неділя, 18 жовтня 2026 р.

Новинки на наших поличках. Цінні та рідкісні книжкові джерела в період війни. (Поради для зберігання в бібліотеках й наукових установах НАН України)

     В наш час, через напад російської орди, є ще дужча потреба в зберіганні рідної спадщини українського народу. До цієї спадщини належить також і книжковий скарб – це рідкісні видання, пам’ятки, що пов‘язані з нашим розвитком історії, науки, культури. В основному ці джерела зберігаються в колекціях, бібліотеках та наукових установах.

   До нашої бібліотеки приєдналося наукове видання, яке дасть поради й допоможе під час воєнного стану захистити нашу спадщину від російських атак та знищення рідкісних видань й цінних книжкових пам’яток. В цій аналітичній записці представлено діяльність бібліотечно-інформаційного комплексу НАН України у період війни (від 2022 по 2025 рр.) з питань зберігання книжкових пам’яток, цінних і рідкісних видань, особових бібліотек та колекцій. Розглянуто постанови та розпорядження Президії НАН України, рішення та рекомендації Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, що стосуються цього питання.

Про стан зберігання книжкових пам’яток, цінних і рідкісних видань особових бібліотек та колекцій у бібліотеках наукових установ НАН України в умовах війни : аналітична записка / НАН України, Інформ.-бібл. рада НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського / авт. кол. О. С. Онищенко, Г. І. Солоіденко, Т. Л. Кулаковська ; відп. ред. О. С. Онищенко. Київ : НБУВ, 2025. 96 с.

   В записці наголошується на важливості дотримання під час воєнного стану документів, розроблених Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського: «Положення про книжкові пам’ятки, рідкісні та цінні фонди (колекції), що зберігаються в установах Національної академії наук України»; «Правила користування книжковими пам’ятками, рідкісними та цінними рукописними та книжковими фондами, що зберігаються в установах Національної академії наук України», затверджених розпорядженням Президії НАН України № 388 від 15.06.2017 р.

   Висвітлено досвід роботи з проблем зберігання фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника та окремих бібліотек наукових установ у період російсько-української війни.

   Результати дослідження, оприлюднені в аналітичній записці, можуть бути використані науковими установами, бібліотеками, архівами, музеями, закладами вищої освіти, які вивчають роботу бібліотек та споріднених установ під час воєнного стану.

   Ознайомитися з виданням «Про стан зберігання книжкових пам’яток, цінних і рідкісних видань особових бібліотек та колекцій у бібліотеках наукових установ НАН України в умовах війни» ви зможете у відділі наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

               До зустрічі!

понеділок, 5 жовтня 2026 р.

Жовтневий спогад. Іван Багряний (до 120-річчя з дня народження)

 

(1906-1963)

   120 років тому, на Сумщині, народився відомий український поет, прозаїк, драматург, журналіст та політичний діяч – Іван Багряний (Лозов’яга Іван Павлович). Коріння його роду протяглося ще з козацтва, родина не раз потерпала від рук радянської влади. На очах майбутнього письменника більшовики вбили в рідному саду дідуся, який був заможним селянином.  Одного дядька закатували за службу в армії УНР, а другого – заслали на Соловки, де він і загинув. З дитинства хлопець на собі відчув подих радянського ката. Перший свій вірш написав у 10 років – це був протест проти вчителя, який бив його за те, що він не розмовляв російською мовою. І. Багряний любив малювати, навіть сам ілюстрував свою книгу «Тигролови», виконував ілюстрації до творів інших українських та світових письменників (Т. Осьмачки, Дж. Орвелла та ін.). Та через матеріальні проблеми й політичні погляди він так і не зміг закінчити Київський художній інститут. Життя змушувало І. Багряного часто змінювати робочі місця – він був слюсарем, вчителем малювання, політичним інспектором міліції тощо. В 1925 році у Кам’янці-Подільському він працював ілюстратором у газеті «Червоний кордон», де й надрукував свої перші вірші. Того ж року, під псевдонімом Іван Полярний, власними силами видав в Охтирці невеличку збірку «Чорні силуети: П’ять оповідань». В творах переважно описано реальні картини життя тогочасного суспільства. Коли І. Багряний навчався в Київському художньому інституті (1926-1930 рр.), хлопець познайомився з українськими митцями слова як В. Підмогильний, Г. Косинка, Є. Плужним, Т. Осьмачка та іншими. Під впливом М. Хвильового, що любив вживати епітет «багряний», юнак взяв собі псевдонім – Іван Багряний, з яким він ще яскравіше увірвавшись в літературу почав друкуватися в різних журналах («Глобус», «Всесвіт», «Червоний шлях» та ін.).

   У 1932 році І. Багряного в Харкові заарештували, його звинуватили у «контрреволюційній агітації» в літературних творах. Про цей період життя письменника мало відомо, на три роки його відправили на Далекий Схід, письменник потрапив у Зелений Клин, де було багато українців. Йому вдалося втекти з заслання, та дорогою до України його знову зловили й засудили на новий термін – тепер вже в Байкало-Амурський виправно-трудовий табір. Після повернення до Харкова, І. Багряного знову заарештували та посадили у Харківську в’язницю УДБ–НКВС на Холодній горі. Звинувачення – участь та керівництво в національній контрреволюційній організації. Таке життя залишило слід на здоров’ї й творчості ювіляра. Світ побачив літературні шедеври як романи «Сад Гетсиманський» та «Тигролови», в яких відчуваються нотки особистого життя І. Багряного. Під час Німецько-радянської війни письменник переїхав до Галичини, де почав писати пісні на патріотичні теми, друкував статті, створював карикатурні й агітаційні плакати. Брав участь у створенні Української головної визвольної ради, врятувався від нацистів, був призваний до лав Червоної армії, та по дорозі ешафот з призовниками розбомбили нацизькі літаки і він повернувся в Охтирку. В1945 році він емігрував до Німеччини у місто Новий Ульм. Завдяки І. Багряному це місто перетворилося на центр українського культурного відродження.  У 1945 році заснував газету «Українські вісті», згодом почало діяти видавництво «Прометей» та «Україна», де друкуються заборонені твори в СРСР та українські переклади світової літератури. Не забуває й про громадсько-політичну діяльність – пише памфлети, якими привертає увагу світової громадськості до справжнього становища людей у СРСР, бере участь у створенні Мистецького Українського Руху (МУР), заснував Українську революційну демократичну партію (Німеччина), був головою Виконавчого органу Української національної ради і заступником президента УНР.

   Краще осягнути життя і творчість видатного письменника вам допоможе бібліографічний покажчик «Український письменник і політичний діяч Іван Багряний 1906-1963».

Український письменник і політичний діяч Іван Багряний 1906-1963 : бібліограф. покажч. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. - 2-ге вид. - Харків : [б. в.], 2006. - 192 с.

   Ознайомитися з даним бібліографічним покажчиком ви можете в ЧОУНБ ім. М. Івасюка у відділі наукової інформації та бібліографії.

   Чекаємо на Вас!