(1664-1729)
15 червня виповнюється 360 років від дня народження Жана Мельє, французького філософа-матеріаліста, атеїста, утопічного комуніста та католицького сваященника.
Людина, котра заморила себе голодом для того, щоб довести правильність
своїх поглядів. Наприкінці життя вступив в конфлікт з місцевим поміщиком, якого
підтримало церковне керівництво. Довгий час свого життя був парафіяльним
священником та втратив віру в релігії й не показував цього. А за кілька років
до смерті Ж. Мельє склав «Нотатки думок і переконань», пізніше названі
«Заповітом» - це єдиний твір Ж. Мельє. Його соціально-політичні погляди були
сформовані працями Платона, Лукреція, Вергілія, Сенеку, Овідія тощо. У
передмові «Заповіту» Мельє заявляв про намір відкрити очі на «огидні омани, серед яких ми всі,
скільки нас є, мали нещастя народитися і жити, на омани, які я сам мав
неприємний обов'язок підтримувати». Він вперше поєднав ідеї демократизму,
матеріалістичного світорозуміння і войовничого атеїзму. Гостро критикує
суспільні відносини феодальної Франції та класове суспільство в цілому. А
приватну власність вважав початком усіх соціальних лих, якщо її знищити –
позбудемося злидні, тиранію та війни.
У творі «Заповіт» автор зобразив
ідеальний лад, основою якого є все загальне, а праця обов’язкова для кожного. Комунізм Мельє
має утопічний характер, щоб здійснити революцію для створення нового
суспільства, потрібно лише просвітити народ. Також філософ не оминув сімейні
відносини - "Треба, щоб надали однакову свободу чоловікам і жінкам безперешкодно
сходитися, слідуючи своєму потягу, так само як свободу розходитися і
розлучатися один з одним, коли їм стане в тягар спільне життя або коли новий
потяг спонукає їх до укладення іншого союзу". Книгу «Заповіт», яка
складається з трьох томів, було опубліковано після смерті автора в Амстердамі (1864
р).
Філософські погляди Ж. Мельє мали великий вплив
на формування світогляду французьких матеріалістів XVIII ст.
Немає коментарів:
Дописати коментар