ДИСПУТ "РЕФЛЕКСІЯ СВОБОДИ У ФІЛОСОФІЇ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМУ"

 

24 листопада 2022 року в ЧОУНБ ім. М. Івасюка в рамках проєкту "Філософська лабораторія" відбувся диспут на тему "Рефлексія свободи у філософії екзистенціалізму" для тих, хто цікавиться філософією.

Екзистенціалі́зм або філософія існування (від лат. exsistentia — існування) — напрям у філософії XX століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору. Екзистенціалізм підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації. Формами прояву людської свободи є творчість, ризик, пошук сенсу життя, гра та ін. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: 

екзистенція (існування) передує есенції (сутності).

Першими до екзистенціалізму у своїх працях звернулись данський філософ Серен К'єркегор та німецький філософ  Фрідріх Ніцше. Розвивався далі в працях німецьких (Мартін Гайдеґґер, Карл Ясперс) та французьких (Габріель-Оноре Марсель, Альбер Камю, Жан-Поль Сартр) філософів та письменників. Український екзистенціалізм представлений творчістю письменників Лесі Українки, Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Валер'яна Підмогильного, Івана Багряного, Осипа Турянського, Василя Стефаника та ін.

Зрозуміти, що таке свобода, зробити власний вибір та взяти на себе відповідальність, знайти відповідь на питання в чому смисл життя - з'ясовували учасники заходу. 

Спікером та модератором зустрічі виступив Святослав Рачук - бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії, аспірант-філософ, який представив презентацію та проаналізував ідеї різних представників екзистенціалізму. Активну участь в дискусії та  обговоренні уривків з першоджерел авторів-предстаників світового та українського екзистенціалізму брали: Світлана Балінченко - науковиця, доцентка кафедри філософії та культорології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, студенти-філософи Аліна Венгер та Антон Попаденко, філологиня Марина Горбатюк, студент-програміст Євген Ткач, який підготував цікавий інтерактив, інженер-оптик, культорологи, бібліотекарі та інші гості заходу. На завершення, Світлана Балінченко представила книгу Петера Слотердайка "Критика цинічного розуму" та порадила її прочитати. Присутні мали нагоду ознайомитися з довідковими виданнями та літературою філософської тематики, яка є в бібліотеці.

 

ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ФІЛОСОФІЇ

 

 Щорічно   в третій четвер листопада відзначають Всесвітній день філософіЇ. В 2022 році  -  припадає на 17 листопада. В цей день світова громадськість привертає увагу до неминущої цінності філософії для розвитку людської думки в кожній культурі та формування світогляду кожної окремої людини. 

  Свято започатковане ЮНЕСКО у 2002 році як Міжнародний день філософії, Всесвітній день філософії був встановлений у 2005 році на 33-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою підкреслити важливість цієї науки для всіх верств населення, особливо для молоді.  Філософія як наукова дисципліна, яка стимулює критичне і незалежне мислення, сприяє кращому розумінню навколишньої дійсності і сприяє утвердженню ідеалів толерантності і миру. 

                                                                                    Філософія народжується із природного бажання людини цікавитись собою і навколишнім світом, вчить нас мислити про найважливіше, досліджувати фундаментальні істини, робити власні висновки. Крізь століття філософія породжувала ідеї, концепції різноманітних інтелектуальних течій, закладала основу критичного і творчого мислення у людства, сприяла і сприяє інтересу до мислення та конструктивного обміну думками.  

* (Інформація подається за матеріалами джерел з мережі "Інтернет")

До Всесвітнього дня філософії бібліографи відділу підготували книжкову виставку-перегляд довідкових видань філософської тематики. 

Запрошуємо ознайомитися  в відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка (вул. Кобилянської, 47, ІІ поверх).

УКРАЇНСЬКИЙ ВЕКТОР В СВІТОВІЙ НАУЦІ ( ДО 20-РІЧЧЯ ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ НАУКИ В ІМ'Я МИРУ ТА РОЗВИТКУ)

Світочі української науки

Внесок українських вчених в розвиток науки

Науковці Буковини

Щорічно 10 листопада в усьому світі відзначають Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development) – свято, засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО.

У глобальному масштабі цей день вперше був відзначений 10 листопада 2002 року і відтоді широко відзначається у всьому світі.

Заходи цього дня спрямовані на популяризацію науки в суспільстві, необхідність взаємодії науки та громадськості, стимулювання праці науковців.

Щорічно встановлювалась певна тема Всесвітнього дня науки, у 2022 році вона звучить так: «Фундаментальні науки на користь сталого розвитку». «Застосування фундаментальних наук є життєво важливим для прогресу в медицині, промисловості, сільському господарстві, водних ресурсах, енергетичному плануванні, екології, комунікаціях та культурі» – таким посиланням супроводжувалось оголошення резолюції Генеральної Асамблеї ООН про визначення 2022 року Міжнародним роком фундаментальних наук на користь сталого розвитку.

Українська наука сьогодні, незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці наших вчених має свої наукові школи та технологічні розробки, проте потребує реформування та належної державної підтримки.

ВСІХ НАУКОВЦІВ З ВСЕСВІТНІМ ДНЕМ НАУКИ!

З нагоди Всесвітнього дня науки відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка підготував кілька виставок- переглядів, на яких представлена література про видатних українських науковців, їх внесок в розвиток науки, української і світової, та персональні бібліографічні видання, присвячені буковинським вченим -  та їх науковим досягненням.

 Більшість цих бібліографічних покажчиків упорядковано саме працівниками нашої бібліотеки. Нещодвно побачили світ в серії "Науковці Буковини": "Лідія Ковалець" - до 60-річчя від дня народження літературознавиці, педагога, професорки ЧНУ ім. Юрія Федьковича та "Яків Кіршенблат" (1912-1980) - до 110-річчя від дня народження знаного ендокринолога, фізіолога, зоолога, педагога, професора, завідувача кафедри (1954-1980 рр.) нормальної фізіології, тоді, Чернівецького медичного інституту.

"Лідія Ковалець" - до 60-річчя від дня народження літературознавиці, педагога, професорки ЧНУ ім. Юрія Федьковича

"Яків Кіршенблат"(1912-1980) - до 110-річчя від дня народження знаного ендокринолога, фізіолога, зоолога, педагога, професора, завідувача кафедри (1954-1980 рр.) нормальної фізіології, тоді, Чернівецького медичного інституту.

 Запрошуємо ознайомитися!

" СКАРБИ НАШІ МОВНІ..." (ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ)

 

Навчитися вільно володіти Словом, грамотно писати та висловлювати думки можна тільки постійно звертаючись до мовних словників, адже тільки так можна вдосконалити свій рівень знань української мови чи досягти успіху в її вивченні. Словники стануть в пригоді кожному - від школярів, студентів, фахівців, науковців до людей похилого віку, адже в них зібрана інформація про Слово, над якою працювали колективи авторитетних науковців-філологів та цілі інститути. 

Олесь Гончар писав про славетний "Словарь української мови" Бориса Грінченка, виданого в 1908 році та перевиданого кілька разів, що у ньому зібрано все, що "на... той час вродило квітчасте поле живої української мови". 

Всіх з Днем української писемності та мови! 

Плекаймо рідне Слово та звертаймося до скарбів наших мовних - словників!

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля... 

                             (М. Рильський)

Попрацювати з словниками та ознайомитися з новинками запрошуємо в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

 

ЛЕКЦІЯ-ДИСКУСІЯ "СТОЇЦИЗМ ЯК РЕЛАКСАЦІЯ СЬОГОДЕННЯ"

3 листопада 2022 року в ЧОУНБ ім. М. Івасюка відбулася лекція- дискусія "Стоїцизм як релаксація сьогодення" в рамках проєкту "Філософська лабораторія". 

Стоїци́зм — вчення однієї з найвпливовіших філософських шкіл античності, заснованої близько 300 р. до н. е. Своє ім'я школа отримала від назви портика Стоя Пойкіле (грец. στοά ποικίλη, букв. «розписний портик», «розписна стоя»), де засновник стоїцизму, Зенон із Кітіона, вперше виступив як самостійний учитель.

•Стоїки вважали логіку, фізику і етику частинами філософії. Відоме їх порівняння філософії з фруктовим садом, де логіка — садова огорожа, фізика — фруктове (фруктові) дерево(а), а етика — плоди дерева, тобто результат, що базується на певних (зумовлено-визначених) принципах і обмежений певними рамками. 

•Жити доброчесно  означає жити згідно з Логосом природи. Життя, згідне з природою, яке водночас є згідним з розумом. З цього огляду розум був для стоїків мірою поведінки, адже він править не лише людиною, але й цілим  світом, а, значить, він становить зв'язок між людиною та космосом, між людською чеснотою і законом природи. •

Ідеал стоїцизму — мудрець, що досяг душевної незворушності (атараксії) і завжди діє у згоді із природним законом, відповідно до накреслень долі. 

"Існує тільки одна дорога до щастя — припинити перейматися тим, що не підвладне нашій волі. Чого не варто робити, не роби того навіть у думках"(Епіктет).

Мудрість, мужність, поміркованість, справедливість - чотири головних чесноти стоїків.

Чи може людина в ХХІ столітті застосувати ідеї стоїцизму для того щоб знайти вихід з складних життєвих ситуацій, вижити та бути щасливою? Про це йшлося на лекції-дискусії  "Стоїцизм як релаксація сьогодення". Модерував зустріч бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії, аспірант-філософ Святослав Рачук, який підготував лекцію та презентацію до неї. Активним спікером був студент-математик Євген Ткач, в обговоренні брали участь Роман Рошкулець - науковець, доцент кафедри філософії та культурології Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, інженер-оптик, філологи, бібліотекарі та інші. Присутні висловлювали свої думки, зачитували цитати стоїків та коментували їх, ділилися прикладами з свого життєвого досвіду та використанням ідей стоїцизму в повсякденні. Дійшли висновку, що в сучасному суспільстві ідеї стоїцизму прийнятні згідно правила золотої середини.

•. 

"Я НЕ МАЮ БІОГРАФІЇ, МАЮ ЛИШ БІБЛІОГРАФІЮ"

Ознайомитися з стандартом ДСТУ 8302 : 2015  та змінами до нього можна за посиланням: https://cutt.ly/ANsSIw2     

 

 

21 жовтня 2022 року, до міжнародного Дня акдемічної доброчесності, бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка і одночасно аспірант кафедри філософії та культурології, філологічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Святослав Рачук був слухачем на онлайн-вебінарі, присвяченому темі академічної доброчесності та бібліографічної грамотності. Спікерами виступили: Ірина Горохолінська – доктор філософських наук, доцентка кафедри філософії та культурології філологічного факультету з доповіддю на тему: «Поняття академічної доброчесності в контексті якості дослідницької та освітньої діяльності» та Альона Тичініна – кандидатка філологічних наук, асистенка кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури філологічного факультету з доповіддю на тему: «Я не маю біографії. Маю лиш бібліографію», в якій йшлося про принципи цитування та оформлення  бібліографічних посилань до наукових робіт. Наголошено  про необхідність дотримання принципу академічної доброчесності, яка в розвинених країнах світу переросла в етичний кодекс та про дотримання законодавчих і правових вимог щодо оформлення наукових робіт з використанням цитат, задля уникнення плагіату. Особливу увагу було приділено розгляду національноих стандартів України ДСТУ 8302 : 2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Ознайомитися з стандартом та змінами до нього можна за посиланням: https://cutt.ly/ANsSIw2; ДСТУ 3582 : 2013 «Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила» та рекомендаціям щодо формування списків різних видів посилань. Стандарти поширюються на бібліографічні посилання в опублікованих і неопублікованих документах незалежно від носія інформації. 

ФІЛОСОФІЯ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ БІБЛІОТЕКИ ТА ЧИ ЦІКАВО ПРАЦЮВАТИ ФІЛОСОФУ БІБЛІОТЕКАРЕМ?

   18 жовтня 2022 року  на кафедрі філософії Чернівецького НУ ім. Ю Федьковича в  онлайнформаті відбулася зустріч з експертами Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти з акредитації описів освітніх програм. До  виступів студентів- магістрів, випускників  кафедри філософіїї ЧНУ ім. Федьковича  долучилися директорка Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка Наталія Філяк, яка в своєму виступі розповіла про  проєкт "Філософська лабораторія", який діє в бібліотеці понад чотири роки, та про вдалу співпрацю кафедри філософії з бібліотекою, як громадським простором та досягнення і успіхи цього проєкту. Про вдалий симбіоз філософів та бібліотекарів, і про те як філософ може реалізувати свої знання та навички, працючи бібліотекарем. Святослав Рачук, аспірант кафедри філософії розповів про свій досвід, роботи бібліотекарем-бібліографом впродовж трьох років, про застосування знань з філософії, креативного мислення в бібліотечній роботі та можливості різнопланового вдосконалення та саморозвитку.

Наталя Філяк - директорка Чернівецької обласної  універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка

Святослав Рачук - аспірант кафедри філософії, філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича бібліотекар-бібліограф  відділу наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка

Мирослава Петращук - випускниця магістерка кафедри філософії ЧНУ ім. Ю. Федьковича

Юрій Ходанич - випускник магістр кафедри філософії ЧНУ ім. Ю. Федьковича