День Української Державності та День Хрещення Київської Русі

 

   15 липня ми святкуємо День Української Державності та День Хрещення Київської Русі. Цю дату було змінено у 2024 році у зв’язку з переходом Православної церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на новоюліанський календар. Раніше цю подію відзначали 28 липня. Хрещення Русі стало завдяки релігійним реформам Володимира Великого, який прагнув надати ідеї та цінності християнства до язичницького середовища. У 998 році в Києві відбулася церемонія масового хрещення мешканців міста, в результаті Русь стала християнською державою, хоч сам перехід проходив не одне століття. Після цієї події Київська Русь почала стрімко розвиватися: шириться кирилична писемність, нові форми мистецтва, будувалися храми, була заснована перша державна школа для дітей знаті, яка дала поштовх до розвитку книжкової справи. Після таїнства Київської Русі хрещення прийняло ще декілька країн, серед них: Швеція, Норвегія, Ірландія. Та мало хто знає, що перед масовим хрещенням київлян, у 860-х роках частина русинів вже були християнами. У 860 році київський князь Аскольд зі своїм військом здійснив успішний похід на Константинополь. Візантійці були вражені силою русичів, тому пішли на мир й запропонували прийняття християнства. Аскольдове хрещення так і не стало масовим, язичники з боярами не підтримали цю ідею. У 882 році прийшов до влади князь Олег й християнство на довгий час втратило статус державної релігії. Та навіть в наш час в Україні є люди, які частково чи повністю поділяють погляди наших предків-язичників, відроджують дохристиянські вірування слов’ян. Найбільше таких громад діє у Хмельницькій, Вінницькій, Львівській та Київській областях. Вони популяризують здоровий спосіб життя, вивчають народні ремесла а дітей виховують з любов’ю до природи та України. Останнім часом до язичництва почав зростати інтерес як до культурної спадщини, адже в фольклорі, в побуті та українській символіці ми віками вивчаємо і використовуємо елементи наших пращурів.

   Краще дізнатися про дохристиянські вірування в Україні допоможе праця буковинського поета, прозаїка, фольклориста та етнографа Корнила Ластівка (справжнє ім’я – Остапчук Корнило Остапович), вона називається «Староукраїнський пантеон князя Володимира». Він зробив спробу стисло описати систему дохристиянських вірувань українського народу, його міфологію (богів і божеств) представлену в київському пантеоні князя Володимира.

Ластівка К. Староукраїнський пантеон князя Володимира : мітольогічна студія / Корнило Ластівка ; упор., авт. прим. В. Костик, - Чернівці : Зелена Буковина, 2010. - 76 с. : вкл. арк., іл. - Бібліогр.: с. 52-55 (41 назва) . - Імен. покажч.: с. 56-63 . - Геогр. покажч.: с. 64-67. - 1000 пр. - ISBN 978-966-8410-27-0

   Запрошуємо детально ознайомитися з працею К. Ластівки у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.
   До зустрічі!

Новинки на наших поличках. Ілюстрована історико-богословська енциклопедія (3, 4 том)

    Нещодавно до нашої книгозбірні приєдналися третій та четвертий том «Ілюстрованої історико-богословської енциклопедії» у п’яти томах. Ідея створення такого видання заслуговує на увагу, адже вважається суспільно затребуваною вартісною частиною в еволюції наукового становлення та розвитку української енциклопедистки. Нині потенціал енциклопедичних знань слугує протидією антиукраїнським впливам у науково-освітньому, культурно-історичному, церковно-теологічному, політичному, світоглядному просторах, що впродовж століть учинялися Московією незалежно від змін епох, суспільних укладів, політичних режимів. Особливо відчутна ця необхідність у сучасних геополітичних реаліях, які характеризуються екзистенційним протистоянням двох непримиренних субстанцій – України і рашистської Росії, коли на карту поставлено онтологічне буття української нації, її державності, ідентичності, духовної суверенності.
   Подані в цій енциклопедії історичні й богословські знання є поверненням до тих наріжних каменів, які лежать в основі європейської цивілізації і університетів як одного з кращих її надбань. Саме через поєднання таких галузей знань виникає можливість відповісти на низку сакраментальних питань, які рано чи пізно постають перед кожним із нас. Як щось виникає? Яка його подальша доля і як воно зникає? Що таке «я» і що таке «Бог»?

Ілюстрована історико-богословська енциклопедія [Текст] : в 5 т. / М-во освіти і науки України, Нац. акад. пед. наук України. - Чернівці : Друк Арт, 2024 - .

Т.1 : [А - Ґ]. - 2024. - 471, [1] с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8129-84-2 (в палiт.)

Т.2 : [Д-Й]. – 2025. – 479 с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8501-08-2 (в палiт.)

Т.3 : [К-О]. – 2025. – 656 с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8501-15-0

Т.4 : [П-С]. - 2025. – 632 с. : іл., фото ; 25 см. - Бібліогр. в кінці ст. - ISBN 978-617-8501-28-0

    Ознайомитися з «Ілюстрованою історико-богословською енциклопедією» ви зможете у відділі наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

         До зустрічі!