(1841-1895)
Літом, в 1895 року обірвалося життя одного з найвідомішого українця. Не
має, напевно, жодної людини, що цінує своє коріння, культуру та історію й не
знає про видатного Михайла Петровича Драгоманова. Публіцист, історик, філософ,
літературознавець, фольклорист, засновник українського соціалізму,
культурно-громадський діяч – ще багато можна перечислювати життєвих нив, які
обробляв та вивчав один з просвітителів національної любові до України. І це не
дивно, адже родина Драгоманових подарувала нам еліту відомих українців (О.
Пчілка, Л. Українка, Л. Шишманова та інші). Життя М. Драгоманова переплелось з такими
культурно-громадськими діячами як В. Антонович, С. Подолинський, М. Павлик, М.
Лисенко, П. Житецький, О. Терлецький, В. Навроцький та інші.
Після виходу Емського Указу Олександром ІІ М. Драгоманов змушений був покинути рідний край – за свої проукраїнські погляди. І це не дивно, така блискуча людина, що цікавилась працями визначних філософів Ф. Лассаля, Г. Спенсера, О. Канта, хотів щоб Україна була пов’язана ідейністю та розвитком з Західною Європою, що має сприяти прогресу нації, а не з Російською Імперією. В Жиневі М. Драгоманов проводить політичну діяльність та заснував українську друкарню. Видання «Громади» та статті Драгоманова привертали увагу всієї Європи. Цькування українства, репресії проти буржуазних лібералів радикалізували його політичні погляди. Він визнає, що боротьба за політичні свободи так само необхідна, як і культурна праця. Суспільство – це цілісна система, розвиток якої тісно пов’язаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою. У своїх працях вчений не раз довів, що український народ – спадкоємиць не лише Козаччини, а й державних традицій Київської Русі й Галицького королівства, що, як і сьогодні, не сприймається «нашим старшим братом».
Разом зі своєю коханою дружиною Людмилою Кучинською (українська актриса, громадська та культурна діячка, перекладачка, художниця) Михайло Петрович залишив та виховав прекрасне покоління українського майбутнього. Їхня дочка Аріадна одружилась з відомим українським живописцем-імпресіоністом Іваном Трушом й написала спогади про Лесю Українку. А внуки М. Драгоманова також продовжили сіяти зерно в культуру української нації. Син Світозар Драгоманов відомий еконономіст, перекладач, публіцист, викладач у вищих навчальних закладах не тільки в Україні а й в Європі та США. Ще одна донька Лідія Драгоманова (Шишманова) стала українською та болгарською письменницею, перекладачкою, активісткою жіночого руху, громадською діячкою.
Самого М. Драгоманова у 1889 р. уряд Болгарії запросив переїхати до Софії, щоб працювати в університеті й очолити кафедру всесвітньої історії. Через хворобу (аневризм аорти) йому важко було говорити. Помер вчений та похований в Софії. Та пам’ять про видатного українця залишається й житиме вічно в наших серцях.