ФІЛОСОФ В КОНТЕКСТІ БІБЛІОТЕКИ. СУЧАСНИЙ ФОРМАТ

25 січня 2024 року в. о. директорки Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка Любов Шилюк брала участь в зустрічі з експертами програми з філософії. В своєму виступі розповіла як випускники кафедри філософії та культорології Чернівецького НУ ім. Ю. Федьковича знайшли себе, розвиваючи бібліотечну справу, про проєкт "Філософська лабораторія", партнерську співпрацю та ін.

ЛЮБОВ ШИЛЮК: Сьогодні велика бібліотека, така як Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека імені Михайла Івасюка функціонує, не тільки як інформаційний, а й культурно-освітній центр та бере участь в багатьох різнопланових проєктах, де потрібні знання, креативний підхід, вміння комунікувати, користуватися в роботі сучасними технологіями, критично мислити, аналізувати інформацію та доносити її до користувача всіма можливими способами. Слід зазначити, що такі навики вкрай потрібні сучасному бібліотекарю для популяризації читання та книги в сучасному форматі, для планування та проведення різних заходів. Дуже важливо для нас поповнити ряди працівників бібліотеки молодими, освіченими, вмотивованими людьми, які цінують книгу, українську культуру, інформацію та роботу з людьми, творчо мислять, знають іноземну мову та зможуть розвивати проєктну діяльність. В бібліотеці є безліч можливостей для саморозвитку та вдосконалення, адже бібліотекарі постійно навчаються, беруть участь в різних семінарах та тренінгах. Сподіваємося, що така робота зацікавить та припаде до душі саме випускникам кафедри філософії та культурології філологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, з якою наша бібліотека тісно співпрацює впродовж шести років, адже випускники, які працювали в бібліотеці мали гарний освітній рівень.

Партнерська співпраця  між кафедрою філософії, тоді філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та відділом  наукової інформації та бібліографії Чернівецькоюї обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка розпочалася в 2018 році. Тоді ж  було започатковано проєкт «Філософська лабораторія», (ініціаторка - доцентка кафедри, кандидат філософських наук Світлана Балінченко та завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка Олександра Гаврилюк) метою якого була популяризація філософських знань, обговорення філософських проблем сучасності в публічному просторі, для всіх охочих та тих, хто цікавиться філософією. Був започаткований цикл  щомісячних інтерактивних лекцій та дискусій на різні актуальні та цікаві теми, які модерували викладачі кафедри філософії (Наприклад: «Виклики сучасної науки. Чи можна в наш час залищатись осторонь наукових питань?»; «Життя як гра, гра як життя»; «Чи працює принцип кооперації? Філософські теорії згоди і конфлікту» та інші.) Бібліотека стала майданчиком для проведення публічних дискусій та обговорень. Інформація про ці зустрічі виставлялася в соціальних мережах та групі в фейсбуці «Філософська лабораторія» та на блозі «Парк бібліографічної культури» і викликала неабияке зацікавлення в громадськості. В 2018-2019 рр. неодноразово організатори та модератори заходів проєкту були учасниками телепередач в прямому ефірі на ТРК «Буковина»  («Доброго ранку, Буковино!» та радіопередач (науковці-філософи Ольга Рупташ, Світлана Балінченко, Ігор Руснак та інші), в яких йшлося про філософію, проєкт "Філософська лабораторія", можливість формування моделі сучасної бібліотеки в умовах глобального інформаційного простору та симбіоз бібліотекарів і філософів. Цей проєкт було відзначено сертифікатом призера Першого всеукраїнського конкурсу філософських стартапів (м. Київ) за формування моделі сучасної бібліотеки в умовах глобального інформаційного простору.

Згодом проєкт в зв’язку з викликами часу – епідемія ковіду (2020-2021 рр.) та війна (2022-2023 рр.), дещо трансформувався та перейшов в онлайн-формат, а саме - міні-проєкт, мета якого популяризація текстової інформації про видатних філософів-ювілярів року та їх вчення в соціальних мережах.

В 2022 році в межах проєкту «Філософська лабораторія» розпочав роботу в офлайн-форматі клуб «Дискусійне коло», який об’єднав усіх охочих для участі в обговоренні актуальних тем сьогодення, здебільшого молодих активних людей. Модерував ці заходи бібліограф відділу наукової інформації та бібліографії і паралельно аспірант кафедри філософії та культурології тепер вже філологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича Святослав Рачук. Розглядали теми: «У світлі особливостей деколонізації: світовий досвід» (15.09.2022), «Стоїцизм як релаксація сьогодення» (03.11.2022), «Рефлексія свободи у філософії екзистенціалізму» (24.11.2022), «Переконання, що заважають почати нове життя» (20.12.2022), «Постмодернізм як виклик сучасності» (04.02.2023), «Філософія мови» (19.02.2023), «Соліпсизм та його сучасні інтерпретації» (30.03.2023), «Феномен любові в культурно-суспільній ретроспективі» (28.04.2023), «Релігія, людина, суспільство та їх роль в сучасному світі» (31.05.2023), «Мемкультура в контексті сучасного мистецтва. Філософські рефлексії» (20.07.2023), «Філософські рефлексії про критерії сучасного мистецтва» (30.08.2023). До участі долучалися також викладачі кафедри, аспіранти (Світлана Балінченко, Роман Рошкулець та ін. і студенти магістерської програми за спеціальністю 033 філософія (Аліна Венгер та інші) для популяризації наукових знань та літератури на теми, які кожного разу обирали самі учасники клубу. Ці заходи викликали значний інтерес серед учасників. Важливо, що філософи завжди підтримували жваву дискусію та висловлювали цікаві думки. Відчутний високий освітній рівень випускників та аспірантів кафедри філософії та культурології. Гармонійно вписався в  бібліотечний колектив філософ-аспірант Святослав Рачук, який продемострував вміння комунікувати, працювати з інформацією, модерувати роботу клубу «Дискусійне коло», готувати лекції та презентації до них, бібліографічні матеріали на різні теми, книжкові виставки та огляди, залучати нових учасників та користувачів та був активним в соціальних мережах.

Окрім того слід зазначити, що в нашій бібліотеці в різний час проходили практику та працювали випускники-культорологи: Христина Мосін, Марина Місяць, тепер працює Марія Катюха, які продемонстрували гарний рівень підготовки, швидко адаптувалися кожний до свого виду діяльності, показали вміння мислити та аналізувати, працювати з сучасними технологіями та програмами, швидко вчитися новому, проводити заходи та тренінги.

Адміністрація бібліотеки брала участь в обговоренні освітньої програми третього рівня акредитації за спеціальністю 033 філософія та в листопаді 2023 року завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії ЧОУНБ ім. М. Івасюка Олександра Гаврилюк долучилася до анкетування «Анкета для роботодавців і стейкхолдерів ОНП 033 «Філософія» та висловила свої побажання.

Отже чекаємо на роботу випускників філософів та культорологів.

БОРИС ГРІНЧЕНКО - ВЕЛИКИЙ ПРАЦЕЛЮБ НА НИВІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА

     9 грудня 2023 року виповнилося 160 років від дня народження Бориса Грінченка (1863-1910) українського письменника, педагога, критика, мовознавця, освітнього, громадського та культурного діяча, засновника та першого керівника Київського  товариства "Просвіта", невтомного трудівника та популяризатора української книги та читання.

    Цікаво, що Борис Грінченко зробив теж вагомий внесок в історію української бібліографії. За матеріалами Української бібліотечної енциклопедії, вчений популяризував українські книжки на сторінках «Земского сборника Черниговской губернии», укладав допоміжні покажчики до газети «Черниговские губернские ведомости» у 1860-му і 1861 роках. Також Борис Грінченко співпрацював із бібліографічними відділами галицьких журналів «Зоря», «Літературно-науковий вістник» та іншими, подаючи до них критико-бібліографічні відомості, під назвами «Новості української літератури» та «Нові українські книжки», публікував зведені праці з поточної бібліографії.

Уклав «Каталог книг учительської бібліотеки» (1888) та покажчик книг і статей з історії української літератури з власної бібліотеки (1889, залишився в рукопису).

Був автором перших ґрунтовних бібліографічних покажчиків з українського фольклору. Зокрема, в основу його покажчика «Литература украинского фольклора, 1777–1900» (1901) покладено бібліографічні матеріали, які містилися у трьох томах «Этнографических материалов, собранных в Черниговской и соседних с ней губерниях».

    Детальніше про діяльність Бориса Грінченка дивитись посиланням: Українська бібліотечна енциклопедія: http://surl.li/axlgw

     Для більшості з нас ім'я Бориса Грінченка асоціюється з чотиритомним тлумачним «Словарем української мови», яким дотепер активно послуговуються філологи, перекладачі, науковці та звичайні читачі. 

Словник складався 46 років (1861-1907) і мав важливе значення для  усталення української літературної мови й літературного правопису. «Словарь української мови» налічує близько 68 000 слів та виданий в 1907-1909 роках у Києві в 4 томах. До початку ХХ століття це видання вважалося найповнішим та лексикографічно найдосконалішим українським словником. Правопис, заведений словником, отримав назву — грінченківка. 

    Більше про "Словарь української мови" можна дізнатись за посиланням: http://hrinchenko.com/

"Словарь української мови" дивитись за посиланням:

   http://grio.kubg.edu.ua/index.php/z-arkhivnoji-skarbivni/slovnyk-hrinchenka

    Потримати в руках та попрацювати з книжковими примірниками "Словаря української мови" в чотирьох томах, перевиданих в 1957-1958 роках та згодом в 1996-1997 роках в Київських видавництвах, можна в відділі наукової інформації та бібліографії Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка (вул. О. Кобилянської, 47)

 

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА. ПІЗНАННЯ КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОВІДКОВИХ, БІБЛІОГРАФІЧНИХ ТА ХУДОЖНІХ ВИДАНЬ

 30 листопада 2023 року в межах низки бібліотечних заходів, присвячених 160-літтю від дня народження видатної буковинської української письменниці Ольги Кобилянської, відділ наукової інформації та бібліографії  Чернівецької ОУНБ ім. М. Івасюка провів  бібліографічну годину «Ольга Кобилянська. Пізнання крізь призму довідкових, бібліографічних та художніх видань».   Впродовж комплексної зустрічі учні 9-Б класу  Чернівецької гімназії № 11 та їх вчителі: класна керівниця – Марія Цуркан, соціальна педагогиня Ірина Русу, бібліотекарка Ганна Галюк, якій особлива вдячність за організацію зустрічі,   познайомилися з найновішими виданнями творів Ольги Кобилянської, цікавими дослідженнями та довідковими виданнями про її життя та творчість, бібліографічними покажчиками, які підготувала Чернівецька ОУНБ ім. М. Івасюка . Присутні теж зацікавилися художніми біографічними творами про Ольгу Кобилянську та дійшли висновку, що для того щоб досягти успіху треба займатися самоосвітою, постійно читати розвиваючу літературу, вивчати іноземні мови та багато працювати, як це робила Ольга Кобилянська, адже все це залишається актуальним і в наш час.

За бажанням гостей, завідувачка відділу наукової інформації та бібліографії, Олександра Гаврилюк, також провела для них оглядову екскурсію, стисло розповіла про історію бібліотеки, книжкові фонди, електронні ресурси, діючі акції, заходи та презентації книг, курси з вивчення іноземних мов та роботу великих відділів бібліотеки. Учні мали нагоду ознайомитися з виставками нової літератури, оглянути виставку робіт учнів художніх шкіл Чернівецької області, присвяченій 160-річчю від дня народження буковинської письменниці Ольги Кобилянської, яка експонується в бібліотеці та навчитися користуватися довідковим апаратом бібліотеки.        

ТРАГІЧНА СТОРІНКА ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ В ДОВІДКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ (До Дня пам'яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору 1932-33 років в Україні)

У 2023 році, День пам'яті жертв Голодомору відзначають 25 листопада, як зазвичай, в четверту суботу листопада. Голодомор 1932-1933 років, за дослідженнями науковців, приніс найбільше жертв. Тоді загинуло орієнтовно чотири мільйони українців. Точно встановити кількість жертв немає змоги, оскільки тривалий час в радянському союзі злочини тоталітарного сталінського режиму приховувалися, замовчувалися, багато документів було зумисне знищено. У 2006 році Україна офіційно визнала Голодомор геноцидом українського народу. З кожним роком все більше країн визнають Голодомор геноцидом - злочином. 

Українці пройшли страшні випробування, проте історія повторюється. 

Цей день, сьогодні наповнений особливим змістом для кожного українця, адже росія - наш сусід-ворог, через тривалий час знову несе на українську землю страшні злочини, руйнацію, спустошення, звірства, смерть мирних жителів. Знову намагається обмежити  доступ багатьох людей в світі до продовольства, зокрема  українського збіжжя, і сьогодні український народ втрачає своїх кращих синів і дочок, які в мужній боротьбі з захланним ворогом відстоюють волю та незалежність Батьківщини. 

Тож, пам'ятаймо та вшановуймо пам'ять, долучившись до загальнонаціональної хвилини мовчання та запалімо свічку на згадку про жертв штучно створених тоталітарними режимами Голодоморів. Ми повинні нагадувати світу та розповідати про ці події.

А читачів запрошуємо дізнатися більше, скорисавшись достовірною інформацією на цю тему, яку пропонують енциклопедичні, довідкові та біблографічні видання.  

 

КЛУБ "УНІКАЛЬНИЙ СВІТ АСТРОЛОГІЇ". ЗУСТРІЧ ОДИНАДЦЯТА

        5 листопада 2023 року вже одинадцятий раз поспіль  відбулася зустріч учасників астрологічного клубу. Цього разу розглядали тему «Прогностичні методи сучасної астрології». Впродовж заходу мова велася про дослідження прогностичної функції астрології, її методи таформи. Приділили увагу аналізу феномену "дирекції", як способу передбачати завдання людської душі. Розбирали термін  "прогресія",який дає можливість помітити зміни в світогляді  людини. Також розглядали метод проходження директного Сонця по планетах карти народження.

Найбільше зацікавлення присутніх, як зазвичай, викликала практична частина заходу: розбір натальних карт учасників клубу, перегляд ролі та значення ключових подій у житті кожного та прогнозування важливих подій на основі отриманих знань.

Всі зацікавлені мали нагоду переглянути супровідну виставку-перегляд книжкових видань відповідної тематики, яку підготували бібліотекарі відділу наукової інформації та бібліографії. Модерував захід астролог Ярослав Рачук.

СКАРБИ СВІТОВОЇ НАУКОВО-ТЕОРЕТИЧНОЇ СПАДЩИНИ В ПЕРЕКЛАДІ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Гегель Георг Вільгельм Фрідріх. Наука логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка : навч. посібник / Г. В.Ф. Гегель ; упоряд. Б. О. Лис. - Київ : Ліра-К, 2023. - 372 с.

 

Нещодавно на полицях нашої бібліотеки з’явилася новенька щойно придбана книжкова  цікавинка із серії «Філософія - класика» в рубриці «Німецька класична філософія». Це фундаментальна  праця німецького філософа Г. В. Ф. Гегеля «Наука Логіки. Енциклопедія філософських наук. Мала логіка», яка побачила світ в 1812-1816 роках та, увага, вперше видана  в перекладі українською мовою. Книга була написана як посібник з опанування філософської системи Г. В. Ф. Гегеля  для студентів і стала своєрідною абеткою для формування розуму. В ній зроблено акцент на вивчення законів логіки крізь призму світоглядних позицій представника німецької класичної філософії Г. В. Ф. Гегеля.

 Завдяки зусиллям українських науковців: Павла Куліша, Василя Піхоровича, Інни Бондарчук та упорядника Бориса Лиса видання побачило світ в 2023 році у  столичному видавництві Ліра-К. Переклала працю українською мовою кандидатка філологічних наук Галина Глушкова. Дуже важливо, щоб скарби світової класики були доступні сучасним і майбутнім поколінням українських дослідників саме українською мовою.

 Запрошуємо детальніше ознайомитись із філософським напрацюванням німецької діалектики у відділі наукової інформації та бібліографії, ЧОУНБ ім. Івасюка, ІІ поверх (вул. Кобилянської, 47).

"РОЗМОВА ПРО "СОНЕТИ" - ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З ПИСЬМЕННИЦЕЮ, ГРОМАДСЬКОЮ ДІЯЧКОЮ ВІРОЮ КИТАЙГОРОДСЬКОЮ

 

18 жовтня в Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Михайла Івасюка стартував ІІІ обласний книжковий фестиваль «БукФест». У межах фестивалю в Чернівецькій центральній міській бібліотеці відбулася творча зустріч зі студентами Чернівецького вищого професійного училища № 15 з відомою українською буковинською письменницею, поетесою Вірою Китайгородською, яка презентувала свою нову поетичну книгу «Оберемок сонетів». Письменниця розповіла про роботу зі словом, про значення та вплив слова на людську свідомість, про важливість досконалого володіння українською мовою для кожного громадянина України. Йшлося теж про історію створення назви книги та чому авторка зробила свій вибір та створила цілий "оберемок" сонетів та багато іншого. Молодь з цікавістю слухала поезію Віри Китайгородської, яку на прохання присутніх читала з нової книги сама авторка. На завершення заходу бібліотека отримала в подарунок  збірку Віри Китайгородської "Оберемок сонетів" з автографом.

Щиро вдячні Вірі Микитівні за участь у «БукФесті».