Новинки на наших поличках. Бібліотека та інформаційно-комунікаційна діяльність

    Загально визнані у світі орієнтири інформаційного суспільства – впровадження комп’ютерних і телекомунікаційних технологій та розвиток на цій основі регіональної, національної і міжнародної інформаційної взаємодії спонукають українські бібліотеки до об’єднання для формування ефективного національного інформаційного середовища. Важливою умовою створення національного наукового інформаційного простору в сучасній бібліотечній практиці є інтеграція ресурсів, тобто суб’єкти інформаційно-комунікаційної взаємодії у просторі об’єднання, насамперед, вирішують завдання їх раціональної організації.

   Нещодавно на полицях нашої книгозбірні з’явилася монографія  О. Л. Сокур та О. З. Клименко «Інформаційно-комунікаційна діяльність бібліотечної мережі Національної академії наук України в системі наукових комунікацій». Вона присвячена комплексному дослідженню питання інформаційно-комунікаційної діяльності бібліотечної мережі НАН України у контексті науково-організаційного забезпечення, можливостей корпоративної співпраці, оцінки стану, тенденцій та перспектив їх подальшого функціонування задля оптимальної інтеграції українського наукового інформаційного простору у світовий. Узагальнено теоретичні напрацювання й практичний досвід, запропоновано шляхи ефективної взаємодії на основі уніфікації технологічних процесів та нормативно-методичного забезпечення, що відповідають вимогам сучасного інформаційного середовища.      Визначено роль і місце бібліотек НАН України у формуванні українського наукового інформаційного простору з метою зміцнення наукового потенціалу країн. Сформульовано практичні рекомендації з активізації взаємодії мережі бібліотек НАН України.
Видання розраховано на дослідників у галузі бібліотекознавства та суміжних галузей знань, а також викладачів, аспірантів, студентів закладів вищої освіти, бібліотечних працівників та всіх, хто цікавляться цією темою.

Сокур О. Л. Інформаційно-комунікаційна діяльність бібліотечної мережі Національної академії наук України в системі наукових комунікацій : [монографія] / О. Л. Сокур, О. З. Клименко. - Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2022. - 242, [2] с. : іл. ; 24 см. - Парал. тит. арк. англ. мовою. - Бібліогр.: с. 203-242 . - Бібліогр. в підрядк. прим. - ISBN 978-617-14-0014-6

   Запрошуємо детально ознайомитися у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

    До зустрічі!

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

 

14 грудня в 1986 році закінчили будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Багато людей віддали своє життя та здоров’я за для порятунку мільйонів інших людей. Ця рана болить багатьох і дотепер. Техногенна катастрофа, яка трапилася 26 квітня, стала справжнім випробуванням на міцність, витримку і відданість своєму професійному обов’язку. В скорботі схиляємо голову перед пам’ятю всіх, кого забрало Чорнобильське лихо. Вдячні всім учасникам ліквідації наслідків атомного вибуху, саме вони подарували нам можливість жити далі! Ми вами захоплюємося, ви для нас Герої, хоч, на жаль, про вас згадують не так часто.                         

З приводу до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, хочемо нагадати вам про книгу-присвяту «Чорнобильська хроніка. Люди» Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають пережите. Згадують про власне ставлення, про життя у місті Прип’ять до аварії, говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою. Ознайомитись з цією книгою ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

Купрієнко О.Чорнобильська хроніка. Люди / О. В. Купрієнко, А. В. Багірова ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова ; передм. П. Б. Котіна. - Харків : Фоліо, 2021. - 208 с. : іл., фот. - ISBN 978-966-03-9653-1 (в палiт.)

До зустрічі!

Звичаї – скарб українського народу

Початок зими приносить в наші домівки різдвяні свята, які не проходять без народних звичаїв та традицій. В усіх народів світу існує повір’я, що той хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. В українців існує повір’я, що від тих батьків, які не дотримуються звичаїв, родяться діти, що стають вовкулаками. Наша нація одна з найдавніших, і свою духовну культуру пращури почали творити далеко до християнського періоду. Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної, батьківської культури. Все це співається у колядках, що були відомі далеко ще до початку християнських часів, виявляється і у обрядових звичаях: закликання на вечерю мороза та померлих рідних, дідух на покутті, сіно на столі тощо. 

Нажаль, в наш час забута велика частинка нашої культурної спадщини, та ми можемо її повернути. Нам в цьому допоможуть праці видатних етнографів. Особливу увагу хочеться звернути на науковця світового рівня Олекса Воропая – українського етнографа, фольклориста, біолога, мемуариста і письменника в еміграції. Одна з найвідоміших його етнографічних праць «Звичаї нашого народу» вийшла під його псевдонімом Олекса Степового. Також згадаємо Степана Килимника і його працю «Український рік у народних звичаях в історичному освітленні», яка нагадає та розповість нам, як наші предки святкували й шанували батьківські традиції. Буковинець Авксентій Яківчук оповів про народні традиційні свята в книзі «З роси і з води». Ще багато можна згадувати наукових джерел, які присвячені нашій українській культурі. Приходьте до Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка, і вам з радістю допоможуть повернути забуте коріння української нації.

До зустрічі!

Листопад спогадів. Борис Євгенович Патон

 

 (1918-2020)

   Наука – це і є моє життя. Поступова звичка до праці стає сенсом життя. І наповненість її науковою роботою перетворює цей сенс у щастя, яке дарується тобі. Мені таке велике щастя випало, тому що більшу частину життя я працюю в академічному середовищі, а для заняття наукою кращого місця у світі просто нема!
                                                                                  Президент НАН України Борис Євгенович Патон

    

   Листопад сміливо можна називати патронатом всього наукового всесвіту. Цей місяць багатий на різноманітні професійні свята, наприклад Всесвітній день науки, Міжнародний день енергозбереження тощо, та іменини українських академіків таких як І. Й. Агол, В. М. Ажана, Д. І. Багалій, О. І. Білецький, І. К. Білодід, Л. М. Марковський та інші. Один з найяскравіших постатей цього осіннього місяця є Борис Євгенович Патон.

   Борис Патон народився в Києві в родині відомого вченого Євгена Оскаровича Патона (1870-1953), який заснував Інститут електрозварювання (сьогодні інститут носить його ім’я). Старший брат Володимир також був науковцем і винахідником. Дочка Євгенія Борисівна Патон (1956-2003) була українським вченим в галузі генетичної інженерії та біотехнології рослин. Тому не дивно, що хлопець присвятив себе науці, це ніби сімейна традиція. В 1941 р. закінчив Київський політехнічний інститут за фахом інженер-електрик. А вже у 1945 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Аналіз роботи зварювальних головок і засобів їх живлення при зварюванні під флюсом», 1952 р. – докторська дисертація на тему «Дослідження умов стійкого горіння зварювальної дуги та її регулювання». Завдяки його працьовитості він став президентом Національної академії наук України (1962 р.), яка під його керівництвом перетворилась на один з найбільших наукових центрів Східної Європи, широко відомий у всьому світі. Також Б. Патон був політичним та громадським діячем. Він став перший кого було удостоєно званням Герой України.

   Про життя та творчість українського академіка можна говорити без зупинно й цікаво. Тому пропонуємо вам книгу, яка присвячена до сторіччя від дня народження Б. Є. Патона «Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б. Є. Патона». Вона є своєрідним науковим і соціальним портретом нашого науковця. Ознайомитись з даним джерелом ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

   Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б. Є. Патона / О. С. Онищенко [та ін.] ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ : [б. в.], 2018. - 350 с. : фот. - До сторіччя від дня народження. - Парал. тит. арк. англ. мовою. - Бібліогр. в підстрок. прим. - ISBN 978-966-02-8634-4 (в палiт.)

   Чекаємо на Вас!

 

До Дня пам’яті жертв голодоморів

 

Український народ пройшов страшні випробування, політичні репресії, війни, заборона рідної мови тощо. Нажаль, історія повторюється з покоління до покоління. Сьогодні, як і в минулі часи ми боремося за своє існування, за своє майбутнє, з болем згадуємо тих українців, які потрапили в тенети штучного голоду через комуністичний режим радянської влади, й далі продовжуємо боротись з цим ненаситним ворогом, який хоче скорити нас та зламати Українську Державність. В наш час також є люди, які змушені голодувати через «брацький народ», ховатись від обстрілів, хоронити своїх рідних. Ми не повинні їх забувати, вшануй їх долучившись до загальнонаціональної хвилини мовчання та запали свічку на згадку про жертв штучно створених тоталітарним режимом Голодоморів як в ХХ ст. так і в ХХІ-му. Так ми нагадуємо і розповідаємо світові про злочини, які пройшли й змушені проходити українці. А щоб історичні біди не повторювались, вивчай та досліджуй своє коріння, читай художні твори, які присвячені тортурам радянської влади, визвольній боротьбі українців і не забувай дякувати нашим захисникам, які зараз тримають оборону й відстоюють нашу Волю і Свободу. А читачів запрошуємо дізнатись більше, скориставшись достовірною інформацією даної теми в різноманітних довідниках, енциклопедіях, бібліографічних і періодичних виданнях, що знаходяться у відділі наукової інформації та бібліографії.

Чекаємо на Вас!

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НАУКИ В ІМ'Я МИРУ ТА РОЗВИТКУ

    Суспільство не може існувати без розвитку – первісна людина здобула вогонь, навчилась передавати свої знання через малюнки в печерах, в  глиняних дощечках, створила папір з кори берези й папірусі, виникло землеробство, заграли музичні інструменти тощо. Наукові відкриття допомагають людині, але можуть інколи й зашкодити (ядерна енергія, отрута, прагнення до влади через наукові дослідження і т. д.). Та ми не можемо існувати без освітнього розвитку та науки. Зародки виникнення цього людського блага вирощені ще у країнах Стародавнього Сходу: у Вавилоні, Єгипті, Індії, Китаї. Вони потребували розвиток землеробства, будівництва, мореплавства, духовного задоволення. Виникають такі науки як астрологія, логіка, етика, математика тощо. В Україні наукові дослідження стають помітними в ХVII-ХVІІІ ст. – зі створенням та розвитком Києво-Могилянської академії та Львівського університету, в цих закладах на той час  переважали гуманітарні науки і релігія. В ХІХ ст. були засновані університети (Київський, Харківський, Одеський та ін.), до викладання яких залучили іноземних науковців, це дозволило створити власні наукові школи та гуртки. Наразі найбільшим науковим центром в Україні є Національна Академія Наук України з її 160 науковими установами, та 38 підприємствами дослідно-виробничої бази.
   10 листопада в 2001 році на Генеральній конференції ЮНЕСКО засновано Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку. Ідея цього міжнародного свята в тому, щоб суспільство розуміло наукові досягнення, ділилося з здобутками з іншими країнами, привертається увага до викликів з якими зіштовхнулася наукова діяльність та надання їй підтримки.
   Про науку можна говорити безкінечно довго, а про діячів які присвятили своє життя розвитку людства, ще довше. Тому, пропонуємо Вам краще ознайомитись з нашими діячами культури та науки в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

 

Чекаємо на вас!

«НАШ РІДНИЙ СКАРБ» (ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ)

    Мова – це душа народу. Перші пестливі слова та колискова від матері, повчання батька, перша народна казка про добро і зло, перша літера, перша книга, що приведе до океану знань. Саме тому в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця -  послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія, ми святкуємо День української писемності та мови. Все життя ми спілкуємося, розвиваємося й прагнемо індивідуальності та креативності. І як тут обійтися без нашої рідної державної мови!?.  Навчитись вільно володіти українським Словом нам допомагають різноманітні словники. Перший друкований словник української мови був виданий Києво-Печерським монастирем під назвою «Лексикон словенороський і імен толкованіє» (1627 р.), автор галичанин Памло Беринда. Також згадується словник іншого галичанина – Лаврентія Зизанія, це шкільний друкований словник «Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събран(ъ)ны и из слове(н)скаго языка на просты(й) рускі(й) діале(к)тъ истол(ъ)кованы» (1596 р.), який був основою та зразком Памлу Беринді для створення його «Лексикону».

   Якщо пригадати словники сучасної української мови, згадаємо поему «Енеїда» Івана Котляревського, який додав до свого літературного творіння маленький словничок, він пояснював  застарілі та маловживані слова. Звичайно, ще не забуваємо і словник у 4-х томах Бориса Грінченка «Словарь української мови», або «Словник української мови» - це перекладний українсько-російський словник з елементами тлумачного словника. Укладання даної праці тривало 46 років (1861-1907). В ньому відображається саме українська жива мова, широко представлені діалекти та фразеологізми. Б. Грінченко спеціально розробив для своєї праці та друку правопис – грінченківка або Грінчевичівка. І. Огієнко писав так: «Правопис цього словника був прийнятий по всіх українських редакціях та виданнях. Ось цей правопис, як слід збірної праці письменників всього XIX століття й усього українського народу, і запанував в Україні, і держиться в нас аж до сьогодні».  Також словник містить багато слів, що не використовується у літературній мові на теперішній час.
   Звичайно, можна багато згадувати й інші різноманітні словники та довідники, українська лексикографія розвивається як і наша мова, і завдяки цьому у нас є словники синонімів, антонімів, фразеологізмів тощо. Різні профільні словники – вони допомагають в правописі, орфоепії, тлумачать та перекладають, пояснюють наукові терміни і т. д.

   Попрацювати з словниками та ознайомитися з новинками запрошуємо в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

Плекаймо рідне Слово та звертаймося до скарбів наших мовних - словників!

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля... 

                             (М. Рильський)

   Всіх з Днем української писемності та мови!