9 жовтня
бібліотеки Чернівецької області в рамках співпраці Чернівецького обласного
відділення ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного
права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю.
Федьковича Ольгою Чепель взяли участь у інформаційній сесії «Шлях України в Європейський Союз».
Після здобуття
незалежності, Україна задекларувала свій евроінтеграційний вектор розвитку. У
взаємовідносинах Україна-ЄС протягом 1991–1994 рр. відбувається пошук моделі
співробітництва через визначення пріоритетів розвитку двосторонніх стосунків.
Починаючи із 1992 р. спостерігається помірна активізація відносин, що
насамперед пов’язано із першою зустріччю представників України і ЄС на
найвищому рівні, яка відбулась за участі Л. Кравчука та Ж. Делора – голови
Європейської комісії. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом
мала на меті поглиблення політичних та економічних відносин між Україною та ЄС
шляхом створення зони вільної торгівлі, безвізового режиму, фінансової допомоги
з боку ЄС, зближення із законодавством ЄС. За даними Європейської комісії, з
початку загарбницької війни Росії проти України ЄС, його фінансові інституції
та держави-члени надали 37,8 мільярда євро для підтримки загальної економічної,
соціальної та фінансової стійкості України. Це надійшло у формі макрофінансової
допомоги, бюджетної підтримки, екстреної допомоги, реагування на кризу та
гуманітарної допомоги. Крім того, заходи військової допомоги становлять близько
12 мільярдів євро, з яких 3,6 мільярда євро було мобілізовано в рамках
Європейського фонду миру.
Наразі статус
кандидітів мають 5 країн: Туреччина (отримала статус у 1999 році), Північна
Македонія (2005), Чорногорія (2010), Сербія (2012), Албанія (2014). Подали
заявку на вступ та вважаються потенційними кандидатами: Боснія та Герцеговина і
Косово. Після початку повномасштабного російського вторгнення, слідом за
Україною заявку на членство подали також Грузія та Молдова. 23 червня 2022 року
Україна отримала статус кандидата у ЄС. Умови вступу
до ЄС були визначені на засіданні Європейської Ради у Копенгагені, що проводилось 21-22 червня 1993 року, де було
визначено, що: «Асоційовані держави Центральної та Східної Європи, які
висловили таке прагнення, можуть стати членами Європейського Союзу. Вступ
відбудеться як тільки асоційована держава зможе взяти на себе обов’язки
членства, задовольнивши необхідні політичні та економічні вимоги». Ці вимоги
отримали назву Копенгагенських критеріїв та включають наступне:
- перший критерій
(політичний) – «стабільність інститутів, що є
гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав
меншин». Держави, які бажають стати членами ЄС, повинні не лише закріпити
принципи демократії і верховенства права у своїх конституціях, але й втілювати
їх у повсякденне життя. Конституції держав-заявників мають гарантувати
демократичні свободи, включаючи політичній плюралізм, свободу слова і свободу
совісті. Вони встановлюють демократичні інститути та незалежні органи
правосуддя.
- другий критерій
(економічний) – «існування
діючої ринкової економіки, а також спроможність впоратися з конкурентним тиском
та ринковими силами в межах Європейського Союзу». Наявність дієвої ринкової
економіки характеризується наступними елементами: – рівновага між попитом і
пропозицією як результат вільної взаємодії ринкових сил; – лібералізація цін і
торгівлі; – відсутність перешкод для доступу на ринок і виходу з нього; –
наявність достатньої правової бази, включаючи регулювання права власності,
виконання законів і контрактів. Стан виконання економічного критерію в нашій
країні має наступний вигляд: поступово підвищується рівень продуктивності
виробництва та розширюється база економічного зростання; Україна отримала від
ЄС та США статус країни з ринковою економікою; внесено зміни до відповідних
законів України з метою приведення законодавства у відповідність до
законодавства ЄС.
- третій критерій
(критерій членства) – «здатність взяти
на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного,
економічного та валютного союзу» : Однак слід розрізняти участь у валютному
союзі, обов’язковому для усіх членів ЄС, і прийняття євро як єдиної валюти. Від
нових членів не вимагається прийняття євро як єдиної валюти. При проведенні
переговорів про набуття членства в ЄС конкретизовані критерій членства. Кожен з них відповідає
одному з 35 розділів acquis communautaire («спільного доробку ЄС»).
Щиро дякуємо нашій спікерці!