До Дня пам’яті жертв голодоморів

 

Український народ пройшов страшні випробування, політичні репресії, війни, заборона рідної мови тощо. Нажаль, історія повторюється з покоління до покоління. Сьогодні, як і в минулі часи ми боремося за своє існування, за своє майбутнє, з болем згадуємо тих українців, які потрапили в тенети штучного голоду через комуністичний режим радянської влади, й далі продовжуємо боротись з цим ненаситним ворогом, який хоче скорити нас та зламати Українську Державність. В наш час також є люди, які змушені голодувати через «брацький народ», ховатись від обстрілів, хоронити своїх рідних. Ми не повинні їх забувати, вшануй їх долучившись до загальнонаціональної хвилини мовчання та запали свічку на згадку про жертв штучно створених тоталітарним режимом Голодоморів як в ХХ ст. так і в ХХІ-му. Так ми нагадуємо і розповідаємо світові про злочини, які пройшли й змушені проходити українці. А щоб історичні біди не повторювались, вивчай та досліджуй своє коріння, читай художні твори, які присвячені тортурам радянської влади, визвольній боротьбі українців і не забувай дякувати нашим захисникам, які зараз тримають оборону й відстоюють нашу Волю і Свободу. А читачів запрошуємо дізнатись більше, скориставшись достовірною інформацією даної теми в різноманітних довідниках, енциклопедіях, бібліографічних і періодичних виданнях, що знаходяться у відділі наукової інформації та бібліографії.

Чекаємо на Вас!

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НАУКИ В ІМ'Я МИРУ ТА РОЗВИТКУ

    Суспільство не може існувати без розвитку – первісна людина здобула вогонь, навчилась передавати свої знання через малюнки в печерах, в  глиняних дощечках, створила папір з кори берези й папірусі, виникло землеробство, заграли музичні інструменти тощо. Наукові відкриття допомагають людині, але можуть інколи й зашкодити (ядерна енергія, отрута, прагнення до влади через наукові дослідження і т. д.). Та ми не можемо існувати без освітнього розвитку та науки. Зародки виникнення цього людського блага вирощені ще у країнах Стародавнього Сходу: у Вавилоні, Єгипті, Індії, Китаї. Вони потребували розвиток землеробства, будівництва, мореплавства, духовного задоволення. Виникають такі науки як астрологія, логіка, етика, математика тощо. В Україні наукові дослідження стають помітними в ХVII-ХVІІІ ст. – зі створенням та розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету, в цих закладах на той час  переважали гуманітарні науки і релігія. В ХІХ ст. були засновані університети (Київський, Харківський, Одеський та ін.), до викладання яких залучили іноземних науковців, це дозволило створити власні наукові школи та гуртки. Наразі найбільшим науковим центром в Україні є Національна Академія Наук України з її 160 науковими установами, та 38 підприємствами дослідно-виробничої бази.
   10 листопада в 2001 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО засновано Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку. Ідея цього міжнародного свята в тому, щоб суспільство розуміло наукові досягнення, ділилося з здобутками з іншими країнами, привертається увага до викликів з якими зіштовхнулася наукова діяльність та надання їй підтримки.
   Про науку можна говорити безкінечно довго, а про діячів які присвятили своє життя розвитку людства, ще довше. Тому, пропонуємо Вам краще ознайомитись з нашими діячами культури та науки в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

 

Чекаємо на вас!

«НАШ РІДНИЙ СКАРБ» (ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ)

    Мова – це душа народу. Перші пестливі слова та колискова від матері, повчання батька, перша народна казка про добро і зло, перша літера, перша книга, що приведе до океану знань. Саме тому в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця -  послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія, ми святкуємо День української писемності та мови. Все життя ми спілкуємося, розвиваємося й прагнемо індивідуальності та креативності. І як тут обійтися без нашої рідної державної мови!?.  Навчитись вільно володіти українським Словом нам допомагають різноманітні словники. Перший друкований словник української мови був виданий Києво-Печерським монастирем під назвою «Лексикон словенороський і імен толкованіє» (1627 р.), автор галичанин Памло Беринда. Також згадується словник іншого галичанина – Лаврентія Зизанія, це шкільний друкований словник «Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събран(ъ)ны и из слове(н)скаго языка на просты(й) рускі(й) діале(к)тъ истол(ъ)кованы» (1596 р.), який був основою та зразком Памлу Беринді для створення його «Лексикону».

   Якщо пригадати словники сучасної української мови, згадаємо поему «Енеїда» Івана Котляревського, який додав до свого літературного творіння маленький словничок, він пояснював  застарілі та маловживані слова. Звичайно, ще не забуваємо і словник у 4-х томах Бориса Грінченка «Словарь української мови», або «Словник української мови» - це перекладний українсько-російський словник з елементами тлумачного словника. Укладання даної праці тривало 46 років (1861-1907). В ньому відображається саме українська жива мова, широко представлені діалекти та фразеологізми. Б. Грінченко спеціально розробив для своєї праці та друку правопис – грінченківка або Грінчевичівка. І. Огієнко писав так: «Правопис цього словника був прийнятий по всіх українських редакціях та виданнях. Ось цей правопис, як слід збірної праці письменників всього XIX століття й усього українського народу, і запанував в Україні, і держиться в нас аж до сьогодні».  Також словник містить багато слів, що не використовується у літературній мові на теперішній час.
   Звичайно, можна багато згадувати й інші різноманітні словники та довідники, українська лексикографія розвивається як і наша мова, і завдяки цьому у нас є словники синонімів, антонімів, фразеологізмів тощо. Різні профільні словники – вони допомагають в правописі, орфоепії, тлумачать та перекладають, пояснюють наукові терміни і т. д.

   Попрацювати з словниками та ознайомитися з новинками запрошуємо в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

Плекаймо рідне Слово та звертаймося до скарбів наших мовних - словників!

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля... 

                             (М. Рильський)

   Всіх з Днем української писемності та мови! 

Інформаційна сесія: "Структурні та інвестиційні фонди ЄС"

 

23 жовтня бібліотеки Чернівецької області в рамках співпраці Чернівецького обласного відділення ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича  Ольгою Чепель взяли участь у інформаційній сесії «Структурні та інвестиційні фонди ЄС».
Структурні та інвестиційні фонди – це фінансові інструменти ЄС, які спрямовані на зменшення економічний та соціальний розвиток регіонів ЄС. Фінансування фондів здійснюється безпосередньо з бюджету ЄС, в який роблять внески усі держави-члени.
Європейські фонди фокусуються на зменшенні економічної нерівності між різними регіонами Європи. Як результат, більшу частину фінансової підтримки отримують найбідніші держави, але всі мають можливість отримати фінансування за різними програмами.
Група європейського інвестиційного банку – фінансовий інструмент ЄС, який складається власне з Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та Європейського інвестиційного фонду (ЄІФ).
Європейський інвестиційний банк – це банк Європейського Союзу. Це найбільший у світі багатосторонній позичальник і кредитор. Окрім головного офісу в Люксембурзі, Банк має велику мережу місцевих і регіональних офісів в Європі та за її межами.
Запропонований країною на розгляд Європейському інвестиційному банкові інвестиційний проект має належати до однієї з пріоритетних сфер діяльності банку та збігатися із загальними пріоритетами й завданнями Європейського співтовариства, якими є:
• розвиток середнього та малого бізнесу (фінансується через глобальні кредити, що надаються банкам-посередникам);
• будівництво або модернізація транспортної інфраструктури (автомагістралі, мости, аеропорти й т. ін.);
• енергетики (виробництво, транспортування і розподіл енергії, газу, нафти, тепла тощо) та телекомунікації. Європейський інвестиційний банк також підтримує:
• екологічні схеми в містах та із захисту природи (пов’язані з водою, забрудненням, чистим повітрям, міським транспортом і т. ін.);
• промислові проекти (заводи двигунів, фармацевтичні, авіаційні тощо).
Реалізація проектів має сприяти економічному піднесенню найменш розвинених регіонів, створювати нові робочі місця й види діяльності, підвищувати конкурентоспроможність європейської промисловості та представляти спільний інтерес для багатьох держав-членів Європейського Союзу.
Європейський інвестиційний фонд (створений в 1994 р.) підтримує малі підприємства в Європі і в країнах за її межами, надаючи їм доступ до фінансування. Європейський інвестиційний фонд розробляє та розвиває венчурний капітал і капітал зростання, гарантії та інструменти мікрофінансування з метою сприяння інноваціям та зайнятості.
Європейський інвестиційний банк EIB Global є підрозділом ЄІБ з міжнародного розвитку. Заснований у 2022 році, EIB Global продовжує багаторічне прагнення ЄІБ фінансувати економічне зростання, боротьбу зі зміною клімату, інновації та сталий розвиток по всьому світу.
 

Щиро дякуємо нашій спікерці!

 

Жовтнева пора спогадів. Юрій Клен.

 

(04.10.1891 – 30.10.1947)

   Через «братський народ» ми забули багато видатних українців, котрі присвятили своє життя рідній землі. Та останнім часом, завдяки різним зусиллям і справедливості ми їх повертаємо. Одне з таких імен, яке хочеться нагадати – поет-неокласик, перекладач, літературний критик Юрій Клен (справжнє ім’я – Освальд-Еккард Бургардт). Народився в сім’ї німецького купця 4 жовтня 1891 року на Поділлі. Коли навчався в Києві, почалася Перша світова війна, царський уряд провадив депортацію «небезпечних елементів», до числа яких потрапив і молодий науковець німецького походження. Його висилають в засніжену Архангельщину, де ностальгія по Україні ще більше прив’язала поета до української землі. Після повернення до Києва, продовжує навчання в аспірантурі в дослідному інституті УАН. Голод, придушення УНР змушує його емігрувати до Німеччини.
   Численні його поетичні збірки позначені ідеологізмом, мрійливістю і водночас філософією. Дебютував в 1924 році віршем «На переломі». Перший його сонет «Сковорода» з’явився друком в укладеному М. Зеровим декламаторі «Сяйво» разом з кількома перекладами з Шеллі, Рільке, Байрона, також здійсненими Ю. Кленом. В 1943 році з’являється на світ поетична збірка «Каравели», обвіяна античністю та історією Київської Русі. Вершиною поетичної творчості є поема «Прокляті роки» (1937) та «Попіл імперії» (1947), в яких з надзвичайною поетичною силою, емоційною напругою та філософським осмисленням подій змальовується нищення української культури в добу сталінізма та нелюдська жорстокість Другої світової війни.
   Перекладацька діяльність Ю. Клена також вражає. Окремими книжками перекладів вийшли «Залізні сонети» Фрідріха Рюккерта, новели Георга Гайма, драматургія Шекспіра тощо. За редакцією О. Бургардта побачило світ багатотомне видання творів Джека Лондона, Бернарда Шоу, а також твори Діккенса, Гете, Гамсуна. Юрій Клен перекладав на німецьку мову і українську поезію, наприклад сонети свого друга Миколи Зерова.

   В 2009 році завдяки НАН України, Інституту енциклопедичних досліджень та Наукового товариства ім. Шевченка в Європі було видано в Києві бібліографічний покажчик «Юрій Клен», що є результатом багаторічної праці Івана Лучкова. Видання містить перелік творів Ю. Клена (поезія, проза, переклади), перелік книжок і журналів ним редагованих. Окремо є розділ про життя і літературну творчість поета – рецензії та відгуки, присвяти, дані про переклади його творів іншими мовами, бібліографічні матеріали тощо. У покажчику збережено стиль викладу і правопис автора.

   Ознайомитися з даним бібліографічним покажчиком ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

 Юрій Клен : бібліограф. покажч. / НАН України, Ін-т енцикл. дослідж., Наук. т-во ім. Шевченка в Європі ; склав І. Лучків. - Київ : [б. в.], 2009. - 184 с. - 300 пр. - ISBN 978-966-02-5266-0

 

Чекаємо на Вас!

Інформаційна сесія "Шлях України в Європейський Союз"

 

9 жовтня бібліотеки Чернівецької області в рамках співпраці Чернівецького обласного відділення ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича  Ольгою Чепель взяли участь у інформаційній сесії «Шлях України в Європейський Союз».
Після здобуття незалежності, Україна задекларувала свій евроінтеграційний вектор розвитку. У взаємовідносинах Україна-ЄС протягом 1991–1994 рр. відбувається пошук моделі співробітництва через визначення пріоритетів розвитку двосторонніх стосунків. Починаючи із 1992 р. спостерігається помірна активізація відносин, що насамперед пов’язано із першою зустріччю представників України і ЄС на найвищому рівні, яка відбулась за участі Л. Кравчука та Ж. Делора – голови Європейської комісії. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом мала на меті поглиблення політичних та економічних відносин між Україною та ЄС шляхом створення зони вільної торгівлі, безвізового режиму, фінансової допомоги з боку ЄС, зближення із законодавством ЄС. За даними Європейської комісії, з початку загарбницької війни Росії проти України ЄС, його фінансові інституції та держави-члени надали 37,8 мільярда євро для підтримки загальної економічної, соціальної та фінансової стійкості України. Це надійшло у формі макрофінансової допомоги, бюджетної підтримки, екстреної допомоги, реагування на кризу та гуманітарної допомоги. Крім того, заходи військової допомоги становлять близько 12 мільярдів євро, з яких 3,6 мільярда євро було мобілізовано в рамках Європейського фонду миру.
Наразі статус кандидітів мають 5 країн: Туреччина (отримала статус у 1999 році), Північна Македонія (2005), Чорногорія (2010), Сербія (2012), Албанія (2014). Подали заявку на вступ та вважаються потенційними кандидатами: Боснія та Герцеговина і Косово. Після початку повномасштабного російського вторгнення, слідом за Україною заявку на членство подали також Грузія та Молдова. 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата у ЄС. Умови вступу до ЄС були визначені на засіданні Європейської Ради у Копенгагені, що проводилось 21-22 червня 1993 року, де було визначено, що: «Асоційовані держави Центральної та Східної Європи, які висловили таке прагнення, можуть стати членами Європейського Союзу. Вступ відбудеться як тільки асоційована держава зможе взяти на себе обов’язки членства, задовольнивши необхідні політичні та економічні вимоги». Ці вимоги отримали назву Копенгагенських критеріїв та включають наступне:
- перший критерій (політичний) – «стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин». Держави, які бажають стати членами ЄС, повинні не лише закріпити принципи демократії і верховенства права у своїх конституціях, але й втілювати їх у повсякденне життя. Конституції держав-заявників мають гарантувати демократичні свободи, включаючи політичній плюралізм, свободу слова і свободу совісті. Вони встановлюють демократичні інститути та незалежні органи правосуддя.
- другий критерій (економічний) – «існування діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкурентним тиском та ринковими силами в межах Європейського Союзу». Наявність дієвої ринкової економіки характеризується наступними елементами: – рівновага між попитом і пропозицією як результат вільної взаємодії ринкових сил; – лібералізація цін і торгівлі; – відсутність перешкод для доступу на ринок і виходу з нього; – наявність достатньої правової бази, включаючи регулювання права власності, виконання законів і контрактів. Стан виконання економічного критерію в нашій країні має наступний вигляд: поступово підвищується рівень продуктивності виробництва та розширюється база економічного зростання; Україна отримала від ЄС та США статус країни з ринковою економікою; внесено зміни до відповідних законів України з метою приведення законодавства у відповідність до законодавства ЄС.
- третій критерій (критерій членства) – «здатність взяти на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу» : Однак слід розрізняти участь у валютному союзі, обов’язковому для усіх членів ЄС, і прийняття євро як єдиної валюти. Від нових членів не вимагається прийняття євро як єдиної валюти. При проведенні переговорів про набуття членства в ЄС конкретизовані  критерій членства. Кожен з них відповідає одному з 35 розділів acquis communautaire («спільного доробку ЄС»).
 

Щиро дякуємо нашій спікерці!

 

Інформаційна сесія: "Фонди Європейського Союзу"

 

   2 жовтня публічні бібліотеки ТГ Чернівецької області у співпраці Чернівецького обласного відділення ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель взяли участь у інформаційній сесії «Фонди Європейського Союзу».
   Фонди ЄС – фінансові інструменти, за допомогою яких ЄС сприяє економічному та соціальному добробуту, зменшення диспропорції,  держав-членів та третіх країн, сприяє подоланню диспропорції між регіонами ЄС. В основному заявниками є держави-члени ЄС, хоча можуть бути і кандидати. Структурні та інвестиційні фонди фінансуються безпосередньо з бюджету ЄС, в який роблять внески усі держави-члени. 

  Основними інструментами регіональної політики в Європейському Союзі на наднаціональному рівнів є структурні фонди. Вони відповідають за перерозподіл фінансових ресурсів за принципом: від «багатих» регіонів до «бідних». Пряме отримання фінансування з таких фондів, як ЄФРР, ЄСФ+, ФСП та Фонду згуртованості наразі є доступним лише для країн-членів.
   Європейський фонд регіонального розвитку був створений у 1975 році. Головним завданням є зменшення диспропорцій у розвитку різних регіонів країн ЄС. В першу чергу націлений на підтримку і розвитку  менш розвинених регіонів ЄС; ЄФРР фінансує програми, які спільно відповідають між Європейською Комісією та національними та регіональними органами влади держав-членів. Адміністрації держав-членів вибирають, які проекти фінансувати, і беруть на себе відповідальність за повсякденне управління.
   Європейський соціальний фонд+, найстаріший зі структурних фондів, заснований 1958 року згідно з Римським договором. Головний фінансовий інструмент ЄС в галузі соціальної політики та людського розвитку. Підтримує проєкти, спрямовані на скорочення безробіття та розвитку людського ресурсу – перепідготовку кадрів, професійно-технічну підготовку молоді тощо.
Спрямовує фінансову допомогу через стратегічні довготермінові програми, які сприяють вдосконаленню й модернізації робочої сили в регіонах ЄС.
   Фонд згуртованості.  Він створений в 1994р. Передбачає фінансування проектів, які сприяють соціально-економічному згуртуванню, розвитку солідарності в ЄС. ст. 174 ДФЄС. Він підтримує ті держави-члени ЄС, в яких валовий національний дохід на душу населення нижчий від 90% середнього рівня країн-членів ЄС, за умови, що дефіцит бюджету в цих країнах не перевищує 3%.
До 2027 року Фонд згуртованості покриває країни Центральної та Східної Європи, а також Балканські країни. Єдина західноєвропейська країна, яка за своїми макропоказниками має доступ до цих коштів – Португалія.
  Фонд справедливої трансформації (переходу) – фінансовий інструмент, метою якого є підтримати країни-члени ЄС, які зазнають найбільших втрат через рух до кліматичної нейтральності, бо мають розвинені вуглецевоємні галузі та залежні від твердого викопного палива. Тому Фонд має на меті підтримати країни-члени ЄС, які зазнають найбільших втрат через рух до кліматичної нейтральності, бо мають розвинені вуглецевоємні галузі та незалежні від твердого викопного палива.

    Щиро дякуємо нашій спікерці!