Міжнародний день пам’яті жертв злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цих злочинів

    9 грудня в 1948 році Генеральна асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду й покарання за нього. Поштовхом до цього документа стали наслідки Другої світової війни та злочини що були скоєні. В цей день світ вшановує пам’ять стражденних жертв геноциду та нагадує про необхідність запобігання таким бідам в майбутньому.

   Згадаємо і ми деякі факти про геноцид за останнє століття:
1932-1933 роки – в Радянському Союзі Й. Сталін створює штучний голод в Україні, бо народ протестує проти нав’язаної системи управління земельними ресурсами. Так звана «колективізація» вилучає приватні сільськогосподарські землі у селян, відбирає все збіжжя й примушує людей до роботи виключно в радянських колективах.
1937-1938 роки – Японська імператорська армія в Китаї вбиває понад 300 тис. китайських солдатів і цивільних осіб.
1938-1945 роки – Адольф Гітлер, вважаючи єврейське населення не повноцінним і загрозливою расою, наказує їх вбити. Під час Другої світової війни, за різними оцінками, 6 міл. страчених євреїв в Німеччині, Польщі, Радянському Союзі та в інших країнах.
1975-1979 роки – кхмер Пол Пот вирішив перетворити Камбоджу в комуністичне селянське хазяйство, цим привів до загибелі 2 міл. людей від голоду, примусової праці та страт.
1988 рік – режим Садама Хусейна спричинив до нападів цивільних, які залишилися в своїх домівка в «заборонених областях». Атаки включають застосування іприту і нервово-паралічних речовин, загинуло приблизно 100 тис. іракських курдів.
1992-1995 – президент Югославії Слободан Мілошевич вирішив напасти на Боснію, після того як вона заявляє про свою незалежність. Близько 100 000 чоловік було вбито. Присутні масові страти чоловіків «бойового віку» і масово зґвалтовано жінок.
   На жаль, є ще багато таких злочинних випадків. Навіть сьогодні, як і раніше,  Україна бореться і відстоює своє права й свободу. Російська влада зі своїм військом порушує всі можливі міжнародні норми та права, перекреслює все людське та моральне, страждають не тільки українці, а й інші нації, – і лише тому що вони живуть в Україні і готові боротися за право жити у власній державі за власними правилами, навіть ціною власного існування. Зараз неможливо порахувати кількість жертв російського геноциду проти української нації.

   Удосконалити свої знання й дізнатися більше про геноцид ХХ століття українського народу нам допоможе видання «Злочин», упорядкований Петром Кардашом. Ця книга торкається своїм змістом кількох епох нашої історії. Навіть мова, якою написане видання передає не сучасну літературну, а живу, таку, якою люди у різні епохи писали та спілкувалися. Вона розповість про трагедію Крут, знищення УАП Церкви, нелегкої долі Євгена Маланюка, Леся Курбаса, Василя Симоненка, Володимира Івасюка та інших, і звичайно, нагадає про Голокост українського народу.

Злочин / упор. П. Кардаш. - Київ ; Мельбурн : Фортуна, 2003. - 554 с. : іл. - Тираж Б.т. - ISBN 0-9581038-0-1 (в палiт.)

   Ми живемо на одній Землі, під одним небом, під одним сонцем. Нехай минуле навчить, а майбутнє захистить всіх від страждань, які довилось пережити як в колишні часи, так і  сьогодні. Трагічні події свідчать, що жива пам’ять надзвичайно важлива, а ті, хто вчинив злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою. І не забувайте вшановувати пам’ять тих, хто став жертвою геноциду захищаючи свою людську гідність!