ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ ПРО ЧЕРНІВЕЦЬКУ ОБЛАСНУ УНІВЕРСАЛЬНУ НАУКОВУ БІБЛІОТЕКУ ІМ. МИХАЙЛА ІВАСЮКА

 

  5 жовтня, напередодні Дня міста, для студентів-географів другого та третього курсів Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича (спеціальність «Гідрометеорологія», викладачка Ольга Паланичко) завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Чернівецької ОУНБ ім. Михайла Івасюка Олександра Гаврилюк провела екскурсію. Майбутні гідрометеорологи не тільки ознайомилися з роботою основних підрозділів, довідково-бібліографічним апаратом, сайтом та блогами бібліотеки, а й дізналися багато нового та зацікавилися  сучасною фаховою,  художньою та літературою для саморозвитку і стали користувачами бібліотеки. Навіть маленький читач, який прийшов з матусею не сумував та з великим інтересом розглядав енциклопедію про тварин, яка йому дуже сподобалася. Особливе захоплення в студентів викликала фотосесія в старовинному інтер’єрі оновленого читального залу (вул. Вірменська,14).

  Чернівецька ОУНБ ім. Михайла Івасюка продовжує цикл ознайомчих екскурсій для учнів та студентів навчальних закладів Чернівців та запрошує всіх охочих дізнатися більше про роботу та інформаційні ресурси, акції та цікаві локації однієї з найбільших книгозбірень області.

ЕКСКУРСІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ-ПЕРШОКУРСНИКІВ

 27 вересня  в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка розпочався цикл заходів, присвячених Всеукраїнському дню бібліотек. Для студентів-першокурсників Вищого професійного художнього училища № 5 м. Чернівці завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Олександра Гаврилюк за сприяння колег провела екскурсію, бібліотечний урок та ряд бібліографічних оглядів літератури.

Майбутні художники ознайомилися з правилами користування та роботою основних підрозділів бібліотеки, книжковими фондами, основними бібліотечними процесами, сайтом бібліотеки та блогами окремих відділів.

Дізналися, як користуватися традиційними картковими каталогами та картотеками, електронним каталогом та базами даних статей для пошуку потрібної інформації та замовлення літератури.

Побачили, що бібліотека осучаснюється відповідно до вимог часу, стає не тільки інформаційним центром, а й місцем зустрічі та спілкування з друзями, проведення різноманітних заходів – презентацій книг, майстер-класів, мистецьких виставок, круглих столів, дискусій тощо.

Зрозуміли, що сучасна бібліотека – це комфортний простір, де можна попрацювати з ґаджетом, посидіти з улюбленою книгою, пограти в розвиваючі настільні ігри, паралельно безкоштовно опановуючи іноземні мови, переглянути та обговорити змістовні фільми, взяти участь в різних проєктах, акціях та багато іншого.

Захоплення у студентів викликала робота 3D-принтера та шолом віртуальної реальності. Сподіваємося, що особлива бібліотечна атмосфера заохотить у майбутньому студентську молодь стати активними читачами, учасниками бібліотечних заходів та справжніми друзями бібліотеки.

Щира вдячність всім колегам та організаторам зустрічі та сердечні вітання з Всеукраїнським днем бібліотек! Миру в Україні та здійснення мрій!

ДИСКУСІЙНЕ КОЛО "У СВІТЛІ ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕКОЛОНІЗАЦІЇ: СВІТОВИЙ ДОСВІД"

        Норт Д. Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії / Д. Норт, Д. Волліс, Б. Вайнґест ; пер. з англ. Т. Цимбала ; Незалеж. культуролог. журн. "Ї". - Київ : Наш формат, 2017. - 352 с. - (Світоглядна література). 

  15 вересня 2022 року відбулося дискусійне коло «У світлі особливостей деколонізації: світовий досвід», під час якого було обговорено актуальну тему для Укрїни та українців.                                    

Деколонізація в Україні – процес позбавлення від імперської спадщини, що розпочався в часи розпаду Радянського Союзу і активізувався в період Революції Гідності та повномасштабного вторгнення росії  в Україну. 21 травня 2015 року набув чинності пакет декомунізаційних законів, які офіційно та цілеспрямовано сприяли формуванню культурної пам’яті. Декомунізація стає важливою частиною протистояння ідеям «руського мира», має на меті остаточне подолання радянського минулого та вихід з-під його впливу.                                                                                       Про досвід деколонізації в країнах світу та особливості процесу декомунізації в Україні, який набрав нових обертів після повномасштабного вторгнення росії в Україну, стисло розповів в презентації бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії, молодий науковець, модератор зустрічі Святослав Рачук.                               Серед гостей зустрічі активна молодь – Марина Горбатюк, поетеса, філологиня, Кирило Єременко, економіст, випускник Донецького університету, Світлана Балінченко, науковиця-філософиня кафедри філософії ЧНУ ім. Юрія Федьковича та інші.                                                        Обговорювалися такі теми: про зменшення російської пропаганди в українському медіапросторі та важливість підтримки на державному рівні, про вагомість української мови та розширення її використання, про важливість сприяння державою українському книговиданню, зокрема, дитячої літератури, дерусифікацію книжкових фондів бібліотек та популяризацію читання українською мовою, про патріотичне виховання, починаючи з дитинства. Обговорювали доцільність перейменування адміністративних одиниць та вилучення пам’ятників комуністичного спрямування, важливість протистояння підривній діяльності проросійських організацій та нав’язування російської міфології і культури. Озвучено різні цікаві думки, іноді, діаметрально протилежні, проте всі учасники дискусії одноголосно за те, що Україна понад усе.         На завершеня зустрічі науковиця Світлана Балінченко ознайомила гостей заходу з цікавим книжковим виданням (Дуглас Норт, Джон Волліс, Баррі Вайнгест. "Насильство та суспільні порядки: основні чинники, які вплинули на хід історії". Київ : Наш формат, 2017) та розповіла наскільки  ця книга дає відповіді на питання, які обговорювалися.                                   Завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Олександра Гаврилюк представила виставку-перегляд цікавих довідкових видань.        В офлайн-обговоренні брали активну участь вихідці з різних регіонів України (Кривий Ріг, Донецьк, Вінниця, Суми, Житомир, Тернопіль, Чернівці) за фахом економісти, історики, краєзнавці, філологи, філософи, науковці, студенти та бібліотекарі.

ЧИТАЙМО - ФОРМАТ НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ! (ДО ДНЯ ЧИТАННЯ)

      

Калитко К. Люди з дієсловами / Катерина Калитко. – Чернівці : Видавець Померанцев Святослав, 2022. – 128 с.

Катерина Калитко "Люди з дієсловами" та спонтанні читання книги "наживо" за участі авторки під час "Meridian Czernowitz" (вересень, 2022). Незвично, трепетно, щиро, атмосферно. "Це - поезія про війну - найболючіша, вона кровоточить, бо проживаємо, бо є свідками і співучасниками боротьби на різних фронтах, бо ці тексти написані вже новою мовою. "Люди з дієсловами"- то не лише назва збірки, люди з дієсловами - всі ми. Діймо" - пише в своєму пості молода поетеса Марина Горбатюк.

Вчений-біолог Джаред Даймонд писав: «Книги  - це не просто розвага чи інформація, а величезна база даних різних форм поведінки людини за тисячоліття існування людства».  В світовій літературі акумульований багатющий досвід різних народів і часів. Тільки не лінуватися ним скористатися. Варто усвідомити, що будь-яка життєва проблемна ситуація не є новиною, що подібних ситуацій було вже чимало. «Бери готове та рухайся далі. В цьому сила людства».                   

Впродовж останніх років світ зазнав відчутних змін. Під час тривалих карантинних обмежень, пов’язаних з епідемією  COVID 19, військових дій в Україні, спілкування, здебільшого,  перейшло в цифровий формат. В наше життя стрімко ввійшли інноваційні технології, гаджети та різноманітні мобільні пристрої, які все частіше визначають в соціумі взаємини між людьми. Дуже популярними стали соціальні мережі, онлайн-спілкування, інтернет-ресурси, електронні видання - книги, журнали, аудіо-книги та ін. Багато хто в наш час віддає перевагу саме такому формату комунікації та читання, проте, традиційна паперова книга та «живе» спілкування, і надалі залишаються актуальними. Отже, читаймо – формат не має значення!

ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ФРАНКА

27 серпня народився український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений, громадський і політичний діяч Іван Франко (27.08.1856 - 28.05.1916) - найвидатніша постать в українській літературі після Шевченка, чия творча спадщина складає біля п'яти тисяч творів.

Пропонуємо більше дізнатися про видатну особистість Івана Франка, його життєвий та творчий шлях, громадську діяльність, звернувшись до довідкових та бібліографічних видань.

 

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ В ДЗЕРКАЛІ ДОВІДКОВИХ ВИДАНЬ

До Дня Незалежності представляємо виставки-перегляди довідкових та бібліографічних видань, в яких зібрано багато цінної інформації про історію Незалежності України та здобутки впродовж тридцяти одного року! Україна є і буде незалежною державою. Україна - понад усе, її не зламати ворогам! Мирного неба та перемоги! Вивчаймо історію України та дізнаваймося багато цікавого та маловідомого про рідну країну!

Запрошуємо ознайомитися!

 

ПЕРЕДМІСТЯ РОША КРІЗЬ ПРИЗМУ СПОГАДІВ. ЩО ЗНАЄМО МИ ПРО МИНУЛЕ ОКОЛИЦІ ЧЕРНІВЦІВ?

 

Вайзер Р. Роша – мій дім: [історично-краєзнавче видання] / Райнгольд Вайзер. – Чернівці : Місто, 2021. – 88 с.

Нещодавно книжкові фонди ЧОУНБ ім. М. Івасюка поповнилися кількома примірниками унікального краєзнавчого видання – книгою, колишнього німецького буковинця, чернівчанина Райнгольда Вайзера «Роша – мій дім» (Вайзер Р. Роша – мій дім: [історично-краєзнавче видання] / Райнгольд Вайзер. – Чернівці : Місто, 2021. – 88 с.) в перекладі українською мовою Павла Півторака, члена Товариства австрійсько-німецької культури в Чернівцях.  Німецькомовний оригінал книги люб’язно надіслала з Перу (м. Ліма) Жаклін Рунцер-Еспіналь онука іншого колишнього буковинця, вихідця з передмістя Чернівців (Роша) - Крістіана Рунцера, родина якого жила на теперішній вулиці Мукачівській до 1940 року. Переклад видання побачив світ, накладом 300 примірників у видавництві «Місто», завдяки підтримці Чернівецької ОДА, Товариства австрійсько-німецької культури в Чернівцях, Інституту Буковинознавства в Аугсбурзі.

Книга Райнгольда Вайзера «Роша – мій дім» про минуле передмістя Чернівців – Рошу, як осередку німецьких колоністів, створеного австрійською військовою адміністрацією в 1782 році для переселенців, здебільшого, з південно-західних німецьких земель Пфальцу, Баден-Вюртемберга, Гессена, Швабії, також інших куточків Австро-Угорської імперії. Згодом вони стали називати себе «швабами» та розмовляти характерним для Буковини швабським діалектом.

Ця книга отримала підтримку німецьких дослідників та відомих особистостей, Курта Райна та Отто фон Габсбурга. В ній йдеться про причини та способи переселення, про побут та робочі будні швабок, які вирощували та продавали городину, про олійницю Баумгартнера, першу міську поливальну машину та її водія Антона Тіле, про свята сонцестояння та урожаю, традиції та зародження культурних і спортивних товариств, також надаються історичні довідки та багато іншого.

Українською мовою про Рошу написано небагато. Є ряд публікацій та статей в книгах і періодичних виданнях українською мовою. До цієї теми частково зверталися сучасні українські науковці Сергій Осачук, Марія Никирса, Олександр Огуй та ін. Також фрагментами досліджували учні шкіл в краєзнавчих проєктах та рефератах. Отже, дуже вдалою ідеєю було зробити переклад спогадів Райнгольда Вайзера «Роша – мій дім», в яких з німецькою педантичністю письмово зафіксовано хроніку життя німецької громади Роші до Другої світової війни. 

В кінці ХVІІІ століття Австро-Угорщина на державному рівні обіцяла значну підтримку та  пільги для сімей переселенців, які поселялися колоніями в різних куточках Буковини. За понад два з половиною століття  необжиті місця були перетворені працелюбними швабами  в родючі поля та розкішні сади. Німецькі бауери та майстри поступово розбудовували передмістя Роша та згодом перетворили на постачальницю дешевої сільськогосподарської продукції, свіжих овочів та садовини високої якості для всього міста. Працьовитість, завзятість, відповідальність, чесність та порядність у справах сприяли розвитку та процвітанню  передмістя. Німецькі колоністи принесли на Буковину вміння господарювати по-новому, майстерність садівництва, городництва, свої народні традиції, звичаї та культуру, що загалом сприяло розвитку краю.

В наш час передмістя Роша стрімко розростається. На місці колишніх городів садів та пасовиськ зростають елітні приватні садиби та багатоквартирні будинки. Все менше стає будинків, збудованих працьовитими швабами ще до Другої світової війни та згодом заселені новими господарями після того, як німецьке населення змушено було покинути в 1940 році Чернівці. Друга світова війна розкидала цих людей світами і непросто було багатьом з них пройти складні воєнні випробування далеко від Буковини та знову почати життя з нуля.

Шваби впродовж тривалого часу мирно співіснували з представниками багатьох національностей, які населяли Буковину. Про це знають та можуть розповісти ще представники старшого покоління чернівчан. Не раз чула, ще в  радянські часи, роповіді від своєї прабабусі, бабусі та мами – українок за національністю, про працьовитих та порядних сусідів-швабів, які проживали на одній рошинській вулиці – про дружбу, взаємодопомогу, спільну роботу, дитячі ігри, назви вулиць, цікаві вислови, участь в Святі врожаю та інше. В 70-80 роках ХХ століття ще можна було зустріти жінок з Роші, які майстерно переносили овочі чи фрукти на голові в великих кошиках. Цей спосіб носити важкі кошики на голові був запозичений саме у швабських господинь. 

  Сучасний український чернівецький художник-графік Орест Криворучко присвятив цій темі одну з своїх робіт 70-х років "Квіти місту. Рошашанка".

  Згодом на початку 90-х років, коли Україна стала незалежною та впала залізна завіса між заходом, часто почали навідуватися нащадки колишніх буковинських німців, люди поважного віку разом з своїми дітьми, щоб відвідати свою малу батьківщину, знайти свій колишній дім, сусідів, які ще пам’ятають ті часи, взяти на згадку грудку буковинської землі з колишнього обійстя.    

Майже щороку відвідував рідне місто Вальтер Ліхтенвальд (18.10.1925, Чернівці, Роша – 25.04.2018, Штруллендорф, Німеччина) з Баварії, прадід якого Бойтель належав до перших поселенців на Роші, про що згадано в книзі Райнгольда Вайзера «Роша – мій дім». На згадку подарував іншу книгу цього ж автора (Weiser R. Roscher Heimatbuch. Teil 1, Teil 2: Roscher Sippen / Reinhold Weiser. – 5-te Auflag. – Ulm, 2001. – 228 S. + 94 S.), в якій матеріали вже відомого нам перекладеного видання, доповнено більшою кількістю фотоматеріалів, детальними списками колишніх жителів Роші, розділами  про їх долю, після того, як покинули Буковину в 1940 році. Для них Чернівецька Роша залишилася символом стабільного, забезпеченого, щасливого життя та дитячих років – часом, який вже ніколи не повернеться, і про який залишилися тільки старі світлини та теплі, ностальгійні спогади.

Важливо, що тепер цю інформацію про минуле Роші можна знайти в книзі Райнгольда Вайзера "Роша – мій дім", яка стала доступною й українськомовним читачам, хоча текст трохи важко сприймається через певні моменти, що стосуються стилістики, літературної редакції та корекції. Проте, ця книга буде цікавою сучасним молодим та новим пересічним жителям  Роші та всім хто вивчає історію рідного міста – краєзнавцям, вчителям, учням та студентам, бібліотекарям та іншим, адже ці сторінки історії краю маловідомі чи невідомі широкому загалу взагалі.

Детальніше ознайомитися з книжковим виданням можна, завітавши до Чернівецької ОУНБ ім. Михайла Івасюка, зокрема, в відділ наукової інформації та бібліографії.