ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ ЧНУ, СПЕЦІАЛЬНОСТІ ІНФОРМАЦІЙНА, БІБЛІОТЕЧНА ТА АРХІВНА СПРАВА

 З 14 червня по 4 липня 2021 року п'ятеро студентів ( Гаврилюк Т. М., Галат Т. В., Заіц А. І., Малкович Б. Я., Савчук К. С.) ІІІ-го курсу факультету історії політології та міжнародних відносин, денної форми навчання спеціальності 029 - інформаційна, бібліотечна та архівна справа, що на кафедрі міжнародної інформації Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича проходили в змішаному форматі виробничу практику "Інформаційно-аналітична діяльність" в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка, за попередньо укдаденим договором. Студенти ознайомилися з основними бібліотечно-бібліографічними процесами, веденням документації, проаналізували сайт бібліотеки та блоги відділів, розібралися з бібліотечними програмами, електронними ресурсами, книжковими фондами, масовою роботою, сучасними методами популяризації читання та книги, брали участь в бібліотечних заходах. На завершення підготували презентації  бібліотечної тематики, бібліографічні списки та детальні звіти. Всі старалися та відповідально поставилися до виконання завдань.

ДО 80-ЛІТТЯ ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА

 

15 червня  минає 80 років від дня народження українського кіноактора, кінорежисера, сценариста, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1988 р.), Героя України (2016 р.) Івана Миколайчука.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ БІОБІБЛІОГРАФІЧНОГО ПОКАЖЧИКА "ВОЛОДИМИР ФІСАНОВ"

 

Володимир Фісанов : біобібліогр. покажч. / авт.-уклад.: І. С. Осадца, Я. В. Кибіч, О. О. Гаврилюк ; Чернів. нац.  ун-т ім. Ю. Федьковича, Каф. міжнар. інформ., Чернів. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка. – Чернівці, 2021. – 84 с. – (Серія «Науковці Буковини»).

8 червня 2021 року працівники відділів наукової інформації та бібліографії, інформаційних технологій та електронних ресурсів ЧОУНБ ім. Михайла Івасюка у співпраці з кафедрою міжнародної інформації факультету історії політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Юрія Федьковича підготували та провели  презентацію біобібліографічного покажчика «Володимир Фісанов», підготовленого з нагоди 60-ліття від дня народження та 30-річчя науково-педагогічної діяльності професора, завідувача кафедри міжнародної інформації факультету історії, політології та міжнародних відносин  Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Комплексний захід поєднав онлайн та офлайн формати в якому взяли участь представники влади, науковці-історики та політологи з Польщі, вузів різних міст України, викладачі, колеги, друзі, колишні учні, журналісти, бібліотекарі області.  Ім'я чернівецького науковця-історика, політолога відоме в наукових колах США, Канади, країн Європейського Союзу, не кажучи про пострадянський простір. Володимир Фісанов – визнаний експерт з питань Першої світової війни, історії міжнародних відносин міжвоєнного періоду, дипломатії, етнополітики, суспільних комунікацій. Супроводжувала захід книжкова виставка «Володимир Фісанов: справа життя», на якій було представлено  праці та літературу про життєвий шлях науковця. Завідувачка відділу О. О. Гаврилюк презентувала це біобібліографічне видання, охарактеризувала його структуру та зробила огляд виставки. Жанна Кушнір, помічниця заступника голови Чернівецької обласної ради Михайла Павлюка, вручила Володимиру Фісанову Почесну грамоту Чернівецької обласної ради. В теплій, невимушеній атмосфері відбулася зустріч з науковцями-істориками та політологами різних поколінь, який модерувала Наталія  Нечаєва-Юрійчук,  кандидат історичних наук, доцент кафедри політології та державного управління  ЧНУ ім. Ю. Федьковича.   Всі щиро вітали Володимира Петровича, ділилися спогадами та планами. З вітальним словом дистанційно приєдналися:  Валентин Балюк – директор інституту Східної Європи, професор, заступник декана факультету політології Університету Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща), Ігор Жалоба – завідувач кафедри міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Бориса Грінченка. Автори передмов до біобібліографічного покажчика – колеги-науковці з Чернівецького університету: Олександр Добржанський – професор, декан факультету історії політології та міжнародних відносин ЧНУ ім. Юрія Федьковича, Сергій Гакман – кандидат історичних наук, громадський діяч, Сергій Троян – доктор історичних наук, професор з Рівного, котрі також  поділилися спогадами та побажали нових наукових досягнень. Патріархи історичної науки Чернівецького університету –  Юрій Макар, професор, завідувач кафедри міжнародних відносин, та Василь Ботушанський, професор, завідувач кафедри історії України, згадали про студентські роки Володимира Фісанова та відзначили високий рівень його наукових публікацій. Професор кафедри міжнародних відносин, доктор політичних наук Сергій Федуняк розповів про  спільні наукові публікації в американських наукових журналах та побажав впродовж кількох років видати другий том бібліографічного покажчика. Анатолій Круглашов,  доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології та державного управління, розповів про філософський склад публікацій  В. Фісанова, співпрацю та побажав нових досягнень у сфері політичних наук. Молода генерація науковців з кафедри міжнародної інформації – Іванна Макух-Федоркова та Олександра Гісса – побажали своєму улюбленому керівникові Володимирові Фісанову написати автобіографічну книгу про свій життєвий та науковий шлях. Валерій Унгурян побажав тримати планку та йти вперед. Дружина Тетяна поділилася спогадами та з гумором розповіла, як це бути дружиною науковця. На завершення заходу Володимир Петрович щиро  подякував всім присутнім та поділився планами на майбутнє.

Наталія Філяк, Володимир Фісанов, Наталія Нечаєва-Юрійчук

Олександра Гаврилюк презентує покажчик

Книжкова виставка
"Володимир Фісанов: справа життя"

Виступ Юрія Івановича Макара

Олександр Добржанський та Володимир Фісанов

Валентин Балюк (м. Люблін, Польща), Ігор Жалоба (м. Київ)

Колективне фото після презентації

НА ДОПОМОГУ ВСІМ, ХТО ПРАЦЮЄ З СЛОВОМ (До Дня філолога)

 

День філолога відзначають в Україні 25 травня, на наступний день після Дня Слов'янської писемності та культури. Попередницею науки філології вважається риторика, яка з'явилася в Стародавній Греції. Першим філологом називають давньогрецького філософа Ератосфена. Відзначати День філолога у світі почали наприкінці 80-х - на початку 90-х років ХХ століття. Згодом це свято стало популярним в Україні.                                                                              

Вітаємо вчителів та викладачів мови та літератури, лінгвістів, літературознавців, перекладачів-філологів і всіх, хто має філологічну освіту та професійно працює з словом!

   Пропонуємо  всім, хто працює з словом ознайомитися з цікавими новими довідковими виданнями! 

ОЛЕКСА РОМАНЕЦЬ - ПАТРІАРХ БУКОВИНСЬКОГО КРАЄЗНАВСТВА (До 100-річчя від дня народження)

 

Олекса Романець : біобібліогр. покажчик / підгот. О. Гаврилюк, М. Довгань; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Чернів. обл. унів. наук. б-ка ім. М.Івасюка. - Чернівці : Рута, 2006. - 64 с.

    2 квітня минає 100 років від дня народження поважного буковинського науковця-філолога, письменника, літературознавця, фольклориста, краєзнавця Олекси Стратоновича Романця (02.04.1921 - 15.09.2006). (Біографічна інформація доступна за посиланням: https://cutt.ly/tcpJQlq). Він був авторитетним науковцем, вимогливим, педантичним викладачем, мудрим чоловіком, доброзичливим наставником і порадником, скромним, людяним та інтелігентним. Таким пам'ятають його колишні студенти,  які нині самі вже поповнили ряди авторитетних науковців, письменників, філологів. Таким запам'ятався і нам, бібліотекарям ЧОУНБ ім. М. Івасюка, адже впродовж  тривалого часу довелося співпрацювати та консультуватися з Олексою Стратоновичем -  людиною глибоких енциклопедичних знань, який ніколи не шкодував сказати добре слово. Він часто любив повторювати: "Добре слово, краще за шматок (букату) хліба".

    До 80-ї річниці від дня народження науковця, бібліотекарі разом з родиною, доньками Оксаною та Мариною, Олекси Романця організували та провели урочистий вечір. Згодом в 2006 році, до  його 85-річного  ювілею, взялися за непросту справу -  бібліографувати праці та інформацію про життєвий та творчий шлях О. Романця. Як результат, світ побачив біобібліографічний покажчик "Олекса Романець", виданий в видавництві Чернівецького університету "Рута". Підготували видання бібліографи Олександра Гаврилюк та Марія Довгань, наукове редагування та вступна стаття  "Доробок ученого й письменника  в дзеркалі бібліографії" - Богдана Мельничука, професора Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, доктора філологічних наук, колишнього студента О.С. Романця. 

     На той час Олекса Стратонович вже хворів, але ознайомився з сигнальним примірником покажчика та зробив уточнення. Працювати над цим виданням було дуже відповідально, бо О. Романець завжди дуже скрупульозно та педантично відносився до найменшої помарки  чи неточності та терпляче пояснював чому має бути саме так, а не інакше. Спілкуватися з ним, чи просто слухати його розповіді було надзвичайно цікаво. Зокрема, Олекса Стратонович обрав для обкладинки біобібліографічного покажчика своє  фото, яке зробила відома французька  кіноакторка та письменниця Маша Меріл (княжна Гагаріна), яка відвідала Буковину, щоб відшукати інформацію про своє родове коріння, що походить з Хотинщини. Цікаво, що О. Романець консультував її, як краєзнавець, який багато знав та цікавився історією Бесарабії, Хотинщини, добре володів молдавською та румунською мовами,  видав монографію "Джерела братерства: Богдан П. Хашдеу і східноромансько-українські взаємини", книги про молдавсько-російсько-українські літературні звязки. Він впорядкував та написав передмови до окремих видань творів Сидора Воробкевича, Марка Черемшини, Володимира Кобилянського, Івана Дніпровського, Дмитра Макогона, Дмитра Осічного, Миколи Марфієвича, Івана Михайлюка, Володимира Бабляка, Костянтина Поповича. Перу Романця належить ряд статей в періодичних виданнях, наукових збірниках, енциклопедіях про українських, молдавських та румунських письменників. Популяризував літературне краєзнавство, забуті чи маловідомі імена та факти з історії Буковинського краю. Цікавився та досліджував фольклор Буковини, писав про музику, театр, мистецтво, соціально-політичні події, що відбувалися в краї.

    Детальніше про доробок науковця, його життя і творчість представлено інформацію в біобібліографічному покажчику "Олекса Романець". Хронологічні рамки покажчика - 1957 - 2006 рр. Видання містить 634 бібліографічних записи та не претендує на вичерпність. Бібліографія згрупована за трьома розділами: "Покажчик праць О.С. Романця", "Література про життя та діяльність О. С. Романця", "Бібліографія Олекси Романця". Бібліографічні записи в межах розділів систематизовано за хронологічно-алфавітним принципом. Допоміжний апарат видання - іменний покажчик. Бібліографічний опис джерел здійснено відповідно до чинних в Україні стандартів.

    При підготовці покажчика було використано довідкові та бібліографічні видання, галузеву літературу, періодичні видання з фондів Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки  імені Михайлав Івасюка, Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та приватної колекції Олекси Стратоновича Романця. До речі, ця колекція, яка налічує понад шість тисяч унікальних рідкісних видань різними мовами, після смерті науковця, була подарована, доньками Оксаною та Мариною, ЧернівецькіЙ ОУНБ ім. М. Івасюка.

    З електронною версією біобібліографічного покажчика "Олекса Романець" (Олекса Романець : біобібліогр. покажчик / підгот. О. Гаврилюк, М. Довгань; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Чернів. обл. унів. наук. б-ка ім. М.Івасюка. - Чернівці : Рута, 2006. - 64 с.) можна ознайомитися на сайті нашої бібліотеки за посиланням: http://www.library.cv.ua/vidannya-biblioteki

УКРАЇНСЬКІ ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ ЯК ФЕНОМЕН КНИЖКОВОЇ КУЛЬТУРИ

Сучасна енциклопедична справа в Україні має давню традицію та вагомі здобутки. Вона представлена широким спектром енциклопедичних та довідкових видань. Власне енциклопедії як наукові довідники почали укладати в першій половині ХХ ст. Справжній енциклопедичний бум припав на період незалежності, впродовж останніх 20 - 30 років.  В ХХІ ст. більшість з них стали доступні в книжковому та електронному форматі. Більш детально про класифікацію видань та досягнення сучасної української енциклопедистики читайте за посиланнями:   https://cutt.ly/2celiMS ; https://cutt.ly/8cellcu. 

В рамках Дня бібліографії пропонуємо презентацію - "Україна крізь роки: аспекти незалежності в дзеркалі довідкових видань", для ознайомлення з галереєю сучасних енциклопедичних книг, які відображають інформацію про різні процеси українського державотворення та багатогранність життя народу. 

Українське енциклопедичне слово -  візитна картка нації!

 

УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ В ДЗЕРКАЛІ БІБЛІОГРАФІЇ (ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ПОЕЗІЇ)

   Нещодавно відділ  наукової інформації та бібліографії Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка отримав цінний  подарунок від родини П'ядиків-Халавок, про який доречно згадати з нагоди Всесвітнього дня поезії, що відзначається 21 березня. Мова йде про видання в 5-ти томах "Українська поезія кінця ХІХ - середини ХХ ст.": бібліографія. Український літературознавець та бібліограф Юрий П'ядик впродовж багатьох років збирав унікальну бібліографію української поезії післяреволюційної доби, що включає відомості про багатьох маловідомих і зовсім невідомих авторів, характерні зразки їхньої творчості, бібліографію критичної літератури, а також розшифрування багатьох раніше не розшифрованих псевдонімив і криптонімів. Словом унікальна інформація, яка може знадобитися кожному, хто цікавиться, вивчає чи досліджує українську поезію.