану
Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Це визначено ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Це визначено ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Правові підстави та види простою в умовах воєнного стану
Види простою:
•      з вини працівника (працівник умисно або неумисно порушив техніку безпеки, трудову дисципліну або технологічний процес, внаслідок чого пошкодив робоче обладнання, інструмент тощо);
•      не з вини працівника (в разі технічних або економічних причин, оголошення карантину, аварії, стихійного лиха, техногенної або природної катастрофи тощо);
 
•      Оголошення воєнного стану, активні бойові дії — є обставинами невідворотної сили, які також можуть бути підставою для застосування простою не з вини працівника.
•      Законодавство не встановлює заборон або обмежень у прийнятті роботодавцем рішення про запровадження простою під час воєнного стану. Наявність таких обставин надає роботодавцю право оголосити простій на підприємстві.

Коли не можна оформлювати простій
•      Простій не застосовується до працівників, які перебувають в таких станах:
q  на щорічній відпустці, на додатковій відпустці, на соціальній відпустці, на відпустці без збереження заробітної плати;
q  у відпустці по причині лікарняного лікування;
q  у відпустці по вагітності та пологах або у декретному відпустці.
•      Ці ситуації, з визначенням, не можуть бути підставою для призупинення роботи підприємства або його підрозділу, оскільки працівники, які перебувають у цих станах, не здійснюють працю.

Оплата праці на час оголошення простою (ст.113 КЗпП)

•      Час простою з вини працівника не оплачується.(ч.4 ст.113 КЗпП)
•      Простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).(ч.1 ст.113 КЗпП)
•      Тобто роботодавець повинен сплачувати працівникам на період простою менше двох третин тарифної ставки. При цьому законом не встановлено обмеження щодо можливості оплати в більшому розмірі. Колективними угодами, договорами можуть бути встановлені більші розміри виплат, проте нерідко такі норми мають рекомендаційний характер для роботодавця.
•      Статтею 12 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці за час простою не з вини працівника належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
•      Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону України "Про оплату праці"). Постанова Касаційного цивільного суду ВС України від 17 січня 2025 року справа № 761/3896/23

 Щиро дякуємо нашій спікерці!