"ЛІТОПИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ ІВАНА ФРАНКА" - ФУНДАМЕНТАЛЬНА ПРАЦЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА ХХІ СТОЛІТТЯ

                       

Мирослав Мороз - дослідник життя і творчості Івана Франка

«Літопис життя і творчості Івана Франка» Мирослава Мороза, є працею , яка стала основною в доробку відомого вченого та бібліографа. Сумлінна, як оцінюють її франкознавці, многотрудна й украй потрібна праця, над якою науковець трудився десятки років сьогодні йде до читача, до всіх, хто цікавиться постаттю Франка і українською культурою загалом. Ця фундаментальна робота стане основою майбутніх франкознавчих досліджень… тритомник - це перший найдетальніший хронологічний звід відомостей про життя і діяльність українського генія людства, побудований на документах та архівних джерелах, що увійшов в духовну спадщину України...»

(Микола Жулинський)

 Тритомний «Літопис життя і творчості Івана Франка» вважається, найповнішою працею, присвяченою життю і діяльності Івана Франка, найвидатнішої постаті в українській літературі після Шевченка, чия творча спадщина складає біля п’яти тисяч творів. Цю працю підготував відомий науковець – львівський літературознавець Мирослав Мороз. Сам Мирослав Мороз у 50-х роках був засуджений на 25 років за націоналізм, відчув смак казематів, однак був звільнений після смерті Сталіна.

   Відомі також його видані праці - літописи Івана Котляревського та Лесі Українки. Надзвичайно скрупульозно, ретельно, прискіпливо до кожного слова та речення працював науковець над цими виданнями впродовж всього життя. Видати працю про Івана Франка вдалося вже після смерті науковця, завдяки зусиллям доньки – Дарії Гонтаревої (Мороз), яка упорядкувавши матеріали наукової праці батька, самотужки перевела її у електронний формат та під час наукової конференції у Львові, що була присвячена 150-річчю від дня народження Івана Франка, показала рукописи батька професору Миколі Жулинському. Під час цієї зустрічі і виникла ідея віднайти спонсорів, відредагувати та надрукувати вартісний доробок літературознавця, адаптувавши до сучасних умов. На шляху до видання «Літопису...» було чимало перешкод, які довелось подолати. Зокрема це стосувалось редагування та доповнень інформацією так званих «білих плям» в текстах, а також уточнень дат, назв, подій, тощо.  До роботи над виданням долучилися: професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка – Михайло Шалата та доцент цього ж вузу Євген Пшеничний; доктор філологічних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. і. Франка – Богдан Якимович, який у свій час вивчав маловідомі факти та сторінки життя письменника І. Франка.

«Літопис…» складається з трьох томів .
Перший том «Літопису…» (1856 – 1886) побачив світ у 2016 році у Львівському видавництві «АРТОС», хоча працювати над ним науковець розпочав 1966 року. Він розповідає про життя письменника починаючи з 1856 року, тобто від самого дня народження до 1886 року. Перший том видання має дві передмови фахівців-літературознавців, які вдало характеризують життя і наукову діяльність Мирослава Мороза та базові моменти видання .

Другий та третій томи «Літопису…» читач побачив у 2017 році.

Другий том під назвою «На вершинах» (1887 – 1899) є найбільшим і найповнішим за подіями виданням, оскільки в ньому виписано роки найбільшої творчої активності письменника, коли Франко брав активну участь у дискусіях щодо репертуару театрів на зібраннях «Руської бесіди» та збагачував театральні репертуари Руського народного театру своїми оригінальними творами, коли увійшов у русько-українське просвітницьке товариство «Поступ», коли почав друкувати свою працю в «Житі і слові», роман «Основи суспільності», твір «Галицький «Москаль-чарівник», «Причинки до історії Галичини в ХVIII віці», «Панщина і її скасування», яка видавалась у Львові і разом із казкою «Лис Микита» «була заборонена до поширення в Росії» в часи участі Франка в русько-українських радикальних рухах.

Третій том, який описує життя письменника в період з 1900 по 1916 роки було присвячено 160 річчю від дня народження Івана Франка. В даному томі науковець описує період Народної ради і галицьких народовців, період так званої «нової ери» про яку письменник Іван Франко писав:

«Річ розпочата помилково, без жодного контакту із загалом народу, ведена без щирості, підтримувана штучно, не могла довго втриматись», коли М. Павлик у «Громадському голосі» відповідаючи на виклики часу говорив, що «програми радикалів і Національно-демократичної партії близькі» і «для чого бачити в них ворогів, тоді коли це повинні бути союзники». І. Франко в цей період багато уваги приділяє роботі над рубрикою «Із уст народа» праці в «Житі і слові» та перекладам своїх статей «Еміграція галицьких селян», «Селянський рух у Галичині», «Галицький вибір», «Еміграційні агенти в Галичині», яку друкує в газеті «Die Zeit». Це були часи в житті письменника, коли слава про Франка вийшла далеко за межі Галичини. Коли російською мовою в Петербурзі виходила друком його мала проза і зокрема знакове оповідання «До світла», в статті Я. Махала (J. Machal) «Literatura maloruska», висвітлювались зв’язки письменника і громадського діяча Івана Франка з чехами і словаками (1912 р.), а уже через рік, до Франкового ювілею статті про письменника почали з’являтись на іншому континенті – у США. В цей період сам Іван Франко займається дослідженнями - «збирає книжковий і рукописний матеріал для з’ясування історичного та літературного значення «Богогласника», зупиняючись на історії розвитку названої поезії у грецькій та римо- католицькій церквах та вказуючи впливи обох течій на українське письменництво…

 Кожен том супроводжують докладні покажчики, що полегшують користування виданням.

«Літопис...» вийшов досить невеликим накладом – 1500 примірників і розрахований на науковців, студентство, викладачів та школярів старших класів, а також усіх тих, хто цікавиться літературними шляхами українського Каменяра в період складних історичних процесів.

Пишаємося, що в нашій бібліотеці є цей тритомник, який було презентовано в Чернівцях в жовтні минулого року. Дякуючи нашій колезі та давній подрузі, директорці DOBRA BIBLIOTEKA в Чернівцях - Лесі Щербанюк, працівники відділу мали нагоду побувати на цій презентації, поспілкуватися з знаними науковцями, отримати незабутні враження та придбати один примірник видання для наших читачів. Запрошуємо попрацювати з цим унікальним виданням в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької ОУНБ ім. Михайла Івасюка після закінчення карантину.