Онлайн-консультація: «Створення робочого місця особам з інвалідністю в умовах воєнного стану»

 

27 серпня, в рамках співпраці Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Створення робочого місця особам з інвалідністю в умовах воєнного стану». Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Створення робочого місця осіб з інвалідністю: умови та компенсації роботодавцям

   Роботодавці зобов’язані виконувати норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю, а у разі не створення таких місць сплачують адміністративно-господарські санкції. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі

•      4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік,
•      а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
•      Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу. При цьому враховуються вимоги статті 18 Закону № 875, а отриманий показник округлюється до цілого значення ( ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875).
Виконання нормативу означає фактичне працевлаштування осіб з інвалідністю на основне місце роботи.
Зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за сумісництвом не вважатиметься такою, що входить до нормативу за підприємством/ФОП.
Група інвалідності працівника у цьому разі значення не має.
Роботодавець створює необхідні умови праці, враховуючи індивідуальні потреби особи з інвалідністю, та забезпечити їй умови для виконання роботи відповідно до наявних рекомендацій (наприклад, визначених в індивідуальній програмі реабілітації). У разі працевлаштування особам з інвалідністю забезпечують розумне пристосування робочих місць.(ст. 25 Закону № 875).
 Роботодавець може отримати компенсацію за облаштування робочого місця. Порядок надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/ незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затверджено постановою КМУ від 22.08.2023 № 893.
 Особам з інвалідністю випробувальний термін може бути встановлено на підставі ч. 2 ст. 2 Закону України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
•      Якщо не виконується норма з працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто якщо у роботодавця не працює потрібна кількість осіб з інвалідністю, то це вважатиметься порушенням. Так стаття 20 Закону № 875 передбачає відповідальність за порушення норми, а саме – адміністративно-господарські санкції та пеня:
•      • якщо кількість працюючих 8-15 осіб, – 1/2 середньої річної зарплати штатного; працівника;
•      • якщо кількість працюючих 15 і більше, – середня річна зарплата штатного; працівника.
•      Пеня складає 120 % річних від облікової ставки НБУ.
•      27 лютого 2025 року Президент України підписав Закон України від 15.01.2025 № 4219 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), який передбачає нові правила працевлаштування осіб з інвалідністю.
З 2026 року роботодавець матиме вибір:
•      Працевлаштувати осіб з інвалідністю, облаштувавши їм (за потреби) робоче місце.
•      Сплатити цільовий внесок до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, якщо працевлаштування таких осіб неможливе (наприклад, через високий ступінь виробничого ризику).

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Трудові права та обов’язки мікро, малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану»

 

20 серпня, в рамках співпраці Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Трудові права та обов’язки мікро, малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану». Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Основні нормативні акти

 •        Конституція України.
•      Цивільний кодекс України (ЦКУ).
•      Податковий кодекс України (ПКУ).
•      Кодекс законів про працю України (КЗпП).
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами.
•      Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» 21 жовтня 1993 року № 3543-XI
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 5 січня 2025 року № 4219-IX
•      Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року.
•      Постанова КМУ «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації» від 30.07.2025 № 916.
•      Постанова КМУ «Деякі питання надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю» від 22 серпня 2023 р. № 893.
Порядок створення робочого місця та  оформлення трудових відносин під час воєнного стану
•      Робоче місце працівника характеризується наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідної для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або установчих функцій.
•      Новим робоче місце вважається й тоді, коли воно створене шляхом модернізації або зміни технології виробництва, що потребує нових знань та вмінь працівника. Прийнято на це місце працівника чи ні, при цьому не важливо. (Лист ПФУ від 21.08.14 р. № 21841/05-10).
•      Трудова діяльність працівника може здійснюватися на підприємстві, у ФОП або вдома з використанням відповідних технічних засобів або без їх використання.
Порядок оформлення трудових відносин включає такі основні кроки:
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців.
•      укладення трудового договору (за згодою сторін під час воєнного стану);
•      оформлення наказу про прийняття на роботу;
•      повідомлення Державної податкової служби;
•      Повідомлення до ПФУ для критично важливих підприємств.
Які документи повинен надати працівник?
•      заява про прийняття на роботу;
•      паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
•      індивідуальний податковий номер;
•      трудову книжку (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
•      За необхідності, роботодавець може потребувати відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
•      Додатково працівник подає  документи про освіту, довідку про стан здоров’я тощо.
 
•      Пам’ятайте! Заборонено вимагати від працівників відомості про їхню партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством  (ст. 25 КЗпП).
 
За яких підстав не можна відмовити в роботі працівнику?
  Вагітна жінка,
•      мати дітей до 3 років,
•      одинока мати дитини до 14 років або дитини з інвалідністю,
•      особа, яка виховує дитину до 14 років без матері.
Жоден із цих випадків не може слугувати відмовою у прийнятті на роботу. (статті 184 КЗпП України).
•      Якщо роботодавець відмовив у прийнятті на роботу, працівник має право на пояснення причин відмови у прийнятті на роботу, бо забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених Законом.
•      На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій ст. 22 КЗпП.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Літній спогад. Осип Степанович Маковей (до 100-річчя від дня смерті)

(1867-1925)

   Серпневий місяць подарував Україні одного з найвідомішого українського письменника, публіциста, філософа, критика, літературознавця, перекладача, редактора багатьох періодичних видань, педагога, громадсько-політичного діяча Осипа Маковея. Нажаль, 21 серпня 1925 року – за два дні до свого 58-ліття, життя «Галицького Орфея»  раптово обірвалося. Цього літа сто років як його душа полетіла у вічність. О. Маковей народився на Тернопільщині (м. Заліщики), та життєва стежка завела його до буковинського краю. В 1895 році він отримує запрошення від проф. С. Смаль-Стоцького зайняти вакантну посаду редактора часопису «Буковина» у Чернівцях. Газета з одного випуску на тиждень, почала виходити щодня. Були залучені десятки нових авторів, у тому числі О. Кобилянська, В. Стефаник, С. Воробкевич, Ю. Федькович, А. Чайковський та інші. Покровителем та наставником своєї творчості й перекладацької діяльності письменник вважав І. Франка, він часто бував у нього вдома, гуляли карпатськими лісами й допомагали один одному в скруті. О. Маковий – автор однієї з перших біографічних праць про П. Куліша,  в Чернівецькому університеті він захистив дисертацію, яка була присвячена життю та творчості цьому корифею української літератури. В повісті «Ярошенко», яка вперше була надрукована в 1905 році, відтворив найяскравіші епізоди Хотинської війни (1620-1921 роки). Маковей для написання цього твору  їздив в Басарабію на Прут та на Дністер, переглянув багато наукових праць й спогадів які присвячені цій війні. 

    Творчістю О. Маковея цікавились і вивчали багато науковців: О. Кущ, Ф. Погребенник, О. Попович, О. Мороз, Ю. Гусар та інші. Було видано багато бібліографічних покажчиків, найповнішим вважався  покажчик «Осип Маковей. Бібліографічний покажчик» (Львів, 1958), укладений О. Кущем. Пройшли роки, а талантом О. Маковея насолоджуються і вивчають все більше шанувальників. Так у 2017 році, до 150-річчя від дня народження відомого письменника й літературознавця, Чернівецька обласна універсальна бібліотека імені Михайла Івасюка видала разом з Управлінням культури Чернівецької облдержадміністрації біобібліографічний покажчик «Осип Маковей (1867-1925)». Хронологічні рамки цього видання – 1876-2017 рр., містить 999 бібліографічних записів, згрупованих за відповідним розділами, та не претендують на вичерпність. При підготовці видання використано довідкову, художню літературу, бібліографічні покажчики, періодичні видання з фондів Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка, Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, матеріали мережі Інтернет.

Осип Маковей (1867-1925) : біобібліограф. покажч. / Упр. культ. Чернів. облдержадмін., Чернів. обл. універс. наук. б-ка ім. Михайла Івасюка ; уклад.: Ю. Боганюк, І. Рудько. - Чернівці : [б. в.], 2017. - 128 с. - (Науковці Буковини). - До 150-річчя від дня народження.

   Запрошуємо детально ознайомитися з даним виданням у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

   До зустрічі!

Онлайн-консультація: «Узуфрукт для бібліотек: що це таке і як впливає на діяльність»

 

6 серпня, в рамках співпраці Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені М. Івасюка з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Узуфрукт для бібліотек: що це таке і як впливає на діяльність». 

Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон № 4196-IX), що набрав чинності 28.02.2025 року та вводиться в дію з 28.08.2025 року, крім окремих положень, передбачається внесення змін до законодавчих актів, що регулюють приведення у відповідність з Цивільним кодексом України правил набуття права власності на майно, передане у власність юридичним особам, що перебувають під контролем держави, та на майно, набуте ними у власність на підставах, не заборонених законом, забезпечення можливості отримати речові права на чуже майно, не заборонені законом, а також права користуватися майном чи здійснювати управління ним відповідно до укладених договорів. Крім того, Законом № 4196-IX запроваджується такий вид речового права як «узуфрукт».

 Що таке узуфрукт?
Право особистого безоплатного володіння і користування державним  (узуфрукт державного майна) та комунальним майном (узуфрукт комунального майна) є речовим правом на державне та комунальне майно.
Ким встановлюється?
Узуфрукт комунального майна встановлюється уповноваженим органом місцевого самоврядування на будь-які види рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), що перебуває у власності територіальної громади.
Узуфрукт державного майна встановлюється рішенням уповноваженого органу управління на будь-які види рухомого або нерухомого майна (крім земельних ділянок), яке перебуває у власності держави.
 На який строк встановлюється?
Узуфрукт комунального або державного майна встановлюється строком на п’ять років або безстроково.
 
Чи можуть бібліотеки  отримати узуфрукт?
Так. Відповідно частини третьої і четвертої статті 28 Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" після введення в дію Закону № 4196, тобто після 28.08.2025 Бібліотечний фонд, будівлі, споруди, приміщення, обладнання та інше майно, що є державною або комунальною власністю, передаються засновником бібліотекам державної і комунальної власності на праві узуфрукта державного або комунального майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.
Будівлі, споруди, приміщення, майно, бібліотечні фонди, передані державним бібліотекам на праві узуфрукта державного майна чи на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом, є державною власністю незалежно від їх місцезнаходження.

Щиро дякуємо нашій спікерці!