ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ВИКЛИК СУЧАСНОСТІ

 4 лютого 2023 року, в межах проєкту "Філософська лабораторія" в ЧОУНБ ім. М. Івасюка відбулася, перша в цьому сезоні, інтерактивна лекція "Постмодернізм як виклик сучасності", де йшлося про феномен постмодерну, як культурної та філософської течії.

Термін "постмодерн" вперше було вжито німецьким філософом і письменником Рудольфом Панвіцом у книзі "Криза європейської культури" в 1917 році.  На зміну епохи модерну (ХVII по ХХ cт.) - епохи науки, просвітництва та розуму, після закінчення Першої світової війни в Європі з'являється криза європейських цінностей, що підсилилась Другою світовою війною. Як наслідок - поява реакційної течії постмодерну, або епоха Ніщо. Основна ідея, яка полягає в радикальному переосмисленні ролі та значення місця людини в універсумі. Людина тлумачиться як казус, абсурд, який нічого не виражає, ідея пустого місця, відсутності центральної ідеї, на місці якої може бути будь-яка думка, яка з часом просто буде відкинута.

Впродовж інтерактивної зустрічі, яка супроводжувалася презентацією, модератор заходу Святослав Рачук - аспірант кафедри філософії та культурології філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича та водночас бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії, зробив аналіз передумов та витоків епохи постмодерну, висвітлив інформацію про основних її представників та їх ідеї, серед яких - Жак Дерріда, Мішель Фуко, Жан Бодріяр, Славой Жижек і стисло охарактеризував наслідки ситуації постмодерну в мистецтві та літературі. Також було проілюстровано значення та вплив епохи Ніщо на сучасний український культурний простір.  

Присутні жваво брали участь в обговоренні. Серед учасників заходу Світлана Балінченко та Роман Рошкулець - науковці-філософи, Валентина Чолкан - науковець-літературознавиця з ЧНУ ім. Ю. Федьковича, магістерка філософії Аліна Венгер, магістрантка філології Марина Горбатюк, студенти та інші гості зустрічі небайдужі до літератури та філософії. Вже традиційно, Світлана Балінченко доповнила книжкову викладку літератури, підготовану бібліотекарями, цікавими виданнями, яких немає в нашій книгозбірні  - це збірники статей Іституту філософії ім. Г. Сковороди: " Соціокультурні та теоритичні засади філософії постмодерну" та "Трансформація засад філософії за доби постмодерну".

МИРОСЛАВ МОРОЗ - ЛІТОПИСЕЦЬ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

17 січня, з нагоди 100-річчя від дня народження Мирослава Мороза (17.01.1923–04.02.2006), слушно вшанувати пам'ять про багатогранного науковця та згадати його потужний доробок, як українського літературознавця, бібліографа, біографа, джерелознавця, народознавця, автора літописів про Івана Котляревського, Лесю Українку та Івана Франка. У списку наукових публікацій Мирослава Мороза понад 260 пунктів, основну частину яких складають  літературознавчі праці. Серед його 32 книжкових видань – 26 бібліографічних покажчиків, 17 із яких  стосуються письменницьких персоналій та художньої літератури. Упродовж своєї довголітньої наукової діяльності він тривалий час працював у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 50-х роках був засуджений на 25 років за націоналізм, відчув смак казематів, однак був звільнений після смерті Сталіна.                                                                                                                       Мирослав Мороз - невтомний дослідник життя і творчості Івана Франка і його тритомний «Літопис життя і творчості Івана Франка» вважається, найповнішою працею, присвяченою життю і діяльності Івана Франка, найвидатнішої постаті в українській літературі після Шевченка, чия творча спадщина складає біля п’яти тисяч творів.

 

 «Літопис життя і творчості Івана Франка» Мирослава Мороза, є працею , яка стала основною в доробку відомого вченого та бібліографа. Сумлінна, як оцінюють її франкознавці, многотрудна й украй потрібна праця, над якою науковець трудився десятки років сьогодні йде до читача, до всіх, хто цікавиться постаттю Франка і українською культурою загалом. Ця фундаментальна робота стане основою майбутніх франкознавчих досліджень… тритомник - це перший найдетальніший хронологічний звід відомостей про життя і діяльність українського генія людства, побудований на документах та архівних джерелах, що увійшов в духовну спадщину України...»

(Микола Жулинський)

 

   

Видати працю про Івана Франка вдалося вже після смерті науковця, завдяки зусиллям доньки – Дарії Гонтаревої (Мороз), яка упорядкувавши матеріали наукової праці батька, самотужки перевела її у електронний формат та під час наукової конференції у Львові, що була присвячена 150-річчю від дня народження Івана Франка, показала рукописи батька професору Миколі Жулинському. Під час цієї зустрічі і виникла ідея віднайти спонсорів, відредагувати та надрукувати вартісний доробок літературознавця, адаптувавши до сучасних умов. На шляху до видання «Літопису...» було чимало перешкод, які довелось подолати. Зокрема це стосувалось редагування та доповнень інформацією так званих «білих плям» в текстах, а також уточнень дат, назв, подій, тощо.  До роботи над виданням долучилися: професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка – Михайло Шалата та доцент цього ж вузу Євген Пшеничний; доктор філологічних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. і. Франка – Богдан Якимович, який у свій час вивчав маловідомі факти та сторінки життя письменника І. Франка. Літопис… складається з трьох томів і вийшов досить невеликим накладом – 1500 примірників та розрахований на науковців, студентство, викладачів та школярів старших класів, а також усіх тих, хто цікавиться літературними шляхами українського Каменяра в період складних історичних процесів.

   Пишаємося, що в Чернівецькій ОУНБ ім. М. Івасюка є цей тритомник, який було презентовано в Чернівцях  кілька років тому. Запрошуємо попрацювати з цим унікальним виданням в відділ наукової інформації та бібліографії.

ВАСИЛЬ СТУС І БУКОВИНА (ДО 85-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

  6 січня 2023 року виповнюється 85 років відомому українському поету-шістдесятнику, мислителю, публіцисту, літературознавцю, перекладачу, дисиденту, захиснику прав людини, борцю за незалежність України Василю Стусу. Нещодавно натрапила на цікаве дослідження Ніни Васильченко-Каверіної в статті "Зв'язки Василя Стуса з Буковиною", надрукованій в "Буковинському журналі" за 2008 рік, № 1. Хоча Василь Стус ніколи не був на Буковині, проте його ідеї, життєствердний український дух, творчий доробок були цікаві нашим краянам. "Стусове вміння сконцентрувати свою волю і силу духу для того, щоби не втратити, зберегти, донести до людей оригінальну поезію, переклади, спогади, передати свою філософію буття, історичне осмислення образу Батьківщини ще не раз справлятиме вплив на свідомість наших краян."- писала авторка статті.

Мало кому відомо, що твори Василя Стуса вперше з'явилися в Чернівцях румунською мовою. Збірка віршів під назвою  " З таборового зошита" в 1974 році потрапила в Чернівецьку книгарню "Дружба", де продавалася література різними мовами світу. Перебуваючи в ув'язненні, Стус передав на волю свій зошит з віршами, який за нез'ясованих обставин опинився в Румунії, в Бухаресті та був перекладений румунською мовою і таємно виданий румунськими літераторами, які зрозуміли цінність творів талановитого українського поета. Видання зацікавило чернівецьких філологів, проте неважко  здогадатися, що органи КДБ дізналися та негайно конфіскували весь тираж. Можливо у когось з буковинців таки збереглося це видання?

Детальніша інформація в статті Степана Карачка "Книги Василя Стуса вперше з'явилися в Чернівцях румунською мовою", яка надрукована в газеті "Буковинське віче" за 2005 рік, 8 квітня.

Читаймо, вивчаймо та досліджуймо цікаві факти!

ПРАГМАТИЧНИЙ СТОЇЦИЗМ У СУЧАСНОМУ ЖИТТІ

   20 грудня 2022 року в ЧОУНБ ім. М. Івасюка відбулася, отання в цьому році, позапланова, лекція-діалог "Переконання, що заважають почати нове життя" в межах молодіжного об'єднання "Дискусійне коло" проєкту "Філософська лабораторія".  Йшлося про прагматичний стоїцизм у житті сучасної людини. Чому ми починаємо нове життя з понеділка, а повертаємося до старого у вівторок? Як вдосконалити себе та досягти успіху? На ці та багато інших питань на зламі філософії та психології шукали відповідь учасники зустрічі, які активно висловювали цікаві думки та ділилися своїм досвідом. Відеоролики, цікава і змістовна презентація та багато інтерактиву, які ретельно  підготував модератор заходу майбутній програміст, студент Євгеній Ткач сподобалися всім присутнім. Попри хвилювання, адже вперше самостійно модерував захід, він знайшов спільну мову з присутніми та посприяв розгортанню жвавого обговорення теми. Брали активну участь в бесіді Аліна Венгер - магістерка філософії, Святослав Рачук  - аспірант кафедри філософії та культорології філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича, Марина Горбатюк та Ірина Степанова - філологині, Марія Катюха - культорологиня, студенти та інші учасники. Дійшли висновку, що людина, яка сформувала свій світогляд, працює над собою, розвиває свої переконання, налаштовує себе на позитив, читає розвиваючу літературу, фіксує та аналізує власні дії і думки, створюючи фундамент мислення буде стійкою та незламною в критичних життєвих ситуаціях. На завершення учасники запропонували кілька тем, які хотіли б обговорювати в майбутньому сезоні циклу заходів.

КОРИСНО ЗНАТИ. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ВИДАННЯ (ДО НАЦІОНАЛЬНОГО ТИЖНЯ ЧИТАННЯ)

 

Відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка до Другого Національного тижня читання (12.12 - 19.12 2022 р.) підготував перелік та книжкову викладку видань соціально-політичного спрямування, які користувалися серед читачів впродовж тривалого часу найбільшим попитом. 

Знайомтеся!

#ЗачитанеДодірок

Cоціально-політичні видання

(Список)

1. Енциклопедія Голодомору / М-во культ. України, Нац. музей "Меморіал жертв Голодомору", Асоц. дослідників голодоморів в Україні ; авт. передм., текст В. Марочко. - Дрогобич : Коло, 2018. - 576 с.
2. Радевич-Винницький Я. Неукраїнці, яким вдячна Україна / Я. Радевич-Винницький. - Львів : Апріорі, 2015. - 536 с.
3. Рух опору в Україні: 1960-1990: енциклопед. довідник / Музей-архів і документац. центр укр. самвидаву при вид-ві "Смолоскип" ; гол. ред. О. Зінкевич. - 2-е вид., доп. – Київ : Смолоскип, 2012. - 896 с.
4. Список репресованої літератури. Заборонені видання 1920-30-х років : докум. і матер. / Український культ. фонд ; упоряд. С. І. Білоконь. - Київ : Укр. пропілеї, 2018. - 520 с.
5. Спротив геноциду : книга-каталог виставки / Український інститут національної пам’яті. – Львів ; Київ : Часопис, 2015. – 80 с.
6. 33 запитання і відповіді про Голодомор-геноцид / М-во культ. України, Нац. музей "Меморіал жертв Голодомору" ; авт. тексту Н. В. Лапчинська. - Дрогобич : Коло, 2018. - 88 с.
7. Українська повстанська армія. Історія нескорених / В. В'ятрович [и др.] ; відп. ред., упор. В. В'ятрович ; Центр дослідж. визвольного руху, Укр. ін-т нац. пам'яті. - Львiв : Центр дослідж. визвольного руху, 2007. - 352 с. : іл., фото. - Бібліогр.: с. 342 - 344.

СПАДОК ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ. ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ (До 300-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

30 листопада 2022 року відділ наукової інформації та бібліографії активно долучився до підготовки та проведення мистецької інтерлюдії "Світ Сковороди", заходу ЧОУНБ ім. М. Івасюка, присвяченому 300-річчю від дня народження видатного українського мислителя, філософа, поета, богослова, музиканта, педагога. Для глибшого сприйняття творчості Григорія Совороди та його багатогранної талановитої особистості бібліотекарі відділу підготували книжкову експозицію "Світ Сковороди. 300". 

Олександра Гаврилюк, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії, зробила професійний огляд виставки та розкрила літературне надбання в друкованих джерелах, книгах і журналах, про переклади його творів іноземними мовами, представила видання про життя і діяльність, художні, прозові та поетичні, твори, присвячені Григорію Сковороді. Ознайомила присутніх з бібліографічними виданнями: "Григорій Сковорода у художніх творах (2000 - 2019)" / упорядник В. М. Подрига (Чорнобай, 2020) "Григорій Сковорода в художній літературі та мистецтві"/ упорядник І. А. Співак (Чернівці,1983). Також стисло охарактеризувала внесок буковинських літературознавців в дослідження творчості та переклад творів Сковороди з староукраїнської мови.

Про Сковороду-філософа змістовно розповів Святослав Рачук, аспірант кафедри філософії та культорології філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича, та водночас, бібліограф нашого відділу. 

 

Директорка ЧОУНБ ім. М. Івасюка Наталя Філяк, на завершенння заходу вручила Святославу Рачуку грамоту Чернівецької міської ради. 

З нагоди 300-річчя Григорія Сковороди, Олександра Гаврилюк, завідувачка відділу, була відзначена Почесною грамотою Чернівецької обласної адміністрації.

ТРАГІЧНА СТОРІНКА В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ (ДО ДНЯ ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ)

   

  Щорічно у четверту суботу листопада - День пам'яті жертв голодоморів, який відзначається в Україні згідно з Указом Президента № 1310/98 від 26 листопада 1998 р. зі змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 431/2007 від 21 травня 2007 р.

  Впродовж тривалого часу масове винищення українського народу штучним голодом навмисно замовчувалося радянською владою та заборонялося про нього навіть згадувати. Зараз ми вшановуємо світлу пам'ять жертв геноциду 1932-1933 рр. 

  Доречно згадати про поетичну збірку Миколи Рачука "Біль і гнів", присвячену голодоморам, вчиненим комуністичним режимом кремля на землях України супроти найвразливішої і найбільш національно свідомої верстви її народу - селянства. Родина Миколи Рачука теж постраждала від голодомору. Це книжка- пам'ять, книжка-реквієм, книжка-засторога. Вражаючої сили картини і образи, емоційна напруга рядка, строфи вірша, біль який бентежить серце, і гнів, що збурює душу - усе це на сторінках цієї поетичної збірки.

  Читаймо!