«НАШ РІДНИЙ СКАРБ» (ДО ДНЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ)

    Мова – це душа народу. Перші пестливі слова та колискова від матері, повчання батька, перша народна казка про добро і зло, перша літера, перша книга, що приведе до океану знань. Саме тому в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця -  послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія, ми святкуємо День української писемності та мови. Все життя ми спілкуємося, розвиваємося й прагнемо індивідуальності та креативності. І як тут обійтися без нашої рідної державної мови!?.  Навчитись вільно володіти українським Словом нам допомагають різноманітні словники. Перший друкований словник української мови був виданий Києво-Печерським монастирем під назвою «Лексикон словенороський і імен толкованіє» (1627 р.), автор галичанин Памло Беринда. Також згадується словник іншого галичанина – Лаврентія Зизанія, це шкільний друкований словник «Лексис, Сирѣчь реченїя, Въкратъцѣ събран(ъ)ны и из слове(н)скаго языка на просты(й) рускі(й) діале(к)тъ истол(ъ)кованы» (1596 р.), який був основою та зразком Памлу Беринді для створення його «Лексикону».

   Якщо пригадати словники сучасної української мови, згадаємо поему «Енеїда» Івана Котляревського, який додав до свого літературного творіння маленький словничок, він пояснював  застарілі та маловживані слова. Звичайно, ще не забуваємо і словник у 4-х томах Бориса Грінченка «Словарь української мови», або «Словник української мови» - це перекладний українсько-російський словник з елементами тлумачного словника. Укладання даної праці тривало 46 років (1861-1907). В ньому відображається саме українська жива мова, широко представлені діалекти та фразеологізми. Б. Грінченко спеціально розробив для своєї праці та друку правопис – грінченківка або Грінчевичівка. І. Огієнко писав так: «Правопис цього словника був прийнятий по всіх українських редакціях та виданнях. Ось цей правопис, як слід збірної праці письменників всього XIX століття й усього українського народу, і запанував в Україні, і держиться в нас аж до сьогодні».  Також словник містить багато слів, що не використовується у літературній мові на теперішній час.
   Звичайно, можна багато згадувати й інші різноманітні словники та довідники, українська лексикографія розвивається як і наша мова, і завдяки цьому у нас є словники синонімів, антонімів, фразеологізмів тощо. Різні профільні словники – вони допомагають в правописі, орфоепії, тлумачать та перекладають, пояснюють наукові терміни і т. д.

   Попрацювати з словниками та ознайомитися з новинками запрошуємо в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

Плекаймо рідне Слово та звертаймося до скарбів наших мовних - словників!

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля... 

                             (М. Рильський)

   Всіх з Днем української писемності та мови!