середа, 20 серпня 2025 р.

Онлайн-консультація: «Трудові права та обов’язки мікро, малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану»

 

20 серпня, в рамках співпраці Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Трудові права та обов’язки мікро, малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану». Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Основні нормативні акти

 •        Конституція України.
      Цивільний кодекс України (ЦКУ).
      Податковий кодекс України (ПКУ).
      Кодекс законів про працю України (КЗпП).
      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами.
      Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 21 жовтня 1993 року № 3543-XI
      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 5 січня 2025 року № 4219-IX
      Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.
      Постанова КМУ «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 30.07.2025 № 916.
      Постанова КМУ «Деякі питання надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю» від 22 серпня 2023 р. № 893.
Порядок створення робочого місця та  оформлення трудових відносин під час воєнного стану
      Робоче місце працівника характеризується наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або установчих функцій.
      Новим робоче місце вважається й тоді, коли воно створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребує нових знань та вмінь працівника. Прийнято на це місце працівника чи ні, при цьому не важливо. (Лист ПФУ від 21.08.14 р. № 21841/05-10).
      Трудова діяльність працівника може здійснюватися на підприємстві, у ФОП або вдома з використанням відповідних технічних засобів або без їх використання.
Порядок оформлення трудових відносин включає такі основні кроки:
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
      укладення трудового договору (за згодою сторін під час воєнного стану);
      оформлення наказу про прийняття на роботу;
      повідомлення Державної податкової служби;
      Повідомлення до ПФУ для критично важливих підприємств.
Які документи повинен надати працівник?
      заява про прийняття на роботу;
      паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
      індивідуальний податковий номер;
      трудову книжку (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
      За необхідності, роботодавець може потребувати відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
      Додатково працівник подає  документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.
 
      Пам’ятайте! Заборонено вимагати від працівників відомості про їхню партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством  (ст. 25 КЗпП).
 
За яких підстав не можна відмовити в роботі працівнику?
  Вагітна жінка,
      мати дітей до 3 років,
      одинока мати дитини до 14 років або дитини з інвалідністю,
      особа, яка виховує дитину до 14 років без матері.
Жоден із цих випадків не може слугувати відмовою у прийнятті на роботу. (статті 184 КЗпП України).
      Якщо роботодавець відмовив у прийнятті на роботу, працівник має право на пояснення причин відмови у прийнятті на роботу, бо забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених Законом.
      На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій ст. 22 КЗпП.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Немає коментарів:

Дописати коментар