(1924-2009)
У серні виповнилося б 100 років від дня народження відомому письменникові,
сценаристу, редактору одної з найвідоміших українських газет «Літературна
Україна» (раніше «Літературна газета), лауреату Шевченківської премії та
Героєві України – Загребельному Павлу Архиповичу. Ця людина в своєму житті
пережила багато негараздів – в ранньому віці залишився без матері, добровольцем
пішов на фронт де брав участь у битві за Київ (1941 р.), був не раз поранений,
в непритомному стані потрапив у полон до нацистів, з концтабору вийшов лише в
лютому 1945 році. Свої життєві емоції письменник передає в автобіографічній
повісті «Дума про невмирущого» (1957 р.) – присвячена молодому воїну, який загинув у нацистському концтаборі. Через
три роки побачив світ його перший роман «Європа 45» . Одним із шедевром
української прози є роман «Диво», П. Загребельний працював над ним шість років.
В цьому творі образ Софії Київської втілює в собі сильний дух українського
народу, віками хотіли знищити це диво – Софію Київську, та собор знову й знову
повстає з руїн та попілу. Про історію нашого народу письменник написав цілі
цикли романів: «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія» та інші. А про історичний
роман «Роксолана», який надрукували в 1980 році, напевно знає кожний. П. Загребельний
особисто відвідав Рогатин Івано-Франківської області, там народилася майбутня
султана, та був у Туреччині – в місцях пов’язаних з Роксоланою. Тому в романі використано багато
правдивих історичних подій XVI ст. А
надихнула письменника на створення літературного шедевру книга А. Кримського
«Історія Туреччини». Та автор ніколи не вважав Роксолану національною гордістю.
Ювіляр створив близько сорока романів, багато з них перекладено 23 мовами
світу.
Слід згадати П. Загребельного як талановитого редактора-новатора
«Літературної газети». Під його керівництвом це видання вдихнуло в себе
різноманітну можливість національної творчої думки. Він почав друкувати молодих
українських авторів: І. Драча, Л. Костенко, В. Симоненка, Д. Павличка та інших.
За це – радянська влада позбавила редактора посади й заважала друкувати його
твори.
Як сценарист, П. Загребельний працював у різних напрямках: від воєнної
тематики («Перевірено – мін немає»), любовної («Переходимо до любові»), так і
до історичної («Ярослав Мудрий»).
Краще дізнатись про нашого ювіляра допоможе Чернівецька обласна універсальна
наукова бібліотека ім. М. Івасюка. Приходьте, і ми разом з вами зможемо
поринути в різноманіття творчості П. Загребельного.
Чекаємо, до зустрічі!
Немає коментарів:
Дописати коментар