понеділок, 23 березня 2026 р.

Онлайн-консультація: «Оцифрування трудової книжки: Що? Де? Коли?»

 

23 березня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Оцифрування трудової книжки: Що? Де? Коли?».

Законом України від 05.02.2021 №1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (далі - Закон №1217), який набув чинності 10 червня 2021 року, внесено зміни до Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) щодо переведення обліку трудової діяльності працівника з паперової форми (у трудовій книжці) в електронну – у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Навіщо оцифровувати трудову книжку?
Оцифрування трудової книжки впроваджено для удосконалення обліку трудової діяльності, зменшення паперового документообігу та ризиків пошкодження чи втрати паперових документів. Також це забезпечення зручного доступу працівників до даних про свою трудову діяльність, набутий страховий стаж.  Тому,  щоб в електронній трудовій книжці відображалася інформація про всі періоди трудової діяльності працівника, дані про трудову діяльність до 1 січня 2004 року мають бути оцифровані.
Який термін оцифрування трудових книжок? Термін -  до 10 червня 2026 року. Тобто Законом №1217-ІХ було передбачено перехідний період 5 років, а саме до 10 червня 2026 року для того, щоб перевести паперові трудові книжки в електронні.
Як саме оцифровувати трудові книжки? 
Потрібно відсканувативсі сторінки трудової книжки і сканкопії. Подати скановані копії паперової трудової книжки через вебпортал Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua) можуть і роботодавці (через особистий кабінет страхувальника), і працівники самостійно (через особистий кабінет застрахованої особи).
Сканкопії повинні відповідати таким вимогам:
• сканкопія має бути кольорова;
• необхідно робити сканкопії всіх заповнених сторінок трудової книжки у хронологічному порядку;
• сканкопії мають бути чіткі та відображати всі реквізити документа (назву документа, серійний номер, дату видачі, печатки, підписи, ПІБ власника) та безпосередньо самі записи (рекомендована роздільна здатність при скануванні — 300 dpi);
• формат зображення має бути .jpg або .pdf;
• розмір кожного файлу не має перевищувати 1 Мб.
Чи оцифровувати трудові книжки пенсіонерів?
Ні. Оскільки ні постанова №8-3, ні  Порядок №11-1 не визначено: подавати чи ні відомості про трудову діяльність із паперової трудової книжки працівників, які вже отримують пенсію. Заразом позиція ПФУ така, що паперові трудові книжки працівників пенсіонерів не сканують і не оцифровують, оскільки за такими працівниками уже сформовані пенсійній справи. Тому і потреби у передачі скан-копій паперових трудових книжок або їхньому оцифруванні для працівників-пенсіонерів немає.
 
Як подати скан-копії трудових книжок працівників для оцифрування (покроковий алгоритм для роботодавців): https://www.youtube.com/watch?v=r9yZta81AM0
 Як самостійно подати скан-копії своєї трудової книжки для оцифрування: https://www.youtube.com/watch?v=pfVwNdyDYnI
 

Щиро дякуємо нашій спікерці!

неділя, 22 березня 2026 р.

Новинки на наших поличках. Історико-канонічний довідник для православного козака України.

    Нещодавно на полицях нашої книгозбірні з’явився довідник «Історично-канонічний довідник для православного козака України». Частина перша». Його нам подарував автор – Володимир Іванович Мельниченко. Ця дослідницька робота тривала майже десятиліття й зібрала та систематизувала відомості з різних джерел – від документальних фільмів до історичних та церковних праць. Дане видання стало можливим завдяки підтримці Президента Міжнародного Благодійного Фонду «Солідарність» Олександра Володимировича Петровського та віце-президента Яни Юріївни Іванілової.

   Перша частина довідника присвячена історії походження, становлення та розвитку українського етносу, формуванню та діяльності православної церкви на тернах Русі-України, її більш ніж тисячолітньому тернистому шляху від Київської митрополії до православної церкви України, що підтверджено Томасом Вселенського Патріарха Варфоломія від 5 січня 2019 року, а також надана інформація про започаткування українського козацтва нащадками королівського роду Данила Галицького та славетних Гетьманів і отаманів Козацької держави.

   Це видання буде корисне для козаків України, священників та кліриків православної церкви України, викладачів історії, студентів, учнів шкіл. А також для усіх, хто небайдужий до історії нашої країни.

   Дякуємо Володимиру Івановичу Мельниченку за подарунок, та бажаємо сили та натхнення для створення таких величних наукових та цікавих перлин, як оце подароване видання!

Історико-канонічний довідник для православного козака України. Частина перша: Від Трипілля до України / Володимир Іванович Мельниченко ; Міжнародний благодійний фонд Олександра Петровського «Солідарність». – Дніпро : Свідлер А. Л., 2021. – 444 с.

   Ознайомитися з цим довідником ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

    До зустрічі!

неділя, 15 березня 2026 р.

Новинки на наших поличках. Народ скаже – як зав’яже.

    Кожне слово відіграє велику роль у житті будь-якої людини. Так було з давніх-давен і відобразилось в народних приказках, прислів’ях, в крилатих висловах, піснях та думах, коломийках тощо. В українському фольклорі збереглося різноманіття порівнянь та побажань: «Гарна, як свиня в дощ», «Водить очима, наче злодій по ярмарку», «Не бажай синові багатства, а бажай розум», «Не бий дубцем, а карай слівцем». Також передаються історичні спогади нашому поколінню : «Пропав, як швед під Полтавою», «Голодний француз і вороні рад» (Полтавська битва 1709 рік); «Висипався Хміль із міха та наробив ляхам лиха» (схвалений бій Б. Хмельницького) та інші. В народній мудрості можна відчути вірування наших пращурів, їхнє спостереження за природою: «У кожнім році два Юрія, та й обидва дурні: один – холодний, другий – голодний» (січень та квітень).

   На поличці нашої книгозбірні з’явилося нове репринтне видання, що  присвячене українському фольклору. Йдеться про збірку «Народ скаже – як зав’яже», упорядковану Наталією Шумадою. В книзі вміщені кращі зразки прислів’їв, приказок та загадок нашого народу. Створені протягом багатьох століть, аж до наших днів, вони відображають його історію, побут, героїзм, подвиги. Це видання наповнене найкращими фольклорними джерелами, що конденсують досвід багатьох поколінь, дають уявлення про мораль, соціальні погляди, духовну культуру українського народу. Вони сприяють виробленню яскравої і виразної мови, розвивають фантазію і почуття гумору та допомагають у естетичному вихованні дітей.

Народ скаже – як зав’яже / упор. Наталя Шумада – репр. вид. – Київ : Центр учбової літератури, 2022. – 174 с. -  ISBN 978-611-01-2742-4.

   Ближче познайомитися з даним виданням можна у відділі наукової інформації та бібліографії.
   Чекаємо на вас!

неділя, 22 лютого 2026 р.

Лютневий спогад. Леся Українка з Буковиною в серці. (До 155-річчя від дня народження)

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем для катів.

(Леся Українка  25/ХІ 1986)

   Цю сильну характером  й тендітну на вигляд жінку Іван Франко називав «Єдиний мужчина в українському письменстві», а матір, яка є також відомою особистістю в українській культурі – Зея або Зеїчок (це сорт кукурудзи «зея японська»), бо була тонка, мов стеблинка. Леся Українка з дитинства любила свій народ, гірко оспівувала його долю, була зачаровано красою рідного краю, цікавилась народною творчістю, звичаями та обрядами. Ці знання відбилися веселкою у її творчості, вона легко поєднувала античну міфології й українські легенди та перекази, зуміла майстерно показати сучасну їй Україну. Виросла дівчина на Поліссі, та через хворобу багато змушена їхати по світу, лікувалася в Криму, на Кавказі, у Німеччині та Швейцарії, побувала в Італії та Єгипті. Чужина завжди викликала тугу за рідним краєм, але, попри негаразди та сум, збагачувала Лесю Українку новими враженнями, знайомила з культурою та побутом різних народів, дала змогу спілкуватися з цікавими людьми й урізноманітнювати свою творчість.
   На Буковину письменниця вперше приїхала в 1910 році, після смерті близького друга Сергія Мержинського. Хотіла знайти тут душевний спокій і розуміння. Лесю привітно зустріла Ольга Кобилянська та її родина, а мати своєї подруги, за її піклування, письменниця  називала «святою Анною». Тоді Українська Буковина була у складі Австро-Угорської імперії. Гостинно прийняло й студентство письменницю, в Українському народному домі професор С. Смаль-Стоцький провів 22 травня вечірку в її честь, про це писали місцеві газети. В. Сімович від імені студентського товариства «Молода Україна», яке мало власне видавництво, попросив Лесю Українку підготувати свої літературні праці до видання, так у Чернівцях восени в 1902 році вийшла її третя збірка «Відгуки». Після теплого прийому буковинців, Леся Українка мріяла знову повернутися в цей зелений та тихий порівняно з іншими містами край. В червні в 1903 році, коли її хвороба загострилась, повертаючись із Сан-Ремо (Італія), вона знову приїхала до родини Кобилянських. Це була її остання поїздка на Буковину, здоров’я примусило поетесу жити за межами України, а наш край став їй дорогим і рідним. Саме тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Климентом Квіткою, зустрічалася з Іваном Франком, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською та іншими.
   Звичайно, про таку видатну українську поетесу, письменницю, перекладачку, громадсько-культурну діячку як Леся Українка, можна говорити багато цікавого. Родина, де народилася така видатна постать, взагалі має окреме величне місце в історії та культурі нашої держави. Краще дізнатися й ознайомитися з життєвим шляхом й творчістю Лесі Українки допоможе Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка. Приходьте, і ми разом з вами зможемо поринути в різноманіття української культури і літератури, дізнатись більше історію Чернівців та людей, що віддали хоча б маленьку частинку себе нашій Буковині.

   Чекаємо, до зустрічі!

     Використані джерела:

1. Вишневська М. Леся Українка: "Добре мені тут "в санаторії на Новім світі..." / М. Вишневська // Слово Просвіти. - 2016. - 28 лип.- 3 серп. (ч. 30). - С. 15.

2. Вознюк В. Перші відвідини Буковини Лесею Українкою : [про приїзд Лесі Українки до м. Чернівців 26 квіт. 1901р.] / В. Вознюк // Українська літературна газета. - 2021.- 7 трав. (№ 9). - С. 15 ; Відродження. - 2021.- 22 квіт. (№ 16) . - С. 2, 3.

3. Гора В. "У Вижниці гарні гори і привітні люди..." : [про перебування Лесі Українки у Вижниці] / В. Гора // Вижницькі обрії. - 2018. - 23 лют. (№ 8). - С. 9.

4. Гринюк В. Село, де бувала Леся Українка [Текст] : [про відзначення 350-річчя села Стрілецький Кут] / В. Гринюк // Молодий буковинець. - 2018. - 9 серп. (№ 63). - С. 9.

5. "Комусь від когось на спомин" [Текст] : [про оригінал фотопортрету Лесі Українки зробл. у 1901 р. у Чернівцях] / підгот. Надія Будна // Молодий буковинець. - 2021. - 25-31 берез. (№ 12). - Місто, С. 6.

6. Леся Українка на шпальтах "Літературної газети" (1927-1941) та "Літератури і мистецтва" (1941-1945) : анот. бібліограф. покажч. / упоряд., прим., ред. В. М. Подриги. - Чорнобай : [б. в.], 2020. - 44 с. - Імен. покажч. авт. публ.: с. 40. - Покаж. назв опублік. творів Л. Українки: с. 41. - Предм.-сист. покажч.: с. 41-42. - ISBN 978-966-2499-47-6

7. Микосянчик Ю. Розповідають про дружбу Л. Українки та О. Кобилянської : [про взаємини двох письменниць] / Ю. Микосянчик // Погляд. - 2021. - 4 берез. (№ 10). - С. 10.

8. Родина Косачів і Поділля : літ.-кразнавче дослідж. / Вінницька облдержадмін., Упр. культ. і туризму Вінницької облдержадмін., Вінницька обл. універс. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва, Держ. арх. Вінницької обл. ; підгот.: К. В. Завальнюк, І. М. Журавлівський, Т. В. Стецюк. - Вiнниця : Держ. картограф. ф-ка, 2011. - 104 с. : фот., табл. - Бібліогр.: с. 47-49; с. 94-99. - 1000 пр. - ISBN 978-617-533-041-8

9. Щербанюк Л. "Єсть у мене бажання - поїхати на зелену Буковину" : [Чернів. адреси О. Кобилянської та Лесі Українки] / Л. Щербанюк // Буковинський журнал. - 2013. - № 3. - С. 106-113.

10. Щербанюк Л. "Їхала я сюди рятуватися" : [зв'язок Лесі Українки з О. Кобилянською і Буковиною] / Л. Щербанюк // Молодий буковинець. - 2013. - 12 верес. (№ 102). - С. 15. 

середа, 18 лютого 2026 р.

До міжнародного дня рідної (материнської) мови. Новинки на наших полицях

          Ціною життів ми виборюємо право говорити  рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє. Українська мова – це мова наших батьків і дітей. Мова нашої Перемоги.

Валерій Залужний

    Як би дивно й болісно це не звучало, але завдяки жорстокості й кровавих імперських забаганок російської федерації, світ відкрив для себе українську націю та її традиційність. Україну довгий час сприймали як частиною Московії, гадаючи, що ми є російською культурою. Багато хто, на подив, був здивований, що не одне століття в центрі Європи існує нація, яка довгими віками мужньо захищала й надалі змушена захищати своє існування. І як наслідок – Україною зацікавився весь світ. А яка нація без свого основного джерела існування – рідної мови!? Інтерес до неї зріс і набирає обертів, навіть українці стали більше цікавитись історією свого державного різнобарвно-кровного від колиски предків солов’їного слова. Щоб по-справжньому відкрити для себе українську, треба поглянути на неї комплексно, пройти шлях від окремих звуків, морфем, слів, фраз до цілісних текстів, ретельно дослідити історію рідної мови разом з історією народу, її контакти з мовами сусідів, різноманітність діалектів. Допомогти нам в цьому допоможе новинка на нашій поличці – це книга «Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали» українського лінгвіста Кирила Булаховського.

   Це унікальне видавництво про оселю нашого буття – українську мову. Саме про неї оригінально й захопливо розповідає автор, пропонуючи абсолютно новий, позбавлений стереотипів підхід.
   Видання має стислий формат. Тут немає води, ліричних відступів, пафосних слів – тільки конкретика, приправлена рясним фактажем. Тепер такі часи… З війною ми швидко перейшли від романтизму до реалізму. Не хочеться пустопорожньої балаканини, зайвих слів і довгих фраз, що часто буває в подібних популярних лінгвістичних роботах. Хочеться все по суті.
   Пропонована книга без винятку буде цікавою всім, хто прагне краще пізнати мову незалежного українського народу.
 
Булаховській К. А.  Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали / Кирило Булаховській. – Вид. 3-тє, доповн. – Львів : Видавництво «Апріорі», 2025. – 120 с. : іл.
 

   Запрошуємо детально ознайомитися з даним науково-популярним виданням  у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

   До зустрічі!

понеділок, 2 лютого 2026 р.

Новинки на наших поличках. Зброя перемоги

    У лютому 2022 році була заявлена злочинна повномасштабна Московією так звана «спеціальна воєнна операція» (пропагандистська назва). Цей напад став кульмінацією загарбанням української землі, яку російська федерація почала ще в 2014 році з окупації Криму. Українці мужньо захищають свою Батьківщину. Під час бойових дій у війні проти російського агресора Збройні сили України переважно використовують ті зразки військової техніки та озброєння, які дісталися після розпаду Радянського Союзу. Проте дедалі активніше наші воїни застосовують зброю та боєприпаси не лише радянського зразка а й західного виробництва, – які передають нам союзники, а також розвиваються й виготовляються сучасні й інноваційні вітчизняні військові припаси та озброєння.

   На нашій поличці з’явився перший повний довідник озброєння Української армії «Зброя перемоги» - довідник з озброєння та військової техніки, що застосовує ЗСУ на передовій. У виданні подано яскраві фотографії та докладний опис бойових характеристик найрізноманітніших видів зброї вітчизняного та світового зразка. А ще наведено цікаві розповіді наших бійців, які цю зброю застосовують.



Жирохов М. Зброя перемоги : перший повний довідник озброєння української армії / Михайло Жирохов. – вид. 2-ге, доп. – Харків : Відвіт, 2024. – 352 с. : іл. – (Серія «Історія та політика», ISBN 978-966-942-843-1).
   Ознайомитися з даним довідником ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

   До зустрічі!

неділя, 25 січня 2026 р.

Новинки на наших поличках. Основи методології та організації наукових досліджень

    Наукова діяльність у вищих навчальних закладах є невід’ємною складовою освітнього процесу й здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної та виробничої діяльності у системі вищої освіти. Закон України «Про вищу освіту» визначає головні завдання наукової діяльності у вищих навчальних закладах, до яких належить: органічна єдність змісту освіти й програм наукової діяльності; створення стандартів вищої освіти, підручників і навчальних посібників з урахуванням досягнень науки й техніки; упровадження результатів наукових досліджень у практику; безпосередня участь суб’єктів навчально-виховного процесу в науково-дослідних роботах, що проводяться у вищому навчальному закладі; організація наукових, науково-практичних, науково-методичних семінарів, конференцій, олімпіад, конкурсів науково-дослідних, курсових, дипломних та інших робіт учасників навчально-виховного процесу.

   Успішність наукової діяльності неможлива без знання її методології, теорії, технології, методів та організації. Ці знання потрібні всім тим, хто бере участь у навчальному й науковому процесі. З радістю повідомляємо, що на поличці нашого відділу з’явився навчальний посібник «Основи методології та організації наукових досліджень». В ньому висвітлені теоретичні засади методології науково-дослідної діяльності, а також надані конкретні рекомендації щодо виконання окремих видів наукових, навчально-дослідних, дисертаційних та інших робіт. Розглянуто роль науки і наукових досліджень у сучасному світі, питання технології виконання наукового дослідження студентами і молодими науковцями, докладно охарактеризовано окремі види кваліфікаційних робіт студентів і курсантів (курсові, бакалаврські, магістерські дипломні роботи), а також вимоги й основні правила їх написання та захисту.
   Окремі розділи присвячені науково-дослідній роботі студентів, її структурі, змісту і формам, підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів через аспірантуру та докторанту. Методика написання, оформлення й захисту кандидатської та докторської дисертації розкрита в останньому розділі.
   Видання стане в нагоді для студентів, курсантів, аспірантів, ад’юнтів, докторантів вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться основами методології наукових досліджень.

Основи методології та організації наукових досліджень : навч. посіб. для студентів, курсантів, аспірантів, ад’юнктів / за ред. А. Є. Конверського ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка. – Київ : Центр учбової літератури, 2025. – 352 с.

   Запрошуємо детально ознайомитися з даним навчальним посібником у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

       До зустрічі!