Онлайн-консультація: «Правові аспекти скорочення чисельності та посад працівників в умовах воєнного стану»

 23 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Правові аспекти скорочення чисельності та посад працівників в умовах воєнного стану».

Програма заходу:

   •      Правові підстави скорочення чисельності / штату працівників.

   •      Алгоритм дій роботодавця при скороченні чисельності / штату працівників в умовах воєнного стану:

• Повідомлення та консультації з профспілкою;
• Наказ про скорочення чисельності /штату працівників;
• Переважне право залишення на роботі та заборона скорочення окремих категорій працівників;
• Процедура попередження працівників про скорочення та пропозиції наявних посад;
• День звільнення працівника. Наказ про звільнення працівників та компенсаційні виплати.

Основні нормативні акти

     •      Конституція України
•      Кодекс законів про працю
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами
•      Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»
•      Закон України «Про зайнятість населення»
•      Закон України від 15.01.2025 № 4220-IX “Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” чинний з 06.02.2025 Воєнний стан - з 08 лютого 2025 року до 09 травня 2025 року
•      Верховна Рада підтримала законопроєкти № 13172 та № 13173 про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації«, тобто до 6 серпня 2025.

Правові підстави скорочення чисельності / штату працівників

    •      Звільнення працівника з ініціативи роботодавця через скорочення штату або чисельності працівників здійснюється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, яка передбачає, що
•      Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:
•      1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
•       Тобто скорочення чисельності або штату працівників допускається у разі наявності змін в організації виробництва і праці. (Держпраці) При цьому це різні поняття.
•      Чисельність працівників — це списочний склад працюючих. Тому скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Наприклад, у штатному розписі замість 6 штатних одиниць спеціалістів залишиться 3.
•      Штат працівників — це сукупність посад, установлених штатним розписом установи. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами (лист Мінпраці від 07.04.2011 № 114/06/187-11). Наприклад, коли  у закладі планується скоротити одну посаду — посаду двірника.

Процедура попередження працівників про скорочення та пропозиції наявних посад (ст. 49-2 КЗпП)

•      Персонально повідомляємо працівників про майбутнє звільнення. не пізніше ніж за два місяці до дати звільнення
•      При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
•      Так, попередження не застосовується (ч. 4 ст. 49-2 КЗпП):
•      — до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період;
•      — у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, через знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
•      Зауважте, що трудовим законодавством не передбачено форму та спосіб повідомлення працівника про наступне вивільнення у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників. Тому його можна скласти в довільній формі (лист Мінсоцполітики від 24.09.2019 № 10/0/36-19).
•      Якщо відсутня можливість вручити йому повідомлення про майбутнє звільнення під підпис, то варто завчасно узгодити форму комунікації з працівником, щоб була можливість надіслати такий документ працівнику електронною поштою або через месенджери. У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником. (ст. 7 Закону №2136)
Специфіка воєнного стану

    •    Згода профкому на скорочення працівників обраних до профспілкових органів
•      У період дії воєнного стану особливості трудових відносини (у тому числі порядок звільнення працівників за ініціативою роботодавця) визначає Закон № 2136
•      У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Тобто за місяць до звільнення – отримати згоду профкому на скорочення працівників обраних до профспілкових органів, це керівники та  члени профспілки.
•      Важливо!  У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Ч.1 ст.5 Закону №2136.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Особливості функціонування органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів в умовах воєнного стану»

 16 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Особливості функціонування органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів в умовах воєнного стану». Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Говорилося про:

      •      Особливості народовладдя на рівні місцевого самоврядування
•      Правове регулювання діяльності голів та депутатів громад в умовах воєнного стану.
•       Діяльність ВА населених пунктів в умовах воєнного стану
•      Інститут старост в умовах воєнного стану

Основні нормативні акти:
•      Конституція України
•      Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР
•      Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12 травня 2015 року
•      Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану» 17 липня 2024 року № 3870-IX
•      Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 № 93-IV
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». №3703-IX від 9 травня 2024 року (чинний з 08.01.2025)

Хто бере участь у вирішенні питань місцевого значення?

    •      жителі - громадяни України, які задекларували або зареєстрували місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі.
•      Участь територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом

 Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Організація роботи закладів культури в умовах воєнного стану»

 9 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Організація роботи закладів культури в умовах воєнного стану». Йшлося про трудові відносини працівників культури в умовах воєнного стану та особливості роботи закладів культури в умовах воєнного стану. Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Особливості роботи закладів культури в умовах воєнного стану

•  Методичних рекомендацій щодо роботи закладів культури на підконтрольній Україні території з урахуванням безпеки відвідувачів затверджених Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 28 червня 2023 року № 349, п.п. 2.2, 2.27, 2.29 заклади культури:
•      під час здійснення своєї діяльності в умовах воєнного стану заклади культури головним пріоритетом мають визначати безпеку працівників та відвідувачів, а також враховувати положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 265 “Про затвердження плану дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час збройної агресії Російської Федерації проти України”;
•       В разі наявної можливості у закладу культури, що зареєстрований та здійснює свою діяльність на території громади, розташованої в районі близькості до лінії зіткнення, надання культурних послуг населенню, пов’язаних із перебуванням у ньому відвідувачів, керівник цього закладу має погодити надання таких послуг із засновником / органом управління та військовою адміністрацією, на території якої зареєстрований та здійснює свою діяльність цей заклад культури.
•      Рекомендовано, з числа працівників закладу культури, визначити особу, яка забезпечуватиме організацію запобігання, локалізації та ліквідацію надзвичайних ситуацій в закладі культури у разі її виникнення та повідомити контактні дані цієї особи всім працівникам закладу культури для швидкого зв'язку у випадку виникнення надзвичайної ситуації.
•      За потреби, у закладі культури рекомендовано створити спеціальну групу, що складається з працівників закладу культури, яка у разі виникнення надзвичайної ситуації у закладі культури першою бере участь у її локалізації, а, по можливості, у її ліквідації.
•      Графік роботи закладу культури рекомендовано визначати з урахуванням потреб відвідувачів, близькості до лінії зіткнення, запровадження комендантської години та інших чинників, які можуть впливати на безпеку та комфорт працівників або відвідувачів закладу культури, якість та доступність культурних послуг.
•      Керівнику закладу культури рекомендується вжити всіх заходів щодо інформування працівників та відвідувачів про місце розташування та маршрут руху до найближчого об'єкту фонду, де планується укриття.
•      Евакуацію культурних цінностей та документів рекомендовано здійснювати за умови видання відповідного наказу МКІП. Евакуацію культурних цінностей та документів без наказу МКІП рекомендовано здійснювати у виключних випадках з інформуванням МКІП.
•      Закладам культури рекомендується переглянути перелік послуг, що надаються, з урахуванням можливостей надання частини послуг дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних засобів (у тих закладах культури, де це можливо) та нових потреб відвідувачів.
•      Окрему увагу рекомендується звернути на послуги, які можуть бути цікаві ветеранам та інвалідам війни, пораненим військовослужбовцям, які перебувають процесі відновлення, внутрішньо-переміщеним особам, особам з посттравматичним стресовим розладом, дітям, що втратили батьків, тощо.
•      Наприклад, рекомендовано ініціювати організацію зустрічей з психологами, майстер-класи (в тому числі з арт-терапії, театрального мистецтва) та інші комунікаційні заходи, що сприятимуть інтеграції вразливих груп населення у громаду та суспільство загалом.

  Щиро дякуємо нашій спікерці! 

Онлайн-консультація: «Земельні відносини громад в умовах воєнного стану»

 2 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Земельні відносини громад в умовах воєнного стану». Учасники мали можливість почути відповіді на свої запитання.

 Розглядалися такі питання:

   •   Передача земельних ділянок с/г призначення у власність під час дії воєнного стану. Судова практика.

•      Правовий статус невитребуваної земельної частки (паю).

•       Зміна цільового призначення земель комунальної власності.

Основні нормативні акти

     •     Конституція України.
•      Земельний кодекс України (ЗК України - далі).
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» №2145від 24.03.2022. 
•      Закон України від 31 березня 2020 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (чинний з 01.07.2021).
•      Закон України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4126 ( набрав чинності 28 лютого 2025 року та вступає в дію 28 серпня 2025 року.).
•      Закон України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899 від 05.03.2003.
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» від 08.10.2024 № 3993-IX (чинний з 08.11.2024).
•      Закон України  № 711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 (чинний з 01.01.2025).
•      Порядок здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 № 637.

 Щиро дякуємо нашій спікерці!

 

Онлайн-консультація: «Призупинення трудового договору при умовах воєнного стану»

 

26 березня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Призупинення трудового договору при умовах воєнного стану». Йшлося про права та обов'язки роботодавця та працівника під час воєнного стану, правові аспекти звільнення працівників в умовах воєнного стану й судова практика, порядок призупинення дії трудового договору. Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Основні нормативні акти:

•      Конституція України.
•      Кодекс законів про працю України (КЗпП).
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами.
•      Закон України 18.12.2024 №4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі – Закон № 4158) (зміни з 04.04.2025).
•      Постанова КМУ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану» від 5 червня 2024 р. № 650 (чинна з 08.06.2024).

 Робота під час повітряної тривоги:

    •      ст. 153 Кодексу законів про працю України (КЗпП) закріплює за працівниками право відмовитися від виконання роботи за таких умов:
•      існує пряма загроза життю та здоров’ю: якщо робота під час повітряної тривоги створює небезпеку для життя або здоров’я працівника чи інших людей, він має право припинити роботу та перейти в безпечне місце;
•      відсутність безпечних умов праці: працівник має право не продовжувати виконання своїх посадових обов'язків, якщо роботодавець не організував безпечні умови праці (належне укриття).

Повітряна тривога до початку робочого часу:

     •      Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в цій сфері грунтується на принципі пріоритетності життя і здоров’я працівників.
•      Це також передбачає повну відповідальність роботодавця за забезпечення відповідних, безпечних і здорових умов праці. Водночас, частина 1 статті 14 цього Закону зазначає, що працівник зобов’язаний, зокрема, дбати про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку і здоров’я тих, хто його оточує, під час виконання своїх обов'язків

     

 Оплата праці під час повітряної тривоги
•      Роботодавець не має право не оплачувати працівникові час, коли він під час повітряної тривоги був в укритті. Більше того, неможливість виконання роботи під час перебуванням в укритті не може розглядатися як підстава відпрацювати цей час окремо.

   •      У випадку тривалих повітряних тривог на неможливості забезпечити безпечні умови праці, роботодавець може оголосити простої.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Військовий облік в громадах»

 

19 березня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Військовий облік в громадах». Йшлося про бронювання, анулювання бронювання працівників, відпустки в період воєнного стану (умови їх отримання та оформлення). Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Основні нормативні акти

   •     Конституція України
•      Кодекс законів про працю України
•      Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР
•      Закон України №3494-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набув чинності 24.12.2023
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами
•      Закон України від 15.01.2025 № 4220-IX “Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” чинний з 06.02.2025 Воєнний стан - з 08 лютого 2025 року до 09 травня 2025 року
•      Закон України від 15.01.2025 № 4221-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” чинний з 08.02.2025.
•      Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560
•      Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зміни від 16.01.2025)
•      Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76
•      Постанова КМ «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» № 36 від 14.01.2025
•      Постанова КМУ від 31.12.2024 № 1558 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 16.01.2025
•      Постанова КМУ від 28 лютого 2025 р. № 233 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (чинна 05.03.2025)

БРОНЮВАННЯ 2025

•      Під час воєнного стану одночасно діють 2  способи бронювання.
•      1. Спосіб 1 бронювання працівників за посадами регулюється:

•      Порядком бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою КМУ від 04.02.2015 № 45 (далі — Порядок № 45);
•      Переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням КМУ від 18.03.2015 № 493 (далі — Розпорядження № 493). Скористатися можливостями цього механізму бронювання можуть тільки органи держвлади, інші держоргани, органи місцевого самоврядування та підприємства, яким встановили мобілізаційні завдання/замовлення. Порядок № 45 та Розпорядження № 493 — документи з грифом «Для службового користування», у відкритому доступі їх немає.

•      2. Спосіб 2 бронювання працівників за списками регулюється:

•      Постановою КМУ «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76).
•      Критерії та порядок за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період затверджені постановою КМУ № 76 від 27 січня 2023 р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650
•      Бронювання в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою КМУ від 5 червня 2024 р. № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану.

Ліна Костенко – наша жива легенда! (до 95-річчя видатної поетеси-шістдесятниці)

«І все на світі треба пережити, бо кожен фініш – це по суті старт. І на перед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…». Ці слова написала видатна жінка, поетеса-шістдесятниця, письменниця дитячих творів та історичних романів, дисидентка, лауреатка Шевченківської премії (1987 р.), яку номінували на Нобелівську премію з літератури в 1967 році Ліні Василівні Костенко. Її твори перекладено на англійську, французьку, італійську, німецьку, словацьку, естонську та інші мови. Саму поетесу літературні критики називають «залізною леді української літератури», порівнюючи з легендарною Маргарет Тетчер. У сучасній світовій традиції Л. Костенко входить до переліку найвідоміших жінок України. А творчість цієї неймовірної поетеси порівнюють з талантом Лесі Українки. Її поезія поєднала в собі мужність та розум, жіночу ніжність та витонченість, жагу до життя та свободу волі. В своїй дитячій збірці «Бузиновий цар» вона прилучає дітей до любові рідної землі, допитливість та почуття прекрасного – це промінчик людського буття. Життєвий шлях у нашій іменинниці не був простим – дитинство при Другій світовій війні та Російсько-українська багатолітня війна не проходить без відбитку в поетичному слові.

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Ці автобіографічні рядки яскраво передають всю біль та несправедливість радянсько-російської окупаційної влади. Та взагалі вся творчість Ліни Костенко насичена трагічними нотками. Але жага до краси, досконалості, людяності, пробудження гідності та розуму дає нам поштовх іти далі й не боятися перешкод, цінувати один одного й підтримувати, не забувати про прості, здавалося б, речі.
Вітаємо Вас, пані Ліно з Днем народженням! Бажаємо нашій іменинниці, Патріотки України й незламного борця правди та справедливості міцного здоров’я, щастя, мирного неба та швидкої Перемоги! Ми сильно цінуємо вашу творчість, та бажаємо, щоб вона ще багато років збільшувалась, підтримувала і надихала всіх нас. Ми гордимося, що Україна має таку поетесу!
Хто хоче насолодитися творчістю Ліни Костенко – приходьте до нашої книгозбірні, тут є не тільки художні твори нашої іменинниці, а й достовірна інформація в різноманітній періодиці, довідниках та енциклопедіях. А щоб легше знайти саме те питання, що вас найбільше зацікавило, можна скористатись біобібліографічними покажчиками, які знаходяться у відділі наукової інформації та бібліографії:

1. Ліна Костенко : біобібліогр. покажч. / М-во культ. України, Нац. парлам. б-ка України ; упоряд.: Г. В. Волянська, Л. А. Кухар ; авт. передм. В. Є. Панченко. - Київ : [б. в.], 2015. - 288 с. - Алф. покажч.: с. 262 . - Імен. покажч.: с. 263-284. - Бібліогр.: с. 285-286. - 70 пр.

2. Ліна Костенко: "Я вибрала Долю собі сама" : біобібліогр. покажч. - Київ : [б. в.], 2002. - 60 с. - ISBN 966-7547-18-3

   Чекаємо на Вас!