неділя, 6 вересня 2026 р.

Вересневий спогад. Іван Вагилевич та "Русалка Дністровая"

 

(1811-1866)

   Вересень 215 років тому нам подарував видатну людину – Івана Миколайовича Вагилевича. Доля обдарувала галичанина великим різноманіттям таланту – український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч, греко-католицький священик. І як не згадати про альманах «Русалка Дністровая» - один з авторів якого був саме наш ювіляр.

   «Русалка Дністровая» ­­– перший український фольклорно-літературний альманах народною мовою, виданий силою гуртка «Руська трійця» - М. Шашкевич, Я. Головацький та І. Вагилевич. Він містить українські народні пісні, веснянки, колядки, переклади сербських народних пісень і уривки із «Краледворського рукопису» В. Ганки, та інше. В передмові підкреслено красу рідної мови та народної словесності. А фольклористичну частину «Пісні народні» відкриває наукова розвідка І Вагилевича (підписаний як Далибор Вагилевич), колядки також зібрав наш ювіляр. В другій частині видання були надруковані дві поеми І. Вагилевича – «Мадей» та «Жулин і Калина».  Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних та світських властей. 

   І. Вагилевич був поліглотом. Працюючи бібліотекарем та архівістом, вчений досліджував слов’янські мови та старожитності. Він перший в історії української літератури переклав легендарну пам’ятку «Слово о полку Ігоревім» одночасно на українську та польську мови. Також вивчав літературну спадщину «Літопис Нестора» й перекладав на польську мову «Повість минулих літ», писав романтичні балади і поезії в прозі тощо. Я. Головацький називав його «живою енциклопедією».

   Життя та творчість Івана Миколайовича не було простим та легким.  Краще дізнатися про нашого науковця ви зможете завдяки монографії Григорія Дем’яна «Іван Вагилевич – історик і народознавець».

 Дем'ян Г. В. Іван Вагилевич - iсторик i народознавець / Григорій Дем'ян ; Акад. наук України, Ін-т народознавства. - Київ : Наукова думка, 1993. – 152 с.

   Запрошуємо детально ознайомитися з даною науковою працею Г. Дем’яна у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

   До зустрічі!