У наші часи – коли український народ змушений захищати та відвойовувати
свої землі, культуру, традиції тощо, ми як ніколи потребуємо духовно-культурну
підтримку. Історія вже не один раз доводила, що різноманітні
літературно-мистецькі журнали допомагають суспільству поринути в минулі епохи,
вивчати суспільно-політичні процеси людства, знайомити з новими художніми
творами й висвітлювати події сьогодення. Першим українським журналом вважається
«Основа», він друкувався українською мовою і почав виходити в Петербурзі в 1861
році. До цього українські часописи («Український вісник» (1816-1819),
«Український журнал» (1824-1825)) хоч мали українську тематику, виходили
російською мовою. Сьогодні
найвідоміші журнали також мають свої історичні та твочі традиції й висвітлюють
думку суспільства, допомагають заринутись в мальовничий світ літератури й
мистецтва, дізнаватися наукові інновації тощо – це такі видання як «Вітчизна»,
«Дніпро», «Київ», «Кур’єр Кривбасу» та інші. Нажаль, через різні обставини деякі з них змушені були зупинити
своє існування або перейти в електронне видання.
Наш ювіляр – журнад «Дзвін» засновано 1940 р. у Львові під назвою «Література і мистецтво». Часопис народився після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України і був створений як журнал Львівської організації Спілки радянських письменників України. Видання було направлене на дослідження творчої діяльності й життєвих успіхів таких постатей як О. Кобилянська, Ю. Федькович, М. Черемшина, В. Стефаник та інші. Багато приділялося уваги І. Франку – це публікації М. Гудзовича, М. Деркача, Д. Лук’яновича тощо. Висвітлювалися події не тільки українського театру, а й всієї Європи. Також можна було ознайомитися з лекціями з мистецтва, різноманітними виставками, дізнатись про діяльність літературно-мистецьких товариств і спілок.
У Другій світовій війні, в 1941 р. журнал «Література і мистецтво», через окупацію західноукраїнських областей, припинив своє існування.
Літом в 1945 р. орган Львівської організації Спілки радянських письменників України відновив часопис під назвою «Радянський Львів» (1945-1951), який проіснував шість років. Журнал розширив свою тематику публікацій: появилися постійні розділи як «Критика і біографія», «Хроніка», «Нові книжки», друкувалися рецензії, сучасна проза та поезія, статті науково-публіцистичного характеру, ювілейні дати тощо.
Наш ювіляр – журнад «Дзвін» засновано 1940 р. у Львові під назвою «Література і мистецтво». Часопис народився після приєднання західноукраїнських земель до Радянської України і був створений як журнал Львівської організації Спілки радянських письменників України. Видання було направлене на дослідження творчої діяльності й життєвих успіхів таких постатей як О. Кобилянська, Ю. Федькович, М. Черемшина, В. Стефаник та інші. Багато приділялося уваги І. Франку – це публікації М. Гудзовича, М. Деркача, Д. Лук’яновича тощо. Висвітлювалися події не тільки українського театру, а й всієї Європи. Також можна було ознайомитися з лекціями з мистецтва, різноманітними виставками, дізнатись про діяльність літературно-мистецьких товариств і спілок.
У Другій світовій війні, в 1941 р. журнал «Література і мистецтво», через окупацію західноукраїнських областей, припинив своє існування.
Літом в 1945 р. орган Львівської організації Спілки радянських письменників України відновив часопис під назвою «Радянський Львів» (1945-1951), який проіснував шість років. Журнал розширив свою тематику публікацій: появилися постійні розділи як «Критика і біографія», «Хроніка», «Нові книжки», друкувалися рецензії, сучасна проза та поезія, статті науково-публіцистичного характеру, ювілейні дати тощо.
У лютому 1951 р., невідомо з якої причини, назву журналу було змінено на
«Жовтень», також був оновлений склад редколегії – головним редактором став Ю.
Мельник (1951-1963). До редакції часопису входили відомі українські
письменники, літературознавці, громадські діячі: І. Вільде, М. Бажан, В.
Лозовий, Д. Павличко, І. Іваничук та інші.
В журналі почали друкувати не тільки українських письменників, а й іншомовних авторів, не забували й про автентичні твори та їх дослідження. В 60-х роках в часописі «Жовтень» з’явилися рубрики гумористично-сатиричного характеру, також не забули й про наймолодших читачів. У рубриці «Комарик» опубліковані дитячі оповідання, казки, вірші, загадки, які були проілюстровані веселими малюнками.
У 1990 р. завдяки суспільно-політичним процесам, українці відмовляються від всього, що пов’язало нас з «братнім народом». Так і редакція журналу «Жовтень» зрікається цієї назви, і виходить під назвою «Дзвін». Завдяки команди головного редактора Романа Федорова журнал «Дзвін» набуває ще більшої популярності. В ньому надруковані архівні матеріали, «Галицько-Волинський літопис», «Історію запорозьких козаків» Д. Яворницького, історичні праці М. Грушевського, І. Крип’якевича, представлені повісті та романи з історії України. Також висвітлювались наукові розвітки з культури, мистецтва, фольклору й етнографії.
В наші дні, з різних суспільно-політичних причин й Російська збройна агресія проти Незалежної України, журнал «Дзвін» переживає не найкращі часи, тираж знизився. Та завдяки новій рубриці, яка присвячена молодому поколінню, він оживає. Адже «Дзвін» – це не тільки сучасний український журнал, він надихає, вивчає, досліджує як минуле – так і теперішнє життя, веде нас в світле й яскраве майбутнє й не забуває нагадувати про тих хто допоміг нам його отримати.
В журналі почали друкувати не тільки українських письменників, а й іншомовних авторів, не забували й про автентичні твори та їх дослідження. В 60-х роках в часописі «Жовтень» з’явилися рубрики гумористично-сатиричного характеру, також не забули й про наймолодших читачів. У рубриці «Комарик» опубліковані дитячі оповідання, казки, вірші, загадки, які були проілюстровані веселими малюнками.
У 1990 р. завдяки суспільно-політичним процесам, українці відмовляються від всього, що пов’язало нас з «братнім народом». Так і редакція журналу «Жовтень» зрікається цієї назви, і виходить під назвою «Дзвін». Завдяки команди головного редактора Романа Федорова журнал «Дзвін» набуває ще більшої популярності. В ньому надруковані архівні матеріали, «Галицько-Волинський літопис», «Історію запорозьких козаків» Д. Яворницького, історичні праці М. Грушевського, І. Крип’якевича, представлені повісті та романи з історії України. Також висвітлювались наукові розвітки з культури, мистецтва, фольклору й етнографії.
В наші дні, з різних суспільно-політичних причин й Російська збройна агресія проти Незалежної України, журнал «Дзвін» переживає не найкращі часи, тираж знизився. Та завдяки новій рубриці, яка присвячена молодому поколінню, він оживає. Адже «Дзвін» – це не тільки сучасний український журнал, він надихає, вивчає, досліджує як минуле – так і теперішнє життя, веде нас в світле й яскраве майбутнє й не забуває нагадувати про тих хто допоміг нам його отримати.
Бажаємо нашому ювіляру та його команді ще багато років надихати, повчати,
розвивати й розважати своїх читачів. А ще процвітання, успіхів та натхнення для
створення цікавого континенту, вдячних користувачів й виходу до міжнародного
найвищого рівня та великого обсягу тиражу! А ще, невдовзі написати про
закінчення війни та перемогу України! Слава ЗСУ!
В Чернівецькій обласній універсальній бібліотеці імені Михайла Івасюка зберігаються журнал «Жовтень» за 1960-1989 рр., та журнал «Дзвін» - за 1990-2022 рр. (№ 1-6).
Чекаємо на вас, до зустрічі!
Немає коментарів:
Дописати коментар