Новинки на наших поличках. Ілюстрована історико-богословська енциклопедія

Після здобуття Української Незалежності, а особливо після вторгнення Московії на нашу землю, відчувається актуальність і потреба енциклопедичних видань. І ця потреба була завжди, перші друковані видання енциклопедичного характеру на українській землі з’явилися ще у XVII ст. (наприклад Паво Беринда, «Синопис»). Цим питанням займалися такі видатні особистості як М. Грушевський, М. Маркевич та інші. В радянський період найвідоміші наукові видання належать до української діаспори («Енциклопедія українознавства» за редакцією проф. В. Кубійовича, «Українська мала енциклопедія» за редакцією проф. Є. Онацького тощо). В наш час також було створено наукові видавничі проєкти – «Велика Українська енциклопедія», «Енциклопедія сучасної України» та «Енциклопедія історії України». Завдяки розвитку інтернет-технологіям, ці видання є доступні в електронному варіанті.

Нещодавно до нашої книгозбірні приєднався перший том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» у чотирьох томах. Перший том містить упорядковану за алфавітом (від А до Ґ) сукупність термінів, понять і категорій історико-богословського та релігієзнавчо-філософського характеру. Важливе місце займають статті з ґрунтовними біографічними відомостями про релігійних і церковних діячів, описами географічних місць, подій та явищ, що увиразнюють історичний процес і особливості релігійних пошуків людства, інституційного оформлення релігійних організацій, рухів, шкіл, формування і еволюція віровчень, культів, догматичних, канонічних і літургійних традицій, а також динаміку розвитку історіософської і релігійно-богословської думки в Україні та світі.
Авторський колектив очолений доктором історичних наук, професором, членом-кореспондентом НАПН України В. О. Балухам та сформований з істориків, богословів, філософів і релігієзнавців. В енциклопедії поданий цікавий ілюстрований матеріал, який істотно доповнить і розширить словниковий компендіум та створить ефект візуального супроводу поданої інформації.
Представлений в енциклопедії матеріал буде корисним, у першу чергу, для церковно- і священнослужителів, студентів і викладачів богословських шкіл, державних, культурних і релігійних діячів, а також молодих людей, які мають формувати свій світогляд на конкурентних прикладах борців за незалежну Україну і Помісну Автокефальну церкву, для виразної та обґрунтованої відсічі московській пропаганді.
 
Ілюстрована історико-богословська енциклопедія : в 4 т. / М-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України. - Чернівці : Друк Арт, 2024 - .
Т.1 : [А - Ґ]. - 2024. - 471, [1] с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8129-84-2 (в палiт.)
 Ознайомитися з першим томом «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.
До зустрічі!

Літній спогад. Михайло Драгоманов

 

(1841-1895)

Літом, в 1895 року обірвалося життя одного з найвідомішого українця. Не має, напевно, жодної людини, що цінує своє коріння, культуру та історію й не знає про видатного Михайла Петровича Драгоманова. Публіцист, історик, філософ, літературознавець, фольклорист, засновник українського соціалізму, культурно-громадський діяч – ще багато можна перечислювати життєвих нив, які обробляв та вивчав один з просвітителів національної любові до України. І це не дивно, адже родина Драгоманових подарувала нам еліту відомих українців (О. Пчілка, Л. Українка, Л. Шишманова та інші). Життя М. Драгоманова переплелось з такими культурно-громадськими діячами як В. Антонович, С. Подолинський, М. Павлик, М. Лисенко, П. Житецький, О. Терлецький, В. Навроцький та інші.

 Особливо він цінував свого учня-товариша І. Франка, вони часто листувалися та ділилися своїми негараздами. Це можна помітити передивляючись збірку листів Івана Франка та Михайла Драгоманова за виданням Комісії Західної України Всеукраїнської Академії Наук, яка називається «Листування Івана Франка та Михайла Драгоманова». Йдеться про 1877-1895 роки. Адже Михайло Петрович був ідейним натхненником радикальної молоді і помітно вплинув на світогляд та громадську діяльність українців у ХІХ ст.
Після виходу Емського Указу Олександром ІІ М. Драгоманов змушений був покинути рідний край – за свої проукраїнські погляди. І це не дивно, така блискуча людина, що цікавилась працями визначних філософів Ф. Лассаля, Г. Спенсера, О. Канта, хотів щоб Україна була пов’язана ідейністю та розвитком з Західною Європою, що має сприяти прогресу нації, а не з Російською Імперією. В Жиневі М. Драгоманов проводить політичну діяльність та заснував українську друкарню. Видання «Громади» та статті Драгоманова привертали увагу всієї Європи. Цькування українства, репресії проти буржуазних лібералів радикалізували його політичні погляди. Він визнає, що боротьба за політичні свободи так само необхідна, як і культурна праця. Суспільство – це цілісна система, розвиток якої тісно пов’язаний з економікою, соціальними відносинами, політикою, духовною культурою. У своїх працях вчений не раз довів, що український народ – спадкоємиць не лише Козаччини, а й державних традицій Київської Русі й Галицького королівства, що, як і сьогодні, не сприймається «нашим старшим братом».
Разом зі своєю коханою дружиною Людмилою Кучинською (українська актриса, громадська та культурна діячка, перекладачка, художниця) Михайло Петрович залишив та виховав прекрасне покоління українського майбутнього. Їхня дочка Аріадна одружилась з відомим українським живописцем-імпресіоністом Іваном Трушом й написала спогади про Лесю Українку. А внуки М. Драгоманова також продовжили сіяти зерно в культуру української нації. Син Світозар Драгоманов відомий еконономіст, перекладач, публіцист, викладач у вищих навчальних закладах не тільки в Україні а й в Європі та США. Ще одна донька Лідія Драгоманова (Шишманова) стала українською та болгарською письменницею, перекладачкою, активісткою жіночого руху, громадською діячкою.
Самого М. Драгоманова у 1889 р. уряд Болгарії запросив переїхати до Софії, щоб працювати в університеті й очолити кафедру всесвітньої історії. Через хворобу (аневризм аорти) йому важко було говорити. Помер вчений та похований в Софії. Та пам’ять про видатного українця залишається й житиме вічно в наших серцях.

Онлайн-консультація: «Військово-транспортний обов’язок у ФОП. Чи можливо?»

 

19 червня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Військово-транспортний обов’язок у ФОП. Чи можливо?». 

 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ

    •      Конституція України.

    •      Цивільний кодекс України.

   •      Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389.

•      Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні« 16 квітня 2025 року № 4356-IX, чинний з 19.04.2025 військовий стан продовжено з 05:30 9 травня 2025 року ще на 90 діб (тобто 7 серпня 2025 року до 05:30 хв).

•      Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII 

•      Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17 травня 2012 року № 4765-VI.

•      Постанова КМУ «Про затвердженняПоложення про військово-транспортнийобов'язок» від від 28 грудня 2000 р. № 1921 (далі — Постанова № 1921).

•      Наказ Міноборони №112 від 10.03.2016 Про затвердження інструкції з обліку військового транспорту.

  Чи підпадає ФОП під військово-транспортний обов’язок

Військово-транспортний обов'язок - це обов'язок підприємств, установ, організацій та громадян-власників транспортних засобів надавати транспортні засоби та техніку для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у разі потреби.
Але так як державна реєстрація транспортних засобів за ФОП не передбачена і право власності на автомобіль реєструється  за фізичними особами, тому якщо транспортні засоби зареєстровані на фізичну особу-громадянина, вони можуть підлягати військово-транспортному обов’язку, як на громадян-власників транспортних засобів згідно частини 1 статті 6 Закону № 3543.
Крім випадку, визначеному у ч. 8 статті 6 Закону №3543, яка передбачає, що Не підлягає передачі Збройним Силам України, іншим військовим формуванням транспортний засіб, що належить на праві власності громадянину, у разі відсутності у нього права власності на інші транспортні засоби.
На даний момент ФОПи не зобов'язанізвітувати про наявністьтранспортнихзасобівдвічі на рік, як цероблятьюридичні особи. 
Таким чином,  в Законі №3543, та в Положенні №1921, наразі відсутній ФОП, як окремий суб’єкт на якого би розповсюджувався військово-транспортний обов’язок. Також законопроект № 10378 від 25.12.2023 року, який передбачав поширення військово-транспортний обов’язок ФОП був відкликаний 11 січня 2024 року.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Відпустка при народженні дитини та усиновлення»

 

11 червня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Відпустка при народженні дитини та усиновлення». 

Хто має право на відпустку при народженні дитини. (ст. 19-1 Закону Про відпустки)?

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини таким працівникам:

1) чоловіку, дружина якого народила дитину;
2) батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
3) одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
Відпустка при народженні дитини надається лише одній з осіб.Тривалість відпустки при народженні дитини визначається працівником у заяві про її надання.
Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку.

 Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (ст. 18-1 Закону Про відпустки).

Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.
Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Ст. 20 закону № 504

 Щиро дякуємо нашій спікерці!  

Онлайн-консультація: «Простій в діяльності малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану»

 

4 червня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Простій в діяльності малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану». Консультаційну сесію організовано за сприяння Програми розвитку ООН в Україні у межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні» за фінансової підтримки Уряду Японії. Йшлося про правові підстави простою в умовах воєнного стану, процедура оформлення простою працівників малого та середнього бізнесу, оплата працівників під час простою, права та обов’язки працівника та роботодавця під час простою (також судова практика), співвідношення простою та призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану.

 ОСНОВНІ НОРМАТИВНІ АКТИ
•      Конституція України
•      Кодекс законів про працю
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами
•      Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні« 16 квітня 2025 року № 4356-IX, чинний з 19.04.2025 військовий стан продовжено з 05:30 9 травня 2025 року ще на 90 діб (тобто 7 серпня 2025 року до 05:30 хв).
 
Правові підстави простою в умовах воєнного стану
Простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Це визначено ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця. Це визначено ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП).
Правові підстави та види простою в умовах воєнного стану
Види простою:
•      з вини працівника (працівник умисно або неумисно порушив техніку безпеки, трудову дисципліну або технологічний процес, внаслідок чого пошкодив робоче обладнання, інструмент тощо);
•      не з вини працівника (в разі технічних або економічних причин, оголошення карантину, аварії, стихійного лиха, техногенної або природної катастрофи тощо);
 
•      Оголошення воєнного стану, активні бойові дії — є обставинами невідворотної сили, які також можуть бути підставою для застосування простою не з вини працівника.
•      Законодавство не встановлює заборон або обмежень у прийнятті роботодавцем рішення про запровадження простою під час воєнного стану. Наявність таких обставин надає роботодавцю право оголосити простій на підприємстві.

Коли не можна оформлювати простій
•      Простій не застосовується до працівників, які перебувають в таких станах:
q  на щорічній відпустці, на додатковій відпустці, на соціальній відпустці, на відпустці без збереження заробітної плати;
q  у відпустці по причині лікарняного лікування;
q  у відпустці по вагітності та пологах або у декретному відпустці.
•      Ці ситуації, з визначенням, не можуть бути підставою для призупинення роботи підприємства або його підрозділу, оскільки працівники, які перебувають у цих станах, не здійснюють працю.

Оплата праці на час оголошення простою (ст.113 КЗпП)

•      Час простою з вини працівника не оплачується.(ч.4 ст.113 КЗпП)
•      Простій не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).(ч.1 ст.113 КЗпП)
•      Тобто роботодавець повинен сплачувати працівникам на період простою менше двох третин тарифної ставки. При цьому законом не встановлено обмеження щодо можливості оплати в більшому розмірі. Колективними угодами, договорами можуть бути встановлені більші розміри виплат, проте нерідко такі норми мають рекомендаційний характер для роботодавця.
•      Статтею 12 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що оплата праці за час простою не з вини працівника належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
•      Суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами (стаття 22 Закону України "Про оплату праці"). Постанова Касаційного цивільного суду ВС України від 17 січня 2025 року справа № 761/3896/23

 Щиро дякуємо нашій спікерці!

Новинки на наших поличках. Українська мова у професійному спілкуванні

 

Нещодавно на полицях нашої книгозбірні з’явився навчальний посібник Володимира Мозгового «Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс», який рекомендований Міністерством освіти і науки України. Необхідність створення навчально-методичних комплексів з проблем професійного спілкування для студентів, майбутніх і сьогоднішніх керівників підприємств, установ і організацій, продиктована самим життям, бо на сучасному етапі державотворення саме вони вважаються носіями культурно-мовної автентичності нації. Проте в їх мові часто зустрічаються серйозні недоречності, які руйнують юридичну, наукову і професійну основу усного і писемного спілкування, і саме їх поверхове уявлення щодо легкості вирішення мовних проблем шляхом категоричної мовної політики провокує соціальні вибухи і постійну збудженість суспільства. Актуальність курсу української професійної мови у системі підготовки спеціалістів вищої управлінської ланки постійно зростає. Навчальний посібник В. І. Мозгового складається з двох частин: перша частина (лекційний курс) передбачає теоретичне викладання матеріалу за модульним принципом; другий (практичний курс) містить коротке викладання курсу в таблицях, вправи і завдання, методичні поради щодо перекладу професійних текстів, а також контрольні тести для кожного модуля. У додатках надані зразки оформлення документів, граматичні форми словозміни і короткий словник труднощів перекладів слів і словосполучень. Видання розраховане передусім на студентів вищих навчальних закладів економічних і управлінських спеціальностей. Проте воно буде корисним також для службовців, керівників і менеджерів виробництв і організацій, що спілкуються українською і російською мовами одночасно. Курс розроблений з урахуванням тенденцій Болонського процесу.

Мозговий В. І. Українська мова у професійному спілкуванні. Модульний курс : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. І. Мозговий ; М-во освіти і науки України. - 4-те вид., стереот. - Київ : Центр учб. літ., 2021. - 591, [1] с. : рис., табл. ; 20 см. - Бібліогр.: с. 590-591. - ISBN 978-611-01-0110-3

  Запрошуємо детально ознайомитися з даним навчальним посібником у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

До зустрічі!

Онлайн-консультація: «Особливості трудових відносин працівників закладів культури в умовах воєнного стану»

 

30 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Особливості трудових відносин працівників закладів культури в умовах воєнного стану».

Програма заходу:

    •      Особливості прийняття на роботу працівників закладів культури в умовах воєнного стану.

•      Відпустки в умовах воєнного стану: умови їх отримання та оформлення

•      Звільнення за власним бажанням працівників в умовах воєнного стану. Судова практика

Основні нормативні акти
•      Конституція України.
•      Кодекс законів про працю України.
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами
•      Закон України «Про бібліотеку та  бібліотечну справу» від від 27.01.1995 № 32/95-ВР.
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо унормування конкурсної  процедури призначення керівників комунальних закладів культури та формування базової мережі закладів культури» від 29.05.2023 № 3120-IX. (чинний з 22.06.2023).
•      Закон України «Про культуру» №2778 (із змінами від 06.10.2024).
•      Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.
•      Закон України №3494-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набув чинності 24.12.2023.
•      Закон про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні« 16 квітня 2025 року № 4356-IX, чинний з 19.04.2025 військовий стан продовжено з 05:30 9 травня 2025 року ще на 90 діб (тобто 7 серпня 2025 року до 05:30 хв ).
•      Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зміни від 16.01.2025).

Відпустки

•      Відповідно до статті 8 Закону № 504-ВР та Орієнтовного переліку посад працівників з ненормованим робочим днем, яким може надаватись додаткова відпустка, що є додатком № 1 до Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та Профспілками працівників освіти і науки України на 2021-2025 роки, бібліотекарям закладів освіти може надаватися відпустка за ненормований робочий день тривалістю до 7 календарних днів (включно). Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
•      Тому щорічна основна та додаткова відпустки бібліотекарів, яких прийнято на роботу до закладів освіти до 1 січня 1997 року, має становити 35 календарних днів (28 к.д.+7 к.д.), а тих, хто прийнятий після 1 січня 1997 року – 31 календарний день (24 к.д.+7 к.д.). 
•      Зокрема частиною першою статті 12 Закону № 2136-IX установлено, що у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка може обмежуватися тривалістю 24 календарні дні.   Але це обмеження не є обов'язком керівника, а лише його правом.

 Відпустки в умовах воєнного стану

•      Тривалість щорічної відпустки працівника, період дії воєнного стану, може бути обмежена за рішенням роботодавця до 24 календарних днів за поточний робочий рік (ст. 12 Закону №2136)
•      Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
•      За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Чи нараховується матеріальна допомога на оздоровлення бібліотекарям під час щорічної відпустки у воєнний час

•      Відповідно до частини шостої статті 30 Закону України від 27 січня 1995 року № 32/95-ВР «Про бібліотеки і бібліотечну справу», зі змінами, працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та доплату за вислугу років у розмірах та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
•      Особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану визначаються Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
•      Зазначений Закон не передбачає скасування норми статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» під час дії воєнного стану.
•      Таким чином, під час дії воєнного стану бібліотекарі мають право на матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки у визначених розмірах.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Правові аспекти скорочення чисельності та посад працівників в умовах воєнного стану»

 23 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Правові аспекти скорочення чисельності та посад працівників в умовах воєнного стану».

Програма заходу:

   •      Правові підстави скорочення чисельності / штату працівників.

   •      Алгоритм дій роботодавця при скороченні чисельності / штату працівників в умовах воєнного стану:

• Повідомлення та консультації з профспілкою;
• Наказ про скорочення чисельності /штату працівників;
• Переважне право залишення на роботі та заборона скорочення окремих категорій працівників;
• Процедура попередження працівників про скорочення та пропозиції наявних посад;
• День звільнення працівника. Наказ про звільнення працівників та компенсаційні виплати.

Основні нормативні акти

     •      Конституція України
•      Кодекс законів про працю
•      Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами
•      Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»
•      Закон України «Про зайнятість населення»
•      Закон України від 15.01.2025 № 4220-IX “Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” чинний з 06.02.2025 Воєнний стан - з 08 лютого 2025 року до 09 травня 2025 року
•      Верховна Рада підтримала законопроєкти № 13172 та № 13173 про "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та "Про продовження строку проведення загальної мобілізації«, тобто до 6 серпня 2025.

Правові підстави скорочення чисельності / штату працівників

    •      Звільнення працівника з ініціативи роботодавця через скорочення штату або чисельності працівників здійснюється на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, яка передбачає, що
•      Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:
•      1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
•       Тобто скорочення чисельності або штату працівників допускається у разі наявності змін в організації виробництва і праці. (Держпраці) При цьому це різні поняття.
•      Чисельність працівників — це списочний склад працюючих. Тому скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Наприклад, у штатному розписі замість 6 штатних одиниць спеціалістів залишиться 3.
•      Штат працівників — це сукупність посад, установлених штатним розписом установи. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами (лист Мінпраці від 07.04.2011 № 114/06/187-11). Наприклад, коли  у закладі планується скоротити одну посаду — посаду двірника.

Процедура попередження працівників про скорочення та пропозиції наявних посад (ст. 49-2 КЗпП)

•      Персонально повідомляємо працівників про майбутнє звільнення. не пізніше ніж за два місяці до дати звільнення
•      При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
•      Так, попередження не застосовується (ч. 4 ст. 49-2 КЗпП):
•      — до працівників, які вивільняються у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, пов’язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період;
•      — у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, через знищення (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
•      Зауважте, що трудовим законодавством не передбачено форму та спосіб повідомлення працівника про наступне вивільнення у зв’язку із скороченням чисельності або штату працівників. Тому його можна скласти в довільній формі (лист Мінсоцполітики від 24.09.2019 № 10/0/36-19).
•      Якщо відсутня можливість вручити йому повідомлення про майбутнє звільнення під підпис, то варто завчасно узгодити форму комунікації з працівником, щоб була можливість надіслати такий документ працівнику електронною поштою або через месенджери. У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником. (ст. 7 Закону №2136)
Специфіка воєнного стану

    •    Згода профкому на скорочення працівників обраних до профспілкових органів
•      У період дії воєнного стану особливості трудових відносини (у тому числі порядок звільнення працівників за ініціативою роботодавця) визначає Закон № 2136
•      У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Тобто за місяць до звільнення – отримати згоду профкому на скорочення працівників обраних до профспілкових органів, це керівники та  члени профспілки.
•      Важливо!  У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Ч.1 ст.5 Закону №2136.

Щиро дякуємо нашій спікерці!

Онлайн-консультація: «Особливості функціонування органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів в умовах воєнного стану»

 16 квітня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-консультація «Особливості функціонування органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій населених пунктів в умовах воєнного стану». Учасники мали можливість почути відповіді на свої питання.

Говорилося про:

      •      Особливості народовладдя на рівні місцевого самоврядування
•      Правове регулювання діяльності голів та депутатів громад в умовах воєнного стану.
•       Діяльність ВА населених пунктів в умовах воєнного стану
•      Інститут старост в умовах воєнного стану

Основні нормативні акти:
•      Конституція України
•      Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР
•      Закон України «Про правовий режим воєнного стану» №389-VIII від 12 травня 2015 року
•      Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану» 17 липня 2024 року № 3870-IX
•      Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 № 93-IV
•      Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування». №3703-IX від 9 травня 2024 року (чинний з 08.01.2025)

Хто бере участь у вирішенні питань місцевого значення?

    •      жителі - громадяни України, які задекларували або зареєстрували місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім військовослужбовця строкової служби, фізичної особи, яка за вироком суду перебуває у місці позбавлення волі.
•      Участь територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення може здійснюватися безпосередньо та/або з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, якщо інше не передбачено законом

 Щиро дякуємо нашій спікерці!