17 січня, з нагоди 100-річчя від дня народження Мирослава Мороза (17.01.1923–04.02.2006), слушно вшанувати пам'ять про багатогранного науковця та згадати його потужний доробок, як українського літературознавця, бібліографа, біографа, джерелознавця, народознавця, автора літописів про Івана Котляревського, Лесю Українку та Івана Франка. У списку наукових публікацій Мирослава Мороза понад 260 пунктів, основну частину яких складають літературознавчі праці. Серед його 32 книжкових видань – 26 бібліографічних покажчиків, 17 із яких стосуються письменницьких персоналій та художньої літератури. Упродовж своєї довголітньої наукової діяльності він тривалий час працював у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 50-х роках був засуджений на 25 років за націоналізм, відчув смак казематів, однак був звільнений після смерті Сталіна. Мирослав Мороз - невтомний дослідник життя і творчості Івана Франка і його тритомний «Літопис життя і творчості Івана Франка» вважається, найповнішою працею, присвяченою життю і діяльності Івана Франка, найвидатнішої постаті в українській літературі після Шевченка, чия творча спадщина складає біля п’яти тисяч творів.
«Літопис життя і творчості Івана Франка» Мирослава Мороза, є працею , яка стала основною в доробку відомого вченого та бібліографа. Сумлінна, як оцінюють її франкознавці, многотрудна й украй потрібна праця, над якою науковець трудився десятки років сьогодні йде до читача, до всіх, хто цікавиться постаттю Франка і українською культурою загалом. Ця фундаментальна робота стане основою майбутніх франкознавчих досліджень… тритомник - це перший найдетальніший хронологічний звід відомостей про життя і діяльність українського генія людства, побудований на документах та архівних джерелах, що увійшов в духовну спадщину України...»
(Микола Жулинський)
Видати працю про Івана Франка вдалося вже після смерті науковця, завдяки зусиллям доньки – Дарії Гонтаревої (Мороз), яка упорядкувавши матеріали наукової праці батька, самотужки перевела її у електронний формат та під час наукової конференції у Львові, що була присвячена 150-річчю від дня народження Івана Франка, показала рукописи батька професору Миколі Жулинському. Під час цієї зустрічі і виникла ідея віднайти спонсорів, відредагувати та надрукувати вартісний доробок літературознавця, адаптувавши до сучасних умов. На шляху до видання «Літопису...» було чимало перешкод, які довелось подолати. Зокрема це стосувалось редагування та доповнень інформацією так званих «білих плям» в текстах, а також уточнень дат, назв, подій, тощо. До роботи над виданням долучилися: професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка – Михайло Шалата та доцент цього ж вузу Євген Пшеничний; доктор філологічних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. і. Франка – Богдан Якимович, який у свій час вивчав маловідомі факти та сторінки життя письменника І. Франка. Літопис… складається з трьох томів і вийшов досить невеликим накладом – 1500 примірників та розрахований на науковців, студентство, викладачів та школярів старших класів, а також усіх тих, хто цікавиться літературними шляхами українського Каменяра в період складних історичних процесів.
Пишаємося, що в Чернівецькій ОУНБ ім. М. Івасюка є цей тритомник, який було презентовано в Чернівцях кілька років тому. Запрошуємо попрацювати з цим унікальним виданням в відділ наукової інформації та бібліографії.
.jpg)
