Лютневий спогад. Леся Українка з Буковиною в серці. (До 155-річчя від дня народження)

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем для катів.

(Леся Українка  25/ХІ 1986)

   Цю сильну характером  й тендітну на вигляд жінку Іван Франко називав «Єдиний мужчина в українському письменстві», а матір, яка є також відомою особистістю в українській культурі – Зея або Зеїчок (це сорт кукурудзи «зея японська»), бо була тонка, мов стеблинка. Леся Українка з дитинства любила свій народ, гірко оспівувала його долю, була зачаровано красою рідного краю, цікавилась народною творчістю, звичаями та обрядами. Ці знання відбилися веселкою у її творчості, вона легко поєднувала античну міфології й українські легенди та перекази, зуміла майстерно показати сучасну їй Україну. Виросла дівчина на Поліссі, та через хворобу багато змушена їхати по світу, лікувалася в Криму, на Кавказі, у Німеччині та Швейцарії, побувала в Італії та Єгипті. Чужина завжди викликала тугу за рідним краєм, але, попри негаразди та сум, збагачувала Лесю Українку новими враженнями, знайомила з культурою та побутом різних народів, дала змогу спілкуватися з цікавими людьми й урізноманітнювати свою творчість.
   На Буковину письменниця вперше приїхала в 1910 році, після смерті близького друга Сергія Мержинського. Хотіла знайти тут душевний спокій і розуміння. Лесю привітно зустріла Ольга Кобилянська та її родина, а мати своєї подруги, за її піклування, письменниця  називала «святою Анною». Тоді Українська Буковина була у складі Австро-Угорської імперії. Гостинно прийняло й студентство письменницю, в Українському народному домі професор С. Смаль-Стоцький провів 22 травня вечірку в її честь, про це писали місцеві газети. В. Сімович від імені студентського товариства «Молода Україна», яке мало власне видавництво, попросив Лесю Українку підготувати свої літературні праці до видання, так у Чернівцях восени в 1902 році вийшла її третя збірка «Відгуки». Після теплого прийому буковинців, Леся Українка мріяла знову повернутися в цей зелений та тихий порівняно з іншими містами край. В червні в 1903 році, коли її хвороба загострилась, повертаючись із Сан-Ремо (Італія), вона знову приїхала до родини Кобилянських. Це була її остання поїздка на Буковину, здоров’я примусило поетесу жити за межами України, а наш край став їй дорогим і рідним. Саме тут вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Климентом Квіткою, зустрічалася з Іваном Франком, Василем Стефаником, Осипом Маковеєм, Наталією Кобринською та іншими.
   Звичайно, про таку видатну українську поетесу, письменницю, перекладачку, громадсько-культурну діячку як Леся Українка, можна говорити багато цікавого. Родина, де народилася така видатна постать, взагалі має окреме величне місце в історії та культурі нашої держави. Краще дізнатися й ознайомитися з життєвим шляхом й творчістю Лесі Українки допоможе Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка. Приходьте, і ми разом з вами зможемо поринути в різноманіття української культури і літератури, дізнатись більше історію Чернівців та людей, що віддали хоча б маленьку частинку себе нашій Буковині.

   Чекаємо, до зустрічі!

     Використані джерела:

1. Вишневська М. Леся Українка: "Добре мені тут "в санаторії на Новім світі..." / М. Вишневська // Слово Просвіти. - 2016. - 28 лип.- 3 серп. (ч. 30). - С. 15.

2. Вознюк В. Перші відвідини Буковини Лесею Українкою : [про приїзд Лесі Українки до м. Чернівців 26 квіт. 1901р.] / В. Вознюк // Українська літературна газета. - 2021.- 7 трав. (№ 9). - С. 15 ; Відродження. - 2021.- 22 квіт. (№ 16) . - С. 2, 3.

3. Гора В. "У Вижниці гарні гори і привітні люди..." : [про перебування Лесі Українки у Вижниці] / В. Гора // Вижницькі обрії. - 2018. - 23 лют. (№ 8). - С. 9.

4. Гринюк В. Село, де бувала Леся Українка [Текст] : [про відзначення 350-річчя села Стрілецький Кут] / В. Гринюк // Молодий буковинець. - 2018. - 9 серп. (№ 63). - С. 9.

5. "Комусь від когось на спомин" [Текст] : [про оригінал фотопортрету Лесі Українки зробл. у 1901 р. у Чернівцях] / підгот. Надія Будна // Молодий буковинець. - 2021. - 25-31 берез. (№ 12). - Місто, С. 6.

6. Леся Українка на шпальтах "Літературної газети" (1927-1941) та "Літератури і мистецтва" (1941-1945) : анот. бібліограф. покажч. / упоряд., прим., ред. В. М. Подриги. - Чорнобай : [б. в.], 2020. - 44 с. - Імен. покажч. авт. публ.: с. 40. - Покаж. назв опублік. творів Л. Українки: с. 41. - Предм.-сист. покажч.: с. 41-42. - ISBN 978-966-2499-47-6

7. Микосянчик Ю. Розповідають про дружбу Л. Українки та О. Кобилянської : [про взаємини двох письменниць] / Ю. Микосянчик // Погляд. - 2021. - 4 берез. (№ 10). - С. 10.

8. Родина Косачів і Поділля : літ.-кразнавче дослідж. / Вінницька облдержадмін., Упр. культ. і туризму Вінницької облдержадмін., Вінницька обл. універс. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва, Держ. арх. Вінницької обл. ; підгот.: К. В. Завальнюк, І. М. Журавлівський, Т. В. Стецюк. - Вiнниця : Держ. картограф. ф-ка, 2011. - 104 с. : фот., табл. - Бібліогр.: с. 47-49; с. 94-99. - 1000 пр. - ISBN 978-617-533-041-8

9. Щербанюк Л. "Єсть у мене бажання - поїхати на зелену Буковину" : [Чернів. адреси О. Кобилянської та Лесі Українки] / Л. Щербанюк // Буковинський журнал. - 2013. - № 3. - С. 106-113.

10. Щербанюк Л. "Їхала я сюди рятуватися" : [зв'язок Лесі Українки з О. Кобилянською і Буковиною] / Л. Щербанюк // Молодий буковинець. - 2013. - 12 верес. (№ 102). - С. 15.