Інформаційна сесія "Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина II)». "

 

   В рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, була продовжена онлайн-інфосесію «Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина 2)».

   Розглядалися такі питання:

•      Особливості призначення старост в умовах воєнного стану. Громадські обговорення.

•               Повноваження та звіт старост.

•      Діяльність виконуючого обов'язки старости.

•      Припинення повноважень старости.

Староста – це посадова особа органу місцевого самоврядування (ст. 3 Закону («Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Трудовий договір для посади старости за формою є строковим, тому певні моменти в питаннях походження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема атестація та щорічне оцінювання, передбачені для посад з безстроковим трудовим договором, для посади старости є неактуальними.

Староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу (ч.1 ст.54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Діяльність старости

•      Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.

•      На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені законом для сільського, селищного, міського голови.

Сільський, селищний, міський голова не може бути :

•      депутатом будь-якої ради,

•      суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах,

•      займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. (ч. 4 ст.12 Закону про місцеве самоврядування в Україні).

Інформаційна сесія "Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина І)». "

15 січня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-інфосесію «Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина І)». Говорилося про:

• Особливості працевлаштування працівників під час дії воєнного стану. Повідомлення  ТЦК.

• Відпустки в умовах воєнного стану: умови їх отримання та оформлення

• Права та обов’язки роботодавця та працівника згідно чинного законодавства. Судова практика.

Основні нормативні акти:

•   Конституція України

•   Кодекс законів про працю України

• Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану» № 3870 від 17.07.2024 (чинний з 10.08.2024)

• Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493 від 07.06.2001

•  Закон України №3494-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набув чинності 24.12.2023

•  Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами

•  Закон України 18.12.2024 №4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі – Закон №4158) (зміни з 04.04.2025)

• Закон України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 29.10.2024 р. № 4024-IX.  Воєнний стан - з 10 листопада 2024 року до 07 лютого 2025 року

• Наказ Мінрозвитку громад та територій від 31.12.2024 №1506 «Про затвердження Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для національної економіки…»

•  Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зміни від 01.01.2025)

 Щиро дякуємо нашій спікерці!

Новинки на наших поличках. Інформаційні фактори розвитку постіндустріального суспільства

     Бібліотечні установи з їх національно-культурними ресурсами закономірно повинні стати інформаційною основою відродження й розвитку ментальних процесів у сучасних людських спільнотах усіх рівнів та процесів, які в минулому через інтереси глобальної індустріалізації були відсутні на другий план. Ментальний потенціал націй тепер стає важливим ресурсом розвитку сучасного суспільства. Нові суспільні запити до бібліотек та напрацьованої суспільством інформаційної бази розвитку зумовлюють необхідність пожвавлення бібліотечної діяльності в умовах масової інформації. Ці інформаційні центри разом з осередками наукового інфотворення мають стати ефективною базою суспільної трансформації на новому етапі еволюції.

   Пропонуємо вам монографію «Інформаційні фактори розвитку постіндустріального суспільства» В. М. Горового, яка присвячена розгляду основних тенденцій еволюції вітчизняної бібліотечної системи в контексті суттєвих змін у розвитку інформаційних процесів постіндустріального суспільства.

Горовий В. М. Інформаційні фактори розвитку постіндустріального суспільства : монографія / В. М. Горовий ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2024. - 174, [6] с. ; 24 см. - Авт. на обкл. не зазнач. - Бібліогр.: с. 162-175. - ISBN 978-617-14-0143-3

   Ознайомитися з даною монографією ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

    До зустрічі!

Василь Симоненко - Витязь молодої української поезії

 

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя — єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

                                                                                  (В. Симоненко)

   Ці рядки поезії знає кожний українець, вони змушують замислитись та нагадати всім про унікальність й неповторність кожної особистості, любити все прекрасне, а головне залишатися завжди людиною. Василь Симоненко цінував кожну мить життя, та його доля вирішила обірвати це життя в молодому віці. 8 січня виповнилося б поетові 90 років. За свій короткий долею шлях В. Симоненко встиг написати безліч поезій і новел, які огорнуті любов’ю до рідної землі, вдячністю та відповідальністю за неї. Написано багато статей, літературних й театральних рецензій, три казки для дітей та дорослих: «Цар Плаксій і Лоскотон», «Подорож в країну Навпаки» та «Казка про Дурила». Почав писати ще в студентські роки, але радянський тоталітарний режим друкував його неохоче, за його життя вийшла лише збірка поезій «Тиша і грім» (1962 р.). Тільки після смерті поета світ зміг ознайомитись більш глибше з літературною творчістю В. Симоненка. В 1995 році В. Симоненко – лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно). В. Стус називав його «найбільшим шістдесятником із шістдесятників», а О. Гончар «витязем молодої української поезії». 

   Ознайомитись з життям та творчістю В. Симоненка вам допоможе біобібліографічний покажчик «Всесвіти Василя Симоненка». Його підготовлено Черкаською обласною бібліотекою для юнацтва імені Василя Симоненка в 2011 році до 75-річчя від дня народження письменника. Матеріали в розділах розміщені у хронологічному порядку, в межах року – застосований алфавітний принцип. Для розкриття змісту окремих документів застосовано короткі анотації. Видання налічує 550 позицій бібліографічних записів, що мають суцільну нумерацію. Ця праця стане в нагоді молодим читачам, освітянам, дослідникам, усім небайдужим, хто шанує і популяризує спадщину поета, прагне глибше осягнути велич славетного діяча українського руху опору Василя Симоненка. 

   Блищи ознайомитися з даним джерелом ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

 Всесвіти Василя Симоненка : біобібліограф. покажч. / Упр. культ. Черкас. обл. держ. адмін., Комун. закл. "Обл. б-ка для юнацтва ім. Василя Симоненка" Черкас. обл. ради. - Черкаси : [б. в.], 2016. - 104 с.

     

Новинки на наших поличках. Бібліотека та інформаційно-комунікаційна діяльність

    Загально визнані у світі орієнтири інформаційного суспільства – впровадження комп’ютерних і телекомунікаційних технологій та розвиток на цій основі регіональної, національної і міжнародної інформаційної взаємодії спонукають українські бібліотеки до об’єднання для формування ефективного національного інформаційного середовища. Важливою умовою створення національного наукового інформаційного простору в сучасній бібліотечній практиці є інтеграція ресурсів, тобто суб’єкти інформаційно-комунікаційної взаємодії у просторі об’єднання, насамперед, вирішують завдання їх раціональної організації.

   Нещодавно на полицях нашої книгозбірні з’явилася монографія  О. Л. Сокур та О. З. Клименко «Інформаційно-комунікаційна діяльність бібліотечної мережі Національної академії наук України в системі наукових комунікацій». Вона присвячена комплексному дослідженню питання інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотечної мережі НАН України у контексті науково-організаційного забезпечення, можливостей корпоративної співпраці, оцінки стану, тенденцій та перспектив їх подальшого функціонування задля оптимальної інтеграції українського наукового інформаційного простору у світовий. Узагальнено теоретичні напрацювання й практичний досвід, запропоновано шляхи ефективної взаємодії на основі уніфікації технологічних процесів та нормативно-методичного забезпечення, що відповідають вимогам сучасного інформаційного середовища.      Визначено роль і місце бібліотек НАН України у формуванні українського наукового інформаційного простору з метою зміцнення наукового потенціалу країн. Сформульовано практичні рекомендації з активізації взаємодії мережі бібліотек НАН України.
Видання розраховано на дослідників у галузі бібліотекознавства та суміжних галузей знань, а також викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти, бібліотечних працівників та всіх, хто цікавляться цією темою.

Сокур О. Л. Інформаційно-комунікаційна діяльність бібліотечної мережі Національної академії наук України в системі наукових комунікацій : [монографія] / О. Л. Сокур, О. З. Клименко. - Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2022. - 242, [2] с. : іл. ; 24 см. - Парал. тит. арк. англ. мовою. - Бібліогр.: с. 203-242 . - Бібліогр. в підрядк. прим. - ISBN 978-617-14-0014-6

   Запрошуємо детально ознайомитися у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

    До зустрічі!

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 

14 грудня в 1986 році закінчили будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Багато людей віддали своє життя та здоров’я за для порятунку мільйонів інших людей. Ця рана болить багатьох і дотепер. Техногенна катастрофа, яка трапилася 26 квітня, стала справжнім випробуванням на міцність, витримку і відданість своєму професійному обов’язку. В скорботі схиляємо голову перед пам’ятю всіх, кого забрало Чорнобильське лихо. Вдячні всім учасникам ліквідації наслідків атомного вибуху, саме вони подарували нам можливість жити далі! Ми вами захоплюємося, ви для нас Герої, хоч, на жаль, про вас згадують не так часто.                         

З приводу до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хочемо нагадати вам про книгу-присвяту «Чорнобильська хроніка. Люди» Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають пережите. Згадують про власне ставлення, про життя у місті Прип’ять до аварії, говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Ознайомитись з цією книгою ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

Купрієнко О.Чорнобильська хроніка. Люди / О. В. Купрієнко, А. В. Багірова ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова ; передм. П. Б. Котіна. - Харків : Фоліо, 2021. - 208 с. : іл., фот. - ISBN 978-966-03-9653-1 (в палiт.)

До зустрічі!

Звичаї – скарб українського народу

Початок зими приносить в наші домівки різдвяні свята, які не проходять без народних звичаїв та традицій. В усіх народів світу існує повір’я, що той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. В українців існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. Наша нація одна з найдавніших, і свою духовну культуру пращури почали творити далеко до християнського періоду. Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної, батьківської культури. Все це співається у колядках, що були відомі далеко ще до початку християнських часів, виявляється і у обрядових звичаях: закликання на вечерю мороза та померлих рідних, дідух на покутті, сіно на столі тощо. 

Нажаль, в наш час забута велика частинка нашої культурної спадщини, та ми можемо її повернути. Нам в цьому допоможуть праці видатних етнографів. Особливу увагу хочеться звернути на науковця світового рівня Олекса Воропая – українського етнографа, фольклориста, біолога, мемуариста і письменника в еміграції. Одна з найвідоміших його етнографічних праць «Звичаї нашого народу» вийшла під його псевдонімом Олекса Степового. Також згадаємо Степана Килимника і його працю «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні», яка нагадає та розповість нам, як наші предки святкували й шанували батьківські традиції. Буковинець Авксентій Яківчук оповів про народні традиційні свята в книзі «З роси і з води». Ще багато можна згадувати наукових джерел, які присвячені нашій українській культурі. Приходьте до Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка, і вам з радістю допоможуть повернути забуте коріння української нації.

До зустрічі!