Онлайн-консультація: «Скасування Господарського кодексу України: дія бізнесу в перехідний період»

 

30 липня, в рамках співпраці Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Скасування Господарського кодексу України: дія бізнесу в перехідний період». 

Основні нормативні акти

   •      Конституція України
•      Цивільний кодекс України
•      Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» № 4196 від 9 січня 2025 року (введення в дію з 28.08.2025)
•      Закон України «Про акціонерні товариства» від 27липня 2022 року № 2465-IX
•      Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII
•      Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»

Закон «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» №4196  (Закон № 4196 далі) вводиться в дію з 28.08.2025 і саме з цього періоду починається:
•      скасування Господарський кодексу
•      корпоратизація підприємств
•      початок перехідного періоду - це трирічний строк, що починається з дня введення в дію цього Закону, тобто (28.08.2025-28.08.2028)

Що буде відбуватися з комунальними та державними підприємствами?

•      Комунальні та державні підприємства будуть перетворені на ТОВ чи АТ або ліквідовані
•      Спільне комунальне підприємство перетворюється в АТ або ТОВ або в комунальне некомерційне товариство із збереженням пропорцій участі відповідних територіальних громад.
•      Державне/комунальне некомерційне підприємство має бути перейменовано на державне/комунальне некомерційне товариство
•      Казенні та державні комерційні підприємства перетворені АТ або ТОВ, в яких держава буде мати 100% акцій.

Як впливає на фізичну особу-підприємця (ФОП) Закон № 4196? 

•      Скасування ГКУ для ФОП окремих проблем не принесе. Основні зміни стосуватимуться форм існування підприємств.
•      Однак, якщо ФОП/ЮО є кредотором підприємства, що реорганізується, то Кредитор підприємства, що припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання, а в разі якщо виконання зобов’язання такого підприємства не забезпечено - забезпечення виконання зобов’язання. (ч. 5 ст. 14 закону № 4196)

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Новинки на наших поличках. Навчальний словник японських культурологічних термінів

Для сучасного українця Японія – це країна, яка асоціюється з високими технологіями, з видами східних давніх єдиноборств (дзюдо, карате, сумо тощо), звичайно з національними символами як сакура, кімоно, а також з смачними суші та саке. А ще нагадаємо про чайні церемонії, карликове дерево бонсай, мистецтво ікебану та інше. Адже культура «країни Сонця, що сходить» цікава і різноманітна. Останнім часом все більше людей хочуть її впізнати і вивчити, а допоможе вам  в цьому «Навчальний словник японських культурологічних термінів», що нещодавно з’явився в нашій книгозбірні.

Цей навчальний словник-довідник є першою спробою створення культурологічного словника японської мови. Він містить понад 700 термінів і понять (150 термінів найуживаніших), які, безперечно, аж ніяк не вичерпують усього розмаїття і багатства культурних реалій давньої та сучасної Японії.
Стаття зазвичай складається з ієрогліфічного написання терміна, його етимологічного походження, дефініції семантики, історії дослідження тощо. Після кожної словникової статті, наведеної японською мовою, читачам пропонується для самостійного наукового дослідження і можливого власного трактування декілька слів культурологічної семантики, які є синонімічними, спорідненими або тим чи іншим чином пов’язаними з ключовим терміном.

Видання адресується студентам, аспірантам та викладачам вищих навчальних закладів, які цікавляться, опановують, досліджують або викладають японську мову, літературу, лінгвокраїнознавство тощо, а також широкому загалу українських шанувальників японської культури.

Еґава Х. Навчальний словник японських культурологічних термінів / Х. Еґава, О. Кобелянська, Ю. Федотова ; Ін-т філології Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. - Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2019. - 338, [2] с. ; 20 см. - Бібліогр.: с. 335-338 (106 назв). - ISBN 978-966-489-478-1 (в палiт.)

 Запрошуємо детально ознайомитися з даним навчальним словником у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

До зустрічі!

Новинки на наших поличках. Ілюстрована історико-богословська енциклопедія

Після здобуття Української Незалежності, а особливо після вторгнення Московії на нашу землю, відчувається актуальність і потреба енциклопедичних видань. І ця потреба була завжди, перші друковані видання енциклопедичного характеру на українській землі з’явилися ще у XVII ст. (наприклад Паво Беринда, «Синопис»). Цим питанням займалися такі видатні особистості як М. Грушевський, М. Маркевич та інші. В радянський період найвідоміші наукові видання належать до української діаспори («Енциклопедія українознавства» за редакцією проф. В. Кубійовича, «Українська мала енциклопедія» за редакцією проф. Є. Онацького тощо). В наш час також було створено наукові видавничі проєкти – «Велика Українська енциклопедія», «Енциклопедія сучасної України» та «Енциклопедія історії України». Завдяки розвитку інтернет-технологіям, ці видання є доступні в електронному варіанті.

Нещодавно до нашої книгозбірні приєднався перший том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» у чотирьох томах. Перший том містить упорядковану за алфавітом (від А до Ґ) сукупність термінів, понять і категорій історико-богословського та релігієзнавчо-філософського характеру. Важливе місце займають статті з ґрунтовними біографічними відомостями про релігійних і церковних діячів, описами географічних місць, подій та явищ, що увиразнюють історичний процес і особливості релігійних пошуків людства, інституційного оформлення релігійних організацій, рухів, шкіл, формування і еволюція віровчень, культів, догматичних, канонічних і літургійних традицій, а також динаміку розвитку історіософської і релігійно-богословської думки в Україні та світі.
Авторський колектив очолений доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України В. О. Балухам та сформований з істориків, богословів, філософів і релігієзнавців. В енциклопедії поданий цікавий ілюстрований матеріал, який істотно доповнить і розширить словниковий компендіум та створить ефект візуального супроводу поданої інформації.
Представлений в енциклопедії матеріал буде корисним, у першу чергу, для церковно- і священнослужителів, студентів і викладачів богословських шкіл, державних, культурних і релігійних діячів, а також молодих людей, які мають формувати свій світогляд на конкурентних прикладах борців за незалежну Україну і Помісну Автокефальну церкву, для виразної та обґрунтованої відсічі московській пропаганді.
 
Ілюстрована історико-богословська енциклопедія : в 4 т. / М-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України. - Чернівці : Друк Арт, 2024 - .
Т.1 : [А - Ґ]. - 2024. - 471, [1] с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8129-84-2 (в палiт.)
 Ознайомитися з першим томом «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.
До зустрічі!

Літній спогад. Михайло Драгоманов

 

(1841-1895)

Літом, в 1895 року обірвалося життя одного з найвідомішого українця. Не має, напевно, жодної людини, що цінує своє коріння, культуру та історію й не знає про видатного Михайла Петровича Драгоманова. Публіцист, історик, філософ, літературознавець, фольклорист, засновник українського соціалізму, культурно-громадський діяч – ще багато можна перечислювати життєвих нив, які обробляв та вивчав один з просвітителів національної любові до України. І це не дивно, адже родина Драгоманових подарувала нам еліту відомих українців (О. Пчілка, Л. Українка, Л. Шишманова та інші). Життя М. Драгоманова переплелось з такими культурно-громадськими діячами як В. Антонович, С. Подолинський, М. Павлик, М. Лисенко, П. Житецький, О. Терлецький, В. Навроцький та інші.

 Особливо він цінував свого учня-товариша І. Франка, вони часто листувалися та ділилися своїми негараздами. Це можна помітити передивляючись збірку листів Івана Франка та Михайла Драгоманова за виданням Комісії Західної України Всеукраїнської Академії Наук, яка називається «Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова». Йдеться про 1877-1895 роки. Адже Михайло Петрович був ідейним натхненником радикальної молоді і помітно вплинув на світогляд та громадську діяльність українців у ХІХ ст.
Після виходу Емського Указу Олександром ІІ М. Драгоманов змушений був покинути рідний край – за свої проукраїнські погляди. І це не дивно, така блискуча людина, що цікавилась працями визначних філософів Ф. Лассаля, Г. Спенсера, О. Канта, хотів щоб Україна була пов’язана ідейністю та розвитком з Західною Європою, що має сприяти прогресу нації, а не з Російською Імперією. В Жиневі М. Драгоманов проводить політичну діяльність та заснував українську друкарню. Видання «Громади» та статті Драгоманова привертали увагу всієї Європи. Цькування українства, репресії проти буржуазних лібералів радикалізували його політичні погляди. Він визнає, що боротьба за політичні свободи так само необхідна, як і культурна праця. Суспільство – це цілісна система, розвиток якої тісно пов’язаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою. У своїх працях вчений не раз довів, що український народ – спадкоємиць не лише Козаччини, а й державних традицій Київської Русі й Галицького королівства, що, як і сьогодні, не сприймається «нашим старшим братом».
Разом зі своєю коханою дружиною Людмилою Кучинською (українська актриса, громадська та культурна діячка, перекладачка, художниця) Михайло Петрович залишив та виховав прекрасне покоління українського майбутнього. Їхня дочка Аріадна одружилась з відомим українським живописцем-імпресіоністом Іваном Трушом й написала спогади про Лесю Українку. А внуки М. Драгоманова також продовжили сіяти зерно в культуру української нації. Син Світозар Драгоманов відомий еконономіст, перекладач, публіцист, викладач у вищих навчальних закладах не тільки в Україні а й в Європі та США. Ще одна донька Лідія Драгоманова (Шишманова) стала українською та болгарською письменницею, перекладачкою, активісткою жіночого руху, громадською діячкою.
Самого М. Драгоманова у 1889 р. уряд Болгарії запросив переїхати до Софії, щоб працювати в університеті й очолити кафедру всесвітньої історії. Через хворобу (аневризм аорти) йому важко було говорити. Помер вчений та похований в Софії. Та пам’ять про видатного українця залишається й житиме вічно в наших серцях.