Шевченківське Слово та сьогодення

 

  Березневий подих весни завжди асоціюється з першоцвітами, теплом, добротою, здійсненням бажань, веснянками тощо. А ще з «шевченківськими днями». Довгий час українцям доводилося відзначати їх таємно та нелегально. Лише в березні в 1918 році урядом УНР «шевченківські дні» отримали статус національного свята. Комуністичний режим так і не зміг стерти його з пам’яті українців, зараз це свято офіційно відзначають щороку 9 та 10 березня, шануючи українського поета, художника, мислителя, етнографа, громадського діяча, борця за волю рідної землі, Героя України Тараса Григоровича Шевченка. Сьогодні ми змушені знову і знову спільно з Збройними Силами України відстоювати державну незалежність та суверенне право на європейський вибір розвитку країни – тобто продовжувати справу нашого Велетня національного духу Т. Шевченка. Не забувати, що саме Шевченко повернув нам голос нації – українську мову. Наш Кобзар не був політиком, але його ідеї сформулювали свідомість й світогляд українців. Його Слово не раз вже підіймало український народ захищати своє рідне. Бо лише  «у своїй хаті – своя правда, і сила, і воля».
    Ви можете глибше надихнутись та відчути нашого незламного Т. Шевченка, дізнатися про його вподобання: любов до чаю з ромом та борщ з сушеними карасями, перше кохання до сусідки Оксани,  витрачання  грошей на модний одяг, створення Букваря для недільної школи, любов до співу народної української пісні, й сам мав гарний голос та інше. А допоможе в цьому як художня література, так і достовірна інформація в різноманітних журналах та газетах, довідниках, енциклопедіях що знаходяться у відділі наукової інформації та бібліографії.

 

Чекаємо на Вас!

Міжнародний день рідної мови

 

   Чи існує нація без мови!? Адже мова – це душа кожного народу, це не тільки засіб спілкування, а й частина національної культури та історії, наше минуле й майбутнє. Слово зберігає подих наших пращурів, втягує в себе сучасний світ та передає його наступному поколінню. Мова живе й розвивається, деякі її частинки можуть зникати в повсякденному житті, як наприклад архаїзми, хоч ми їх використовуємо й надалі в художній літературі та в науковій лексиці, або народжуватись – неологізми, адже життя розвивається й пульсує новими фарбами. Нажаль, в наш час близько з 6500 розмовних мов світу половині загрожує зникнення. Це різні причини, але основна – політично-агресивне ставлення до людей іншої національності, війни, міграція, депортації, мовні запозичення, байдужість молоді до історії й звичаїв свого народу.
   21 лютого, починаючи з 2000 року, на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, було проголошено Міжнародний день рідної мови. Цим днем ми підтримуємо ті народи й мови, які боряться за свою самобутність, нагадують про право розмовляти рідною мовою. Українці знову з зброєю в руках, виборюють цю цінність, адже без мови – нема нації. За українську мову, свою землю, національну ідентичність, волю, бути господарем на своїй землі гинуть найкращі сини й доньки нашої країни. У ці важкі часи українцям, як ніколи, важливо підтримувати свою рідну мову піснею, поезією, народною творчістю.

   Вивчати Слово нам допомагають різні словники, один з яких є академічно тлумачний Словник української мови в 20 томах. Він охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення тощо. Перший том побачив світ у 2010 році, видавництво «Наукова думка». Словник української мови в 20 томах є наступником 11-томника, який був перший в історії великий тлумачний Словник української мови, укладений колективом працівників Інституту мовознавства АН УРСР під керівництвом відомого мовознавця академіка Івана Білодіда. Виданий в Києві, також видавництвом «Наукова думка» у 1970-1980 роках. Сучасний 20-томний Словник української мови суттєво відрізняється від 11-томного, наприклад ідеологічна спрямованість словника, було включено майже 200 нових імен, які замовчувались у радянський час (Е. Андієвська, В. Барка, Б. Грінченко, У. Самчук, В. Стус та ін.), тобто використано їхню творчість.

Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інформ. фонд. - Київ : Наук. думка, 2010 - . - (Словники України). - ISBN 978-966-00-1050-5.

  Попрацювати з словниками та ознайомитися з новинками запрошуємо в відділ наукової інформації та бібліографії Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка.

 З Днем рідної мови!

Зимовий спогад. Улас Самчук (до 120-річчя з дня народження)

 

(1905-1987)

  Людину, про яку буде йти мова, зарубіжні дослідники називали «українським Гомером», вказуючи, що він відкрив світові досі невідому Україну. Йдеться про письменника з світовим іменем, журналіста й публіциста, засновника та редактора газети «Волинь», борцем за Незалежність України й діячем ОУН Уласа Олексійовича Самчука. Його роман-трилогія «Волинь» став одним з найпопулярнішим свого часу літературних новинок в світі, та привернув увагу західноукраїнських і польських літературних критиків й літературознавців. Навіть була спроба на подання Уласа Самчука на Нобелівську премію, та роман без відповідної реклами й відсутності перекладу не був вписаний в імена Нобелівських лауреатів. Найвідоміший роман У. Самчука є «Марія» - це справжня знахідка для тих хто цікавиться історією України, адже в ньому письменник один з перших підняв тему Голодомору. Твір присвячено матерям, що загинули голодною смертю в Україні 1932-1933 роках. Роман має підзаголовок «Хроніка одного життя», де йдеться про долю української селянської жінки, яка любить свою землю, свою родину, працьовитість та людську доброту. Герої роману ніби затиснуті в тенетах історичних подій та обставинах, нажаль, Марія також, як і всі її рідні, знесилена помирає від сталінського геноциду, «Найстрашніша смерть – це смерть від голоду» - слова головної героїні.
   Улас Самчук в своїй творчості не забував писати й про визволення українського народу від поневолення. Це підтверджує його публіцистика, а також роман «Гори говорять», де розповідається про боротьбу гуцулів за своє соціальне та національне визволення. У 1938-1939 роках письменний брав участь у визвольних змаганнях на Закарпатті. Також було багато написано про боротьбу УПА (роман «Чого не гоїть вогонь»), життя українських емігрантів в Канаді («На твердій землі»), про Другу світову війну («На білому коні») тощо.

   Краще осягнути життя і творчість видатного письменника вам допоможе біобібліографічний покажчик «Улас Самчук: «Волинь» - моє вірую й ісповідую…». Він підготовлений працівниками Рівенської обласної бібліотеки.

Улас Самчук: "Волинь" - моє вірую й ісповідую... : біобібліограф. покажч. до 100-річчя від дня народж. Уласа Самчука / Рівнен. держ. обл. б-ка ; уклад. П. І. Думчук ; ред. Л. Г. Сахнюк. - Рiвне : Волин. обереги, 2005. - 68 с. + 8 л. іл. - (Славетні земляки). - ISBN 966-416-008-3

   Ознайомитися з даним біобібліографічним покажчиком ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

Чекаємо на Вас!

Новинки на наших поличках. Українсько-німецькі історико-культурні зв’язки. Церковні діячі.

 

   На поличці нашої книгозбірні з’явився збірник, який присвячений грамоти (1708 р.) на поставлення митрополита Іасафа Кроковського, це - цікаве історичне джерело. У ньому відображена низка актуальних для Київської митрополії проблем, перш за все – хитке становище влади Московського патріарха на поч. XVIII ст. Іосаф Кроковський був ректором Києво-Могилянської колегії, яка при ньому перетворилася на академію (1701 р.), архімандритом Києво-Печерської лаври, митрополитом Київської, Галицької та всієї України-Русі. Петро І арештував його та інших українських церковних діячів після того, як змушував виголосити анафему Гетьману Іванові Мазепі, ввів церковну цензуру в Київській митрополії. Священик помер при загадкових обставинах в дорозі, коли його заарештованого повезли на допит до Петербурга.                Грамота потрапила в Німеччину під час Другої світової війни, в той час вона перебувала в Бібліотеці Академії наук (нині Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

   Матеріали збірника висвітлюють видатну подію в історії спільних українсько-німецьких культурних і наукових зв’язків та результат співпраці багатьох науковців, державних і громадських діячів України та Федеративної Республіки Німеччина в галузі реституції культурних цінностей. 30 травня 2019 року було проведено урочисті заходи, пов’язані з поверненням з Німеччини до фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського грамоти Петра І про затвердження на Київську митрополію Іоасафа Кроковського 1708 року, незаконно вивезеної під час Другої світової війни. Публікуються виступи офіційних представників НАН України, Міністерства культури України, замміністра закордонних справ України, Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, а також директора Інституту Східноєвропейських студій та краєзнавства Тюбінґенського університету Клауса Ґестви, членів Змішаної українсько-німецької комісії з питань повернення та реституції втрачених та незаконно переміщених під час та внаслідок Другої світової війни культурних цінностей. У збірнику також публікуються матеріали наукового українсько-німецького колоквіуму за участю українських та німецьких вчених, присвяченому історії дослідження та поверненню грамоти, обговоренню питань реституційного процесу між нашими країнами в галузі культурної спадщини.

Повернення з Німеччини в Україну грамоти Петра I Іоасафу Кроковському 1708 року : матер. урочистого передання грамоти та укр.-нім. колоквіуму 30 травня 2019 р., присвяченого історії унікального документа Софійської колекції / Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, М-во закорд. справ України, М-во культ. України. - Київ : [б. в.], 2019. - 121, [2] с. : іл., фот. ; 24 см. - Парал. тит. арк. нім. мовою. - Бібліогр. в підрядк. прим. - ISBN 978-966-02-9138-6

   Запрошуємо Вас детально ознайомитися у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.
    До зустрічі!

Інформаційна сесія "Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина II)». "

 

   В рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, була продовжена онлайн-інфосесію «Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина 2)».

   Розглядалися такі питання:

•      Особливості призначення старост в умовах воєнного стану. Громадські обговорення.

•               Повноваження та звіт старост.

•      Діяльність виконуючого обов'язки старости.

•      Припинення повноважень старости.

Староста – це посадова особа органу місцевого самоврядування (ст. 3 Закону («Про службу в органах місцевого самоврядування»).
Трудовий договір для посади старости за формою є строковим, тому певні моменти в питаннях походження служби в органах місцевого самоврядування, зокрема атестація та щорічне оцінювання, передбачені для посад з безстроковим трудовим договором, для посади старости є неактуальними.

Староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу (ч.1 ст.54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Діяльність старости

•      Староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету - у виконавчому комітеті ради.

•      На старосту поширюються вимоги щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені законом для сільського, селищного, міського голови.

Сільський, селищний, міський голова не може бути :

•      депутатом будь-якої ради,

•      суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах,

•      займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю. (ч. 4 ст.12 Закону про місцеве самоврядування в Україні).

Інформаційна сесія "Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина І)». "

15 січня, в рамках співпраці Чернівецького обласного ВГО УБА з кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ольгою Чепель, було проведено онлайн-інфосесію «Трудові відносини громад та інститут старост в умовах воєнного стану. (Частина І)». Говорилося про:

• Особливості працевлаштування працівників під час дії воєнного стану. Повідомлення  ТЦК.

• Відпустки в умовах воєнного стану: умови їх отримання та оформлення

• Права та обов’язки роботодавця та працівника згідно чинного законодавства. Судова практика.

Основні нормативні акти:

•   Конституція України

•   Кодекс законів про працю України

• Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану» № 3870 від 17.07.2024 (чинний з 10.08.2024)

• Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» №2493 від 07.06.2001

•  Закон України №3494-ІХ від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» набув чинності 24.12.2023

•  Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136 від 15.03.2022 із змінами

•  Закон України 18.12.2024 №4158-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі – Закон №4158) (зміни з 04.04.2025)

• Закон України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 29.10.2024 р. № 4024-IX.  Воєнний стан - з 10 листопада 2024 року до 07 лютого 2025 року

• Наказ Мінрозвитку громад та територій від 31.12.2024 №1506 «Про затвердження Критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які мають важливе значення для національної економіки…»

•  Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року (зміни від 01.01.2025)

 Щиро дякуємо нашій спікерці!

Новинки на наших поличках. Інформаційні фактори розвитку постіндустріального суспільства

     Бібліотечні установи з їх національно-культурними ресурсами закономірно повинні стати інформаційною основою відродження й розвитку ментальних процесів у сучасних людських спільнотах усіх рівнів та процесів, які в минулому через інтереси глобальної індустріалізації були відсутні на другий план. Ментальний потенціал націй тепер стає важливим ресурсом розвитку сучасного суспільства. Нові суспільні запити до бібліотек та напрацьованої суспільством інформаційної бази розвитку зумовлюють необхідність пожвавлення бібліотечної діяльності в умовах масової інформації. Ці інформаційні центри разом з осередками наукового інфотворення мають стати ефективною базою суспільної трансформації на новому етапі еволюції.

   Пропонуємо вам монографію «Інформаційні фактори розвитку постіндустріального суспільства» В. М. Горового, яка присвячена розгляду основних тенденцій еволюції вітчизняної бібліотечної системи в контексті суттєвих змін у розвитку інформаційних процесів постіндустріального суспільства.

Горовий В. М. Інформаційні фактори розвитку постіндустріального суспільства : монографія / В. М. Горовий ; Нац. акад. наук України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. - Київ : Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, 2024. - 174, [6] с. ; 24 см. - Авт. на обкл. не зазнач. - Бібліогр.: с. 162-175. - ISBN 978-617-14-0143-3

   Ознайомитися з даною монографією ви зможете у відділ наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

    До зустрічі!