Новинки на наших поличках. Визначні діячі українського походження

Не секрет, що без політичної, військової, релігійної та культурної еліти не існує жодна державність. Де ви бачили процвітаючу країну без її найкращих представників в світовому суспільстві!? Україна довгий час страждала через «табу» на наших діячів та тих, хто її підтримував. Через так звану «братерську дружбу Росії» багато синів та дочок України пішли у небуття, а багатьох  представників взагалі хотіли стерти з світової історії або перетворювали їх на росіян. Та завдяки людям, котрі розуміють, що без минулого немає майбутнього, ми повертаємо імена тих, які заслуговують на нашу пошану за любов до української землі. Відкриваємо минуле свого роду й вивчаємо частинку української крови що передалась й тече у наших венах. Один з таких представників –  Святослав  Михайлович Семенюк. Його праця «Визначні діячі українського походження: Державні та релігійні діячі, політики, військові» з’явилася на поличках нашої книгозбірні. В ній згадано не тільки наша історія, а й історія всієї Європи. Автор на сторінках своєї праці прокладає шлях від найдавніших племен до сучасності. Київські князі Аскольд і Дір зробив Київ торговим і політичним центром в серці Європи, а Леонід Каденюк приборкав космос, ставши першим космонавтом незалежної України. Багато імен в книзі багатьом, на жаль, моло відомі: Сенявська Олена (1669-1729), княгиня Долоська (Ходорівська) Анна (після 1940-1711) – політичні діячки; Ераріх (?-541) – король Остготського королівства, князь давньоруського племені ругів; Костюшко Андрій Тадей (1746-1817) – національний герой Польщі, керівник повстання 1794 р. проти Російської імперії; Одоакр (Отко) (433?-493) – останній правитель Римської імперії і засновник першої Української держави та інші.

  Таким чином, ця книга має на меті категорично спростувати недолугий фейк російської та німецької історіографій про «нездатність української нації до процесів державотворення», а отже, й хронічну відсутність у неї політичної еліти. Особливістю цього дослідження є те, що воно стосується не лише теренів України, Росії та Білорусі. Адже українська діаспора була і до сьогодні, в більшості випадків, присутня в Польщі, Словаччині, Чехії, Угорщині, Австрії, Німеччині, Румунії та інших країнах, ґенезу якої ще ніхто ретельно не досліджував. Тому багато біографій у цій книзі викликають не тільки зацікавлення, а й щире здивування читачів.

Книга стане в пригоді всім, хто цікавиться історією України.

Семенюк С. Визначні діячі українського походження: Державні та релігійні діячі, політики, військові / Святослав Семенюк. – Вид. 2-ге. – Львів : Література та мистецтво, 2024. – 792 с.

  Детально ознайомитись з даним виданням ви зможете в Чернівецькій ОУНБ ім. М. Івасюка (відділ наукової інформації та бібліографії). Адже ми повинні знати свою історію.

  Не цінуєш своє – не цінуватимуть тебе! 

  Чекаємо на Вас!

Новинки на наших поличках. Словник нормативних термінів з фінансового контролю

    Словники завжди відігравали визначну роль в нашій культурі, в них відбивається знання, якими володіє суспільство в певний період свого розвитку. Також вони допомагають оволодіти основами професійних знань в наш час.

   Термінологічна лексика має велике знчення для науково-професійної комунікації, сприяючи її інтелектуалізації, полегшує процес засвоєння знань і реалізації їх у майбутній фаховій діяльності, активно збільшує словниковий професійний запас людини.
Нещодавно на полицях нашої книгозбірні з’явилося видання «Словник нормативних термінів з фінансового контролю», автори даної праці є Юстина Верига та Ганна Соболь.
  У словнику в алфавітному порядку наведено визначення найуживаніших сучасних термінів з фінансового контролю із зазначенням нормативно-правового документа, що регламентує це визначення. Авторами узагальнено тлумачення 290 професійних термінів.
  Окремі визначення у нормативних документах мають специфіку тлумачення, залежно від того, у якій галузі знань і практичної діяльності вживається термін. Для того, щоб уникнути різнобічності трактування, у словнику наводиться визначення економічного терміна за різними нормативно-правовими джерелами.
   Словник корисний для студентів, магістрів для оволодіння професійною термінологією з фінансового контролю; для практичних працівників – для забезпечення єдності трактування термінів у практичній діяльності; для науковців щодо встановлення легітимності вживання економічної термінології.

Верига Ю. А. Словник нормативних термінів з фінансового контролю / Ю. А. Верига, Г. О. Соболь. – Київ : «Центр учбової літератури», 2022. – 168 с. – ISBN 978-611-01-1145-4

   Ознайомитися з даним словником ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

   До зустрічі!

Новинки на наших поличках. Ресурси наукових бібліотек як складова інформаційної основи сучасного національного розвитку

 З піднесенням значення інформації в суспільному житті як ресурсу суспільного розвитку, з активізацією глобальних впливів на нації та держави набувають особливої важливості проблеми нового інформування й ефективного використання інформаційних ресурсів в інтересах національного розвитку. Це приводить до необхідності активізації роботи системи сучасних бібліотек на новій технологічній основі: комп’ютеризації традиційних бібліотечних процесів, розвитку інформаційно-аналітичної діяльності, удосконалення дистанційних форм обслуговування користувачів, розвитку інтерактивного спілкування з ними тощо.
   Пропонуємо вам колективну монографію «Ресурси наукових бібліотек як складова інформаційної основи сучасного національного розвитку», яка нещодавно з’явилася на наших поличках книгозбірні. В ній розглядається зростання ролі бібліотечних установ – важливої складової національного інформаційного комплексу – у стратегічному управлінні архітектурою електронних інформаційних комунікацій, активізації використання можливостей для оживлення ментальної пам’яті в національно-культурній еволюції сучасності, у вдосконаленні національного інфотворення, забезпеченні процесу використання глобальних інформаційних ресурсів в інтересах національного розвитку.
   Орієнтована дана колективна праця на науковців, практиків у сфері інформатизації, широкий загал читачів, які цікавляться проблемою, що розглядається.

Ресурси наукових бібліотек як складова інформаційної основи сучасного національного розвитку : [монографія] / В. Горовий, С. Горова, М. Закіров [та ін.] ; відп. ред. І. Міщан ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2024. – 220 с. - ISBN 978-617-14-0295-9

   Ознайомитися з даною монографією ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

   До зустрічі!

Онлайн-консультація: «Оцифрування трудової книжки: Що? Де? Коли?»

 

23 березня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Оцифрування трудової книжки: Що? Де? Коли?».

Законом України від 05.02.2021 №1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (далі - Закон №1217), який набув чинності 10 червня 2021 року, внесено зміни до Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) щодо переведення обліку трудової діяльності працівника з паперової форми (у трудовій книжці) в електронну – у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Навіщо оцифровувати трудову книжку?
Оцифрування трудової книжки впроваджено для удосконалення обліку трудової діяльності, зменшення паперового документообігу та ризиків пошкодження чи втрати паперових документів. Також це забезпечення зручного доступу працівників до даних про свою трудову діяльність, набутий страховий стаж.  Тому,  щоб в електронній трудовій книжці відображалася інформація про всі періоди трудової діяльності працівника, дані про трудову діяльність до 1 січня 2004 року мають бути оцифровані.
Який термін оцифрування трудових книжок? Термін -  до 10 червня 2026 року. Тобто Законом №1217-ІХ було передбачено перехідний період 5 років, а саме до 10 червня 2026 року для того, щоб перевести паперові трудові книжки в електронні.
Як саме оцифровувати трудові книжки? 
Потрібно відсканувативсі сторінки трудової книжки і сканкопії. Подати скановані копії паперової трудової книжки через вебпортал Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua) можуть і роботодавці (через особистий кабінет страхувальника), і працівники самостійно (через особистий кабінет застрахованої особи).
Сканкопії повинні відповідати таким вимогам:
• сканкопія має бути кольорова;
• необхідно робити сканкопії всіх заповнених сторінок трудової книжки у хронологічному порядку;
• сканкопії мають бути чіткі та відображати всі реквізити документа (назву документа, серійний номер, дату видачі, печатки, підписи, ПІБ власника) та безпосередньо самі записи (рекомендована роздільна здатність при скануванні — 300 dpi);
• формат зображення має бути .jpg або .pdf;
• розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.
Чи оцифровувати трудові книжки пенсіонерів?
Ні. Оскільки ні постанова №8-3, ні  Порядок №11-1 не визначено: подавати чи ні відомості про трудову діяльність із паперової трудової книжки працівників, які вже отримують пенсію. Заразом позиція ПФУ така, що паперові трудові книжки працівників пенсіонерів не сканують і не оцифровують, оскільки за такими працівниками уже сформовані пенсійній справи. Тому і потреби у передачі скан-копій паперових трудових книжок або їхньому оцифруванні для працівників-пенсіонерів немає.
 
Як подати скан-копії трудових книжок працівників для оцифрування (покроковий алгоритм для роботодавців): https://www.youtube.com/watch?v=r9yZta81AM0
 Як самостійно подати скан-копії своєї трудової книжки для оцифрування: https://www.youtube.com/watch?v=pfVwNdyDYnI
 

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Новинки на наших поличках. Історико-канонічний довідник для православного козака України.

    Нещодавно на полицях нашої книгозбірні з’явився довідник «Історично-канонічний довідник для православного козака України». Частина перша». Його нам подарував автор – Володимир Іванович Мельниченко. Ця дослідницька робота тривала майже десятиліття й зібрала та систематизувала відомості з різних джерел – від документальних фільмів до історичних та церковних праць. Дане видання стало можливим завдяки підтримці Президента Міжнародного Благодійного Фонду «Солідарність» Олександра Володимировича Петровського та віце-президента Яни Юріївни Іванілової.

   Перша частина довідника присвячена історії походження, становлення та розвитку українського етносу, формуванню та діяльності православної церкви на тернах Русі-України, її більш ніж тисячолітньому тернистому шляху від Київської митрополії до православної церкви України, що підтверджено Томасом Вселенського Патріарха Варфоломія від 5 січня 2019 року, а також надана інформація про започаткування українського козацтва нащадками королівського роду Данила Галицького та славетних Гетьманів і отаманів Козацької держави.

   Це видання буде корисне для козаків України, священників та кліриків православної церкви України, викладачів історії, студентів, учнів шкіл. А також для усіх, хто небайдужий до історії нашої країни.

   Дякуємо Володимиру Івановичу Мельниченку за подарунок, та бажаємо сили та натхнення для створення таких величних наукових та цікавих перлин, як оце подароване видання!

Історико-канонічний довідник для православного козака України. Частина перша: Від Трипілля до України / Володимир Іванович Мельниченко ; Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського «Солідарність». – Дніпро : Свідлер А. Л., 2021. – 444 с.

   Ознайомитися з цим довідником ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

    До зустрічі!

Новинки на наших поличках. Народ скаже – як зав’яже.

    Кожне слово відіграє велику роль у житті будь-якої людини. Так було з давніх-давен і відобразилось в народних приказках, прислів’ях, в крилатих висловах, піснях та думах, коломийках тощо. В українському фольклорі збереглося різноманіття порівнянь та побажань: «Гарна, як свиня в дощ», «Водить очима, наче злодій по ярмарку», «Не бажай синові багатства, а бажай розум», «Не бий дубцем, а карай слівцем». Також передаються історичні спогади нашому поколінню : «Пропав, як швед під Полтавою», «Голодний француз і вороні рад» (Полтавська битва 1709 рік); «Висипався Хміль із міха та наробив ляхам лиха» (схвалений бій Б. Хмельницького) та інші. В народній мудрості можна відчути вірування наших пращурів, їхнє спостереження за природою: «У кожнім році два Юрія, та й обидва дурні: один – холодний, другий – голодний» (січень та квітень).

   На поличці нашої книгозбірні з’явилося нове репринтне видання, що  присвячене українському фольклору. Йдеться про збірку «Народ скаже – як зав’яже», упорядковану Наталією Шумадою. В книзі вміщені кращі зразки прислів’їв, приказок та загадок нашого народу. Створені протягом багатьох століть, аж до наших днів, вони відображають його історію, побут, героїзм, подвиги. Це видання наповнене найкращими фольклорними джерелами, що конденсують досвід багатьох поколінь, дають уявлення про мораль, соціальні погляди, духовну культуру українського народу. Вони сприяють виробленню яскравої і виразної мови, розвивають фантазію і почуття гумору та допомагають у естетичному вихованні дітей.

Народ скаже – як зав’яже / упор. Наталя Шумада – репр. вид. – Київ : Центр учбової літератури, 2022. – 174 с. -  ISBN 978-611-01-2742-4.

   Ближче познайомитися з даним виданням можна у відділі наукової інформації та бібліографії.
   Чекаємо на вас!

Лютневий спогад. Леся Українка з Буковиною в серці. (До 155-річчя від дня народження)

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем для катів.

(Леся Українка  25/ХІ 1986)

   Цю сильну характером  й тендітну на вигляд жінку Іван Франко називав «Єдиний мужчина в українському письменстві», а матір, яка є також відомою особистістю в українській культурі – Зея або Зеїчок (це сорт кукурудзи «зея японська»), бо була тонка, мов стеблинка. Леся Українка з дитинства любила свій народ, гірко оспівувала його долю, була зачаровано красою рідного краю, цікавилась народною творчістю, звичаями та обрядами. Ці знання відбилися веселкою у її творчості, вона легко поєднувала античну міфології й українські легенди та перекази, зуміла майстерно показати сучасну їй Україну. Виросла дівчина на Поліссі, та через хворобу багато змушена їхати по світу, лікувалася в Криму, на Кавказі, у Німеччині та Швейцарії, побувала в Італії та Єгипті. Чужина завжди викликала тугу за рідним краєм, але, попри негаразди та сум, збагачувала Лесю Українку новими враженнями, знайомила з культурою та побутом різних народів, дала змогу спілкуватися з цікавими людьми й урізноманітнювати свою творчість.
   На Буковину письменниця вперше приїхала в 1910 році, після смерті близького друга Сергія Мержинського. Хотіла знайти тут душевний спокій і розуміння. Лесю привітно зустріла Ольга Кобилянська та її родина, а мати своєї подруги, за її піклування, письменниця  називала «святою Анною». Тоді Українська Буковина була у складі Австро-Угорської імперії. Гостинно прийняло й студентство письменницю, в Українському народному домі професор С. Смаль-Стоцький провів 22 травня вечірку в її честь, про це писали місцеві газети. В. Сімович від імені студентського товариства «Молода Україна», яке мало власне видавництво, попросив Лесю Українку підготувати свої літературні праці до видання, так у Чернівцях восени в 1902 році вийшла її третя збірка «Відгуки». Після теплого прийому буковинців, Леся Українка мріяла знову повернутися в цей зелений та тихий порівняно з іншими містами край. В червні в 1903 році, коли її хвороба загострилась, повертаючись із Сан-Ремо (Італія), вона знову приїхала до родини Кобилянських. Це була її остання поїздка на Буковину, здоров’я примусило поетесу жити за межами України, а наш край став їй дорогим і рідним. Саме тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Климентом Квіткою, зустрічалася з Іваном Франком, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською та іншими.
   Звичайно, про таку видатну українську поетесу, письменницю, перекладачку, громадсько-культурну діячку як Леся Українка, можна говорити багато цікавого. Родина, де народилася така видатна постать, взагалі має окреме величне місце в історії та культурі нашої держави. Краще дізнатися й ознайомитися з життєвим шляхом й творчістю Лесі Українки допоможе Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка. Приходьте, і ми разом з вами зможемо поринути в різноманіття української культури і літератури, дізнатись більше історію Чернівців та людей, що віддали хоча б маленьку частинку себе нашій Буковині.

   Чекаємо, до зустрічі!

     Використані джерела:

1. Вишневська М. Леся Українка: "Добре мені тут "в санаторії на Новім світі..." / М. Вишневська // Слово Просвіти. - 2016. - 28 лип.- 3 серп. (ч. 30). - С. 15.

2. Вознюк В. Перші відвідини Буковини Лесею Українкою : [про приїзд Лесі Українки до м. Чернівців 26 квіт. 1901р.] / В. Вознюк // Українська літературна газета. - 2021.- 7 трав. (№ 9). - С. 15 ; Відродження. - 2021.- 22 квіт. (№ 16) . - С. 2, 3.

3. Гора В. "У Вижниці гарні гори і привітні люди..." : [про перебування Лесі Українки у Вижниці] / В. Гора // Вижницькі обрії. - 2018. - 23 лют. (№ 8). - С. 9.

4. Гринюк В. Село, де бувала Леся Українка [Текст] : [про відзначення 350-річчя села Стрілецький Кут] / В. Гринюк // Молодий буковинець. - 2018. - 9 серп. (№ 63). - С. 9.

5. "Комусь від когось на спомин" [Текст] : [про оригінал фотопортрету Лесі Українки зробл. у 1901 р. у Чернівцях] / підгот. Надія Будна // Молодий буковинець. - 2021. - 25-31 берез. (№ 12). - Місто, С. 6.

6. Леся Українка на шпальтах "Літературної газети" (1927-1941) та "Літератури і мистецтва" (1941-1945) : анот. бібліограф. покажч. / упоряд., прим., ред. В. М. Подриги. - Чорнобай : [б. в.], 2020. - 44 с. - Імен. покажч. авт. публ.: с. 40. - Покаж. назв опублік. творів Л. Українки: с. 41. - Предм.-сист. покажч.: с. 41-42. - ISBN 978-966-2499-47-6

7. Микосянчик Ю. Розповідають про дружбу Л. Українки та О. Кобилянської : [про взаємини двох письменниць] / Ю. Микосянчик // Погляд. - 2021. - 4 берез. (№ 10). - С. 10.

8. Родина Косачів і Поділля : літ.-кразнавче дослідж. / Вінницька облдержадмін., Упр. культ. і туризму Вінницької облдержадмін., Вінницька обл. універс. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва, Держ. арх. Вінницької обл. ; підгот.: К. В. Завальнюк, І. М. Журавлівський, Т. В. Стецюк. - Вiнниця : Держ. картограф. ф-ка, 2011. - 104 с. : фот., табл. - Бібліогр.: с. 47-49; с. 94-99. - 1000 пр. - ISBN 978-617-533-041-8

9. Щербанюк Л. "Єсть у мене бажання - поїхати на зелену Буковину" : [Чернів. адреси О. Кобилянської та Лесі Українки] / Л. Щербанюк // Буковинський журнал. - 2013. - № 3. - С. 106-113.

10. Щербанюк Л. "Їхала я сюди рятуватися" : [зв'язок Лесі Українки з О. Кобилянською і Буковиною] / Л. Щербанюк // Молодий буковинець. - 2013. - 12 верес. (№ 102). - С. 15.