Напевне, немає такої людини, яка б не погоджувалася з думкою Ліни
Костенко:
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
Так і є, поезія – це подих
життя. В ній віддзеркалюється відчуття людського, історичного та
філософського існування. Навіть, пісня, і не важливо авторська вона чи народна, не може
обійтися без поетичного слова.
Саме тому, ми вирішили
нагадати користувачам про
картотеку віршів, яка знаходиться у відділі наукової інформації та бібліографії і ведеться
з 70-х років ХХ століття.
З неї ви зможете довідатися багато цікавого. На картках
зафіксовані описи віршів різних поетів - від класиків до маловідомих авторів. Спробуємо
розібратися.
Багато поетичних творів Василя Стуса збереглися в діаспорних періодичних виданнях. До прикладу, в журналі «Сучасність»,
який видавався спочатку в Мюнхені, а згодом повернувся до України,
та на жаль, на початку 2013 року закрився (Стус В. Ще сонце – у горі
: [вірші] / В. Стус // Сучасність. – 1970. – Ч. 2. – С. 5-10). Також, в
картотеці можна знайти інформацію про поетичні напрацювання Оксани Забужко
(Забужко О. Мистецтво грати в шахи : вірші / О. Забужко // Березіль. –
1993. – № 1. – С. 2-7). Слід згадати й Миколу Хвильового (Хвильовий М.
«Арешт Ялового – це розстріл…» : [вірш] / Микола Хвильовий ; підгот. тексту М.
К. Наєнка // Рад. літературознавство. – 1989. – № 8. – С. 31), якого рідко
згадують як поета.
З картотеки віршів
можна дізнатися про поезію української діаспори. Візьмемо,
наприклад, літературну Нью-Йоркську групу ХХ століття. В журналі «Сучасність»
за 1966 рік
була надрукована поема Емми Андієвської (Андієвська Е. Крива з базарів Страшного Суду : [поема]
/ Емма Андієвська // Сучасність. – 1966. – Ч. 10. – С. 4-6), а за 1968 рік –
вірші Віри Вовк (Вовк. В. Три симфонії : [поезія] / Віра Вовк // Сучасність. – 1968.
– Ч. 12. – С. 35-43). Журнал «Визвольний шлях» за 1969 рік познайомив нас з
творчістю Романа Бабовала
(Бабовал Р. Вірші / Роман Бабовал // Визвольний шлях. – 1969. - № 3. – С.
332-334) та багатьох інших.
Не оминули й
титанів поетичного слова,
чия творчість була
окрилена багатомовною Буковинською землею. Згадаймо відомих чернівчан, серед яких
єврейський поет Мойсей
Фішбейн (Фішбейн М. Вечір без колискової : [поезія] / М. Фішбейн // Сучасність.
– 1983. – Ч. 5. – С. 3-6), румунський – Міхай Емінеску (Емінеску М. Вірші //
Зарубіжна література. – 2000. – квіт. ( № 15). – С. 4, 5) та інші.
На особливу
увагу заслуговують праці українських перекладачів. Зокрема, відомого
грузинського поета ХІХ століття Акакія Церетелі перекладав Микола Бажан (Церетелі А. Суліко :
[вірш : пер. М. Бажана] // Хроніка-2000. – 2001. – № 43. – С. 383-384),
а з творчістю Адама Міцкевича нас знайомить Віктор Лазарук (Міцкевич А.
Кримські сонети / А. Міцкевич ; пер. з пол. В. Лазарук // Всесвіт. – 2013. – №
11–12. – С. 5-15). Зрозуміло,
що стисло охарактеризувати великий масив інформації складно. Проте, кожен
охочий може знайти відповідь на конкретне запитання.
Принагідно,
скористайтеся й Електронною базою даних «Картотека аналітичного опису періодичних
видань», яка доступна на сайті ЧУОНБ ім. М. Івасюка. Ви зможете знайти потрібну вам інформацію, а саме, не
тільки в яких джерелах надруковано той чи інший вірш, а й про творців сучасної поезії.
Також, запрошуємо всіх,
хто захоплюється поезією, вивчає її, та сам пише вірші, попрацювати з
різноманітними словниками, довідниками та бібліографічними посібниками в відділі наукової інформації та бібліографії.