КЛУБ "УНІКАЛЬНИЙ СВІТ АСТРОЛОГІЇ". ЗУСТРІЧ ДРУГА

 16 березня 2023 року в ЧОУНБ Ім. М. Івасюка відбулася друга зустріч учасників клубу "Унікальний світ астрології", яка була присвячена темі "Знаки зодіаку в контексті астрологічних досліджень: від Овена до Риб". Йшлося про знаки зодіаку та базові символи астрології. Знаки зодіаку цікавлять людину вже давно, дехто постійно читає гороскопи, щоб  прийняти правильне рішення в тій чи іншій проблемній ситуації. Модератор заходу астролог Ярослав Рачук розповів про різні моделі знаків зодіаку - однорівневу, дворівневу та семирівневу, зробив невелику теоретичну викладку матеріалу, детальніше познайомив з поняттями та термінами, які застосовуються при формуванні гороскопів та їх тлумаченні. Також пояснив як це працює на практиці. На практичній частині заняття, молода астрологиня Олена Рудницька, допомогла зробити аналіз кількох індивідуальних гороскопів для охочих, з коментарями, поясненнями та доповненнями.

 Бібліотекарі відділу наукової інформації та бібліографії підготували невелику тематичну книжкову виставку, яку активно переглядали учасники клубу. Особливе зацікавлення у присутніх викликали книги:

Берн Е. Ігри, у які грають люди : світовий бестселер із психології стосунків / Ерік Берн. - 3-тє вид. - Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2019. - 256 с.;

Хамон Л. Ти і твоя доля / Луїс Хамон ; пер. М. І. Бурак. - Львів : ДіанаПлюс, 2008. - 306 с. 

УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ В ДЗЕРКАЛІ БІБЛІОГРАФІЧНИХ ВИДАНЬ (До Всесвітнього дня письменника)

 3 березня - Всесвітній день письменника, який відзначають з 1986 року в багатьох країнах світу. Історія свята розпочалася 1921 році. В Лондоні було створено Міжнародний ПЕН-клуб - організацію письменників зі своїми правилами і цінностями, який і започаткував професійне свято для "працівників пера".  Абревіатура, що входить до назви клубу, в перекладі з англійської означає "ручка", але організація отримала назву від перших літер назв літературних жанрів, в яких писали її учасники. Насправді перші літери ПЕН-клубу означають "рoets" - поети, "еssayists" - нарисовці і "novelists" - романісти. Ідея створити клуб письменників прийшла в голову Кетрін Емі Доусон-Скотт, а Джон Голсуорсі став його першим президентом. 

З 2012 року  Всесвітній День письменника відзначають в Україні.

КЛУБ "УНІКАЛЬНИЙ СВІТ АСТРОЛОГІЇ". ЗУСТРІЧ ПЕРША

 28 лютого 2023 року в ЧОУНБ ім. М. Івасюка розпочав роботу ще один клуб "Унікальний світ астрології", в межах якого відбулася перша зустріч  - "Астрологія як явище та її роль в житті людини".                                    Здавна астрологи доводили, що розташування небесних тіл: Сонця, Місяця, планет, зірок може спричиняти масштабні зміни на Землі та визначати долю  кожної людини. Вони стверджують, що знаючи точну дату та час народження, за розташуванням астрономічних об'єктів можна визначити ряд фактів про людину, її життя, оточення та створити прогноз на майбутнє. Модератор заходу, астролог з досвідом, Ярослав Рачук, розповів про астрологію, познайомив з ключовими поняттями і термінами та провів практичне заняття з метою навчити охочих користуватися астрологічною програмою. Було охарактеризовано загальний вигляд, панель інструментів, послідовність маніпуляцій, необхідних для створення астрологічної карти. На прикладі подій в Україні розглянули один зі складних періодів у житті держави та пересічної людини. Учасники зустрічі на конкретних прикладах, вчилися створювати натальну карту та вираховувати складні періоди в житті. БІбліотекарі відділу наукової інформації та бібліографії підіготували виставку-перегляд літератури, з якою ознайомилися всі присутні. 

ІНТЕРАКТИВНА ЛЕКЦІЯ "ФІЛОСОФІЯ МОВИ" (ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ)

19 лютого, до  Міжнародного дня рідної мови, в межах проєкту "Філософська лабораторія"  відділ наукової інформації та бібліографії спільно з відділом абонементу ЧОУНБ імені Михайла Івасюка   провели інтерактивну лекцію  на тему “Філософія мови”.

Впродовж лекції молоді бібліотекарі: Марина Горбатюк - магістрантка-філологиня та Святослав Рачук - аспірант -філософ, представили змістовну презентацію та ознайомили присутніх з підготовленими матеріалами. Йшлося про значення мови для становленя кожного народу.  Мова стала інструментом мовлення, засобом комунікації в усіх сферах суспільного життя та висловлення думок і міркувань. Під час заходу розглядали "мовну картину світу", доробок різних вчених, які зробили вагомий внесок в розвиток філософії мови, як окремого напрямку в сучасній філософії. 

Учасники зустрічі долучилися до обговорення. Як зазвичай, бібліотекарями відділу наукової інформації та бібліографії, було підготовано виставку-перегляд різних енциклопедій, довідників, словників з української мови та філософї. 

Професор кафедри історії та культури мови філологічного факультеу Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича  Мар'ян Скаб цікаво та змістовно  доповнив молодих лекторів, навів ряд прикладів та познайомив з практичним застосуванням  мовних законів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       

ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ВИКЛИК СУЧАСНОСТІ

 4 лютого 2023 року, в межах проєкту "Філософська лабораторія" в ЧОУНБ ім. М. Івасюка відбулася, перша в цьому сезоні, інтерактивна лекція "Постмодернізм як виклик сучасності", де йшлося про феномен постмодерну, як культурної та філософської течії.

Термін "постмодерн" вперше було вжито німецьким філософом і письменником Рудольфом Панвіцом у книзі "Криза європейської культури" в 1917 році.  На зміну епохи модерну (ХVII по ХХ cт.) - епохи науки, просвітництва та розуму, після закінчення Першої світової війни в Європі з'являється криза європейських цінностей, що підсилилась Другою світовою війною. Як наслідок - поява реакційної течії постмодерну, або епоха Ніщо. Основна ідея, яка полягає в радикальному переосмисленні ролі та значення місця людини в універсумі. Людина тлумачиться як казус, абсурд, який нічого не виражає, ідея пустого місця, відсутності центральної ідеї, на місці якої може бути будь-яка думка, яка з часом просто буде відкинута.

Впродовж інтерактивної зустрічі, яка супроводжувалася презентацією, модератор заходу Святослав Рачук - аспірант кафедри філософії та культурології філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича та водночас бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії, зробив аналіз передумов та витоків епохи постмодерну, висвітлив інформацію про основних її представників та їх ідеї, серед яких - Жак Дерріда, Мішель Фуко, Жан Бодріяр, Славой Жижек і стисло охарактеризував наслідки ситуації постмодерну в мистецтві та літературі. Також було проілюстровано значення та вплив епохи Ніщо на сучасний український культурний простір.  

Присутні жваво брали участь в обговоренні. Серед учасників заходу Світлана Балінченко та Роман Рошкулець - науковці-філософи, Валентина Чолкан - науковець-літературознавиця з ЧНУ ім. Ю. Федьковича, магістерка філософії Аліна Венгер, магістрантка філології Марина Горбатюк, студенти та інші гості зустрічі небайдужі до літератури та філософії. Вже традиційно, Світлана Балінченко доповнила книжкову викладку літератури, підготовану бібліотекарями, цікавими виданнями, яких немає в нашій книгозбірні  - це збірники статей Іституту філософії ім. Г. Сковороди: " Соціокультурні та теоритичні засади філософії постмодерну" та "Трансформація засад філософії за доби постмодерну".

МИРОСЛАВ МОРОЗ - ЛІТОПИСЕЦЬ УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

17 січня, з нагоди 100-річчя від дня народження Мирослава Мороза (17.01.1923–04.02.2006), слушно вшанувати пам'ять про багатогранного науковця та згадати його потужний доробок, як українського літературознавця, бібліографа, біографа, джерелознавця, народознавця, автора літописів про Івана Котляревського, Лесю Українку та Івана Франка. У списку наукових публікацій Мирослава Мороза понад 260 пунктів, основну частину яких складають  літературознавчі праці. Серед його 32 книжкових видань – 26 бібліографічних покажчиків, 17 із яких  стосуються письменницьких персоналій та художньої літератури. Упродовж своєї довголітньої наукової діяльності він тривалий час працював у Львівському відділенні Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. У 50-х роках був засуджений на 25 років за націоналізм, відчув смак казематів, однак був звільнений після смерті Сталіна.                                                                                                                       Мирослав Мороз - невтомний дослідник життя і творчості Івана Франка і його тритомний «Літопис життя і творчості Івана Франка» вважається, найповнішою працею, присвяченою життю і діяльності Івана Франка, найвидатнішої постаті в українській літературі після Шевченка, чия творча спадщина складає біля п’яти тисяч творів.

 

 «Літопис життя і творчості Івана Франка» Мирослава Мороза, є працею , яка стала основною в доробку відомого вченого та бібліографа. Сумлінна, як оцінюють її франкознавці, многотрудна й украй потрібна праця, над якою науковець трудився десятки років сьогодні йде до читача, до всіх, хто цікавиться постаттю Франка і українською культурою загалом. Ця фундаментальна робота стане основою майбутніх франкознавчих досліджень… тритомник - це перший найдетальніший хронологічний звід відомостей про життя і діяльність українського генія людства, побудований на документах та архівних джерелах, що увійшов в духовну спадщину України...»

(Микола Жулинський)

 

   

Видати працю про Івана Франка вдалося вже після смерті науковця, завдяки зусиллям доньки – Дарії Гонтаревої (Мороз), яка упорядкувавши матеріали наукової праці батька, самотужки перевела її у електронний формат та під час наукової конференції у Львові, що була присвячена 150-річчю від дня народження Івана Франка, показала рукописи батька професору Миколі Жулинському. Під час цієї зустрічі і виникла ідея віднайти спонсорів, відредагувати та надрукувати вартісний доробок літературознавця, адаптувавши до сучасних умов. На шляху до видання «Літопису...» було чимало перешкод, які довелось подолати. Зокрема це стосувалось редагування та доповнень інформацією так званих «білих плям» в текстах, а також уточнень дат, назв, подій, тощо.  До роботи над виданням долучилися: професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка – Михайло Шалата та доцент цього ж вузу Євген Пшеничний; доктор філологічних наук, професор кафедри історичного краєзнавства Львівського національного університету ім. і. Франка – Богдан Якимович, який у свій час вивчав маловідомі факти та сторінки життя письменника І. Франка. Літопис… складається з трьох томів і вийшов досить невеликим накладом – 1500 примірників та розрахований на науковців, студентство, викладачів та школярів старших класів, а також усіх тих, хто цікавиться літературними шляхами українського Каменяра в період складних історичних процесів.

   Пишаємося, що в Чернівецькій ОУНБ ім. М. Івасюка є цей тритомник, який було презентовано в Чернівцях  кілька років тому. Запрошуємо попрацювати з цим унікальним виданням в відділ наукової інформації та бібліографії.

ВАСИЛЬ СТУС І БУКОВИНА (ДО 85-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

  6 січня 2023 року виповнюється 85 років відомому українському поету-шістдесятнику, мислителю, публіцисту, літературознавцю, перекладачу, дисиденту, захиснику прав людини, борцю за незалежність України Василю Стусу. Нещодавно натрапила на цікаве дослідження Ніни Васильченко-Каверіної в статті "Зв'язки Василя Стуса з Буковиною", надрукованій в "Буковинському журналі" за 2008 рік, № 1. Хоча Василь Стус ніколи не був на Буковині, проте його ідеї, життєствердний український дух, творчий доробок були цікаві нашим краянам. "Стусове вміння сконцентрувати свою волю і силу духу для того, щоби не втратити, зберегти, донести до людей оригінальну поезію, переклади, спогади, передати свою філософію буття, історичне осмислення образу Батьківщини ще не раз справлятиме вплив на свідомість наших краян."- писала авторка статті.

Мало кому відомо, що твори Василя Стуса вперше з'явилися в Чернівцях румунською мовою. Збірка віршів під назвою  " З таборового зошита" в 1974 році потрапила в Чернівецьку книгарню "Дружба", де продавалася література різними мовами світу. Перебуваючи в ув'язненні, Стус передав на волю свій зошит з віршами, який за нез'ясованих обставин опинився в Румунії, в Бухаресті та був перекладений румунською мовою і таємно виданий румунськими літераторами, які зрозуміли цінність творів талановитого українського поета. Видання зацікавило чернівецьких філологів, проте неважко  здогадатися, що органи КДБ дізналися та негайно конфіскували весь тираж. Можливо у когось з буковинців таки збереглося це видання?

Детальніша інформація в статті Степана Карачка "Книги Василя Стуса вперше з'явилися в Чернівцях румунською мовою", яка надрукована в газеті "Буковинське віче" за 2005 рік, 8 квітня.

Читаймо, вивчаймо та досліджуймо цікаві факти!