До Дня Незалежності представляємо виставки-перегляди довідкових та бібліографічних видань, в яких зібрано багато цінної інформації про історію Незалежності України та здобутки впродовж тридцяти одного року! Україна є і буде незалежною державою. Україна - понад усе, її не зламати ворогам! Мирного неба та перемоги! Вивчаймо історію України та дізнаваймося багато цікавого та маловідомого про рідну країну!
Запрошуємо ознайомитися!
Книга Райнгольда Вайзера «Роша – мій дім» про
минуле передмістя Чернівців – Рошу, як осередку німецьких колоністів, створеного
австрійською військовою адміністрацією в 1782 році для переселенців,
здебільшого, з південно-західних німецьких земель Пфальцу, Баден-Вюртемберга,
Гессена, Швабії, також інших куточків Австро-Угорської імперії. Згодом вони
стали називати себе «швабами» та розмовляти характерним для Буковини швабським
діалектом.
Ця книга отримала підтримку німецьких дослідників та відомих особистостей, Курта Райна та Отто фон Габсбурга. В ній йдеться про причини та способи переселення, про побут та робочі будні швабок, які вирощували та продавали городину, про олійницю Баумгартнера, першу міську поливальну машину та її водія Антона Тіле, про свята сонцестояння та урожаю, традиції та зародження культурних і спортивних товариств, також надаються історичні довідки та багато іншого.
Українською мовою про Рошу написано небагато. Є ряд публікацій та статей в книгах і періодичних виданнях українською мовою. До цієї теми частково зверталися сучасні українські науковці Сергій Осачук, Марія Никирса, Олександр Огуй та ін. Також фрагментами досліджували учні шкіл в краєзнавчих проєктах та рефератах. Отже, дуже вдалою ідеєю було зробити переклад спогадів Райнгольда Вайзера «Роша – мій дім», в яких з німецькою педантичністю письмово зафіксовано хроніку життя німецької громади Роші до Другої світової війни.
В кінці ХVІІІ століття Австро-Угорщина на державному рівні обіцяла значну підтримку та пільги для сімей переселенців, які поселялися колоніями в різних куточках Буковини. За понад два з половиною століття необжиті місця були перетворені працелюбними швабами в родючі поля та розкішні сади. Німецькі бауери та майстри поступово розбудовували передмістя Роша та згодом перетворили на постачальницю дешевої сільськогосподарської продукції, свіжих овочів та садовини високої якості для всього міста. Працьовитість, завзятість, відповідальність, чесність та порядність у справах сприяли розвитку та процвітанню передмістя. Німецькі колоністи принесли на Буковину вміння господарювати по-новому, майстерність садівництва, городництва, свої народні традиції, звичаї та культуру, що загалом сприяло розвитку краю.
В наш час передмістя Роша стрімко розростається. На
місці колишніх городів садів та пасовиськ зростають елітні приватні садиби та багатоквартирні
будинки. Все менше стає будинків, збудованих працьовитими швабами ще до Другої
світової війни та згодом заселені новими господарями після того, як німецьке населення
змушено було покинути в 1940 році Чернівці. Друга світова війна розкидала цих
людей світами і непросто було багатьом з них пройти складні воєнні випробування
далеко від Буковини та знову почати життя з нуля.
Шваби впродовж тривалого часу мирно співіснували з представниками багатьох національностей, які населяли Буковину. Про це знають та можуть розповісти ще представники старшого покоління чернівчан. Не раз чула, ще в радянські часи, роповіді від своєї прабабусі, бабусі та мами – українок за національністю, про працьовитих та порядних сусідів-швабів, які проживали на одній рошинській вулиці – про дружбу, взаємодопомогу, спільну роботу, дитячі ігри, назви вулиць, цікаві вислови, участь в Святі врожаю та інше. В 70-80 роках ХХ століття ще можна було зустріти жінок з Роші, які майстерно переносили овочі чи фрукти на голові в великих кошиках. Цей спосіб носити важкі кошики на голові був запозичений саме у швабських господинь.
Майже щороку відвідував рідне місто Вальтер Ліхтенвальд (18.10.1925, Чернівці, Роша – 25.04.2018, Штруллендорф, Німеччина) з Баварії, прадід якого Бойтель належав до перших поселенців на Роші, про що згадано в книзі Райнгольда Вайзера «Роша – мій дім». На згадку подарував іншу книгу цього ж автора (Weiser R. Roscher Heimatbuch. Teil 1, Teil 2: Roscher Sippen / Reinhold Weiser. – 5-te Auflag. – Ulm, 2001. – 228 S. + 94 S.), в якій матеріали вже відомого нам перекладеного видання, доповнено більшою кількістю фотоматеріалів, детальними списками колишніх жителів Роші, розділами про їх долю, після того, як покинули Буковину в 1940 році. Для них Чернівецька Роша залишилася символом стабільного, забезпеченого, щасливого життя та дитячих років – часом, який вже ніколи не повернеться, і про який залишилися тільки старі світлини та теплі, ностальгійні спогади.
Важливо, що тепер цю інформацію про минуле Роші можна знайти в книзі Райнгольда Вайзера "Роша – мій дім", яка стала доступною й українськомовним читачам, хоча текст трохи важко сприймається через певні моменти, що стосуються стилістики, літературної редакції та корекції. Проте, ця книга буде цікавою сучасним молодим та новим пересічним жителям Роші та всім хто вивчає історію рідного міста – краєзнавцям, вчителям, учням та студентам, бібліотекарям та іншим, адже ці сторінки історії краю маловідомі чи невідомі широкому загалу взагалі.
Детальніше ознайомитися з книжковим виданням можна, завітавши до Чернівецької ОУНБ ім. Михайла Івасюка, зокрема, в відділ наукової інформації та бібліографії.
Сьогодні, 15 червня, Івану Миколайчуку (15.06.1941 - 03.08.1987) виповнилося б 81 рік. Про нашого земляка-буковинця, талановитого українського кіноактора, сценариста, кінорежисера написано багато в різних джерелах - книгах, довідкових та періодичних виданнях, електронних ресурсах. Іван Миколайчук став знаменитим після того, як створив ряд різнопланових національних образів у художніх фільмах "Сон", "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною відзнакою", "Вавілон-ХХ", "Така пізня, така тепла осінь", за які в 1988 році його було відзначено Національною премією ім. Тараса Шевченка.
Ім'я Івана Миколайчука внесене і в таке поважне видання як "Шевченківська енциклопедія" (Т. 4, с. 205-206).
Бібліографічна інформація про митця зібрана в біобібліографічних покажчиках підготованих Чернівецькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. М. Івасюка. Запрошуємо ознайомитися!
Іван Миколайчук : біобібліогр. покажчик / авт.-уклад.: А. Лупан ; Упр. культури Чернів. облдержадмін., ЧОУНБ ім. М. Івасюка. - Чернівці : ПП Глібка О. О.,2011. - 104 с. - До 70-річчя від дня народження.
Національний геній Іван Миколайчук : біобібліогр. покажчик / авт.-уклад.: А. Лупан, О. Гаврилюк ; Упр. культури Чернів. облдержадмін., ЧОУНБ ім. М. Івасюка. - 2-е вид., доп. переробл. - Чернівці : Букрек, 2016. - 148 с. - До 75-річчя від дня народження.
З нагоди Дня слов'янської писемності та культури йтиметься про словники з приватної бібліотеки знаного буковинського народознавця, краєзнавця, фольклориста, публіциста Авксентія Яківчука (07.10. 1926 - 02.02. 2006). Він був частим гостем відділу наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка, врівноваженим читачем, невтомно-скрупульозним дослідником фольклору Буковини, автором цікавих публікацій різної тематики. Небагатьом відомо, що Авксентій Федорович цікавився історією української мови та захоплювався вивченням староукраїнської мови. Ще за життя, він подарував бібліографам відділу "Словник староукраїнської мови" в двох томах та "Словарь української мови", в чотирьох томах, упорядкований Борисом Грінченком. Одне з видань - з екслібрисом "Книгозбірня Авксентія Яківчука". Сьогодні ці словники бібліографічна рідкість і є надзвичайно цінними та вагомими виданнями для філологів-науковців, студентів, вчителів, бібліотекарів та всіх, хто цікавиться історією української мови та культури.
Місто на схилах у сукні зеленій
Дроздів непідробні трелі
Дзеркальний короп
приправлений перцем
мовчав п’ятьма мовами…
Роза Ауслендер («Чернівці. Історія в горіховій шкаралущі»)
Ці слова належать єврейській німецькомовній поетесі Розі Ауслендер, яка народилася 11 травня 1901 року в Чернівцях. Йдеться про дух багатомовності, полікультурності та неповторну ауру рідного міста.
5 та 6 травня в межах започаткованого бібліотекою краєзнавчого проєкту «Буковина і буковинці», для всіх охочих, хто тимчасово вимушено перебуває в Чернівцях та проживає в одному з ліцеїв міста, було проведено дві оглядові екскурсії центральною частиною Чернівців. Завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії Олександра Гаврилюк ознайомила присутніх з історією, унікальною архітектурою, розповіла про дух співжиття і взаємоповаги представників різних національностей та релігійних конфесій, видатних особистостей, їх внесок в розвиток Чернівців, багатомовність, толерантність, сучасний стан і діяльність національних громад та товариств.
Весняні Чернівці справили неповторне враження на гостей з Чернігова, Маріуполя, Краматорська, Харкова, Києва, Миколаєва, Херсона, Одеси які активно задавали питання, цікавилися деталями та щиро подякували за цікаву інформацію про місто, дружнє спілкування та теплу атмосферу.
Для тих, кому цікаво, детальнішу інформацію про полікультурність Чернівців можна знайти за посиланням:
