Народжені Україною – загартовані світом

 Історично сталося так, що український народна пам’ять забула багато своїх співвідчизників, котрі прославляли й прославлятимуть нашу націю та Українську Державу.  А на багатьох іменах, завдяки «братській росії» десятиліттями стояло державне табу на згадку про їх існування. Та в ХХІ столітті титани науки й культури, громадські й політичні діячі, які розуміють, що без минулого немає майбутнього, згуртовуються для різних проєктів, щоб відновити справедливість й честь українського народу, наших друзів різної національності, котрі також підтримували й прославляли Україну – цінували її синів та доньок, закохалися в солов’їну мову.

 

     Один з таких проєктів – меморіальний альманах у двох томах «Народжені Україною». Це видання є продовженням серії видань «Золоті імена України». До книги увійшло близько тисячі персоналій про видатних людей – державних, громадських і релігійних діячів, просвітників і науковців, діячів культури, мистецтва і спорту, які походженням, народженням або діяльністю пов’язані з Україною і стали славою та гордістю її народу. Текст подано трьома мовами – українською, російською та англійською. Меморіальний альманах знайомить нас з дослідженням автора «Слово о полку Ігоревім», ученим-енциклопелистом та лікарем Нестором Амбродик-Миксимовичем – Московія й до сьогодні привласнює його наукові праці та походження як російські, одеситом Юрієм Липою – історіософ, політолог, поет і публіцист, лікар, чиє ім’я нарешті повертається в Україну після довгого забуття, Сергієм Параджановим – цього вірменського й українського кінорежисера знає весь світ як творця фільму «Тіні забутих предків» – одного з кращих зразків вітчизняного і світового кіномистецтва, та з іншими величними представниками української нації.

Детально ознайомитись з двохтомним альманахом «Народжені Україною» ви зможете в Чернівецькій ОУНБ ім. М. Івасюка (відділ наукової інформації та бібліографії). Адже ми повинні знати свою історію, любити свою мову й культуру та не забувати тих, хто віддав життя чи боронить нашу Незалежність, Славу й Вірність Україні.

 Не ціниш своє – не цінуватимуть тебе!

 Чекаємо на Вас!

 

Народжені Україною = Рожденные Украиной = Born by Ukraine : мемор. альм. у 2 т. - Київ : Євроімідж, 2002. - (Золоті імена України). - ISBN 966-7867-26-9.

Т. І : А - К. - 2002. - 896 с. : іл. - Укр., рос. та англ. мовами. - ISBN 966-7867-24-2 (в палiт.)

Т. ІІ : Л - Я. - 2002. - 896 с. : іл. - Укр., рос., та англ. мовами. - ISBN 966-7867-25-0 (в палiт.)

Від долі не втікають — їй ідуть назустріч. Усе життя.

 

(1924-2009)

 У серні виповнилося б 100 років від дня народження відомому письменникові, сценаристу, редактору одної з найвідоміших українських газет «Літературна Україна» (раніше «Літературна газета), лауреату Шевченківської премії та Героєві України – Загребельному Павлу Архиповичу. Ця людина в своєму житті пережила багато негараздів – в ранньому віці залишився без матері, добровольцем пішов на фронт де брав участь у битві за Київ (1941 р.), був не раз поранений, в непритомному стані потрапив у полон до нацистів, з концтабору вийшов лише в лютому 1945 році. Свої життєві емоції письменник передає в автобіографічній повісті «Дума про невмирущого» (1957 р.) – присвячена молодому воїну, який загинув у нацистському концтаборі. Через три роки побачив світ його перший роман «Європа 45» . Одним із шедевром української прози є роман «Диво», П. Загребельний працював над ним шість років. В цьому творі образ Софії Київської втілює в собі сильний дух українського народу, віками хотіли знищити це диво – Софію Київську, та собор знову й знову повстає з руїн та попілу. Про історію нашого народу письменник написав цілі цикли романів: «Первоміст», «Смерть у Києві», «Євпраксія» та інші. А про історичний роман «Роксолана», який надрукували в 1980 році, напевно знає кожний. П. Загребельний особисто відвідав Рогатин Івано-Франківської області, там народилася майбутня султана, та був у Туреччині – в місцях пов’язаних з Роксоланою. Тому в романі використано багато правдивих історичних подій XVI ст. А надихнула письменника на створення літературного шедевру книга А. Кримського «Історія Туреччини». Та автор ніколи не вважав Роксолану національною гордістю. Ювіляр створив близько сорока романів, багато з них перекладено 23 мовами світу.
Слід згадати П. Загребельного як талановитого редактора-новатора «Літературної газети». Під його керівництвом це видання вдихнуло в себе різноманітну можливість національної творчої думки. Він почав друкувати молодих українських авторів: І. Драча, Л. Костенко, В. Симоненка, Д. Павличка та інших. За це – радянська влада позбавила редактора посади й заважала друкувати його твори.
Як сценарист, П. Загребельний працював у різних напрямках: від воєнної тематики («Перевірено – мін немає»), любовної («Переходимо до любові»), так і до історичної («Ярослав Мудрий»).
Краще дізнатись про нашого ювіляра допоможе Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. Івасюка. Приходьте, і ми разом з вами зможемо поринути в різноманіття творчості П. Загребельного.

Чекаємо, до зустрічі!

Про одного з провісників українського відродження

(1834-1888)

   8 серпня мальовнича буковинська земля подарувала українському народові й світу незабутнього письменника-романтика, захисника українського народу Осипа-Юрія Федьковича. Один з дослідників творчості нашого буковинця, а саме Осип Маковей, зазначив: "Люди ходили до нього, як бджоли, а він їм ка­зав: "Грунта, ліси, полонини, що ви мали до 1848 p., ва­ші! Ви бороніться, тримайтеся, а я буду провадити про­цеси". Сучасники поета свідчать, що він мав великий вплив на гуцулів і "що сказав мужикам, то було святе, радив розумно і багато доброго зробив громадам". Тому його і обрали війтом рідного села. Ю. Федькович доклав багато зусиль, щоб поширити народну мудрість, освіту та демократичні заростки серед простого народу, вчив захищатись від поневолення й несправедливості. Коли був шкільним інспектором Вижницького повіту, виступав за навчання в школі рідною мовою та склав «Буквар для господарських діток на Буковині».
     Перші його твори були написані і надруковані німецькою мовою. Та під впливом його старшої сестри Марії, перейнявши від неї різні руські забавлянки та співаночки, казки, історичні перекази тощо, не цурався рідного. Познайомившись з прогресивною молоддю того часу – А. Кобилянським, К. Горбальом, Д. Танячкевичем та іншими, ознайомився з українською літературою, вони його заохочували писати рідною народною мовою та надсилали нові українські періодичні видання. Так, у 1862 р. у Львові, вийшла збірка «Поезії Йосифа Федьковича», яка відразу здобула визнання читачів. Поезія поєднала в собі західноєвропейський романтизм з буковинським фольклором. В цей час поет перебував у угорському містечку Кезді-Васаргелі, де відбував військову службу. А перший свій вірш «Нічліг» (1858 р.) українською мовою автор написав у поході австрійського війська до Італії. Тому ця збірка наповнена сумом за рідним краєм. Переживши всі тортури й несправедливості жовнірства автор зумів легко передати відчай дезертирства й самогубства в таких творах як «Дезертир», «В арешті», «Святий вечір» тощо. Звичайно, Ю. Федькович не міг оминути у віршах тугу гуцулів за родиною та домом – «Нічліг», «У Вероні», «В церкві» та інші. А поеми «Довбуш», «Юрій Гінда», «Лук’ян Кобилиця» тощо, присвячені героїчним подвигам опришкам та героям, що захищали народ від кривди й несправедливості. Слід зазначити, що відчувається вплив Т. Шевченка на поезію Буковинського Солов’я – він захоплювався його творчістю.
   Також були написані прозові твори, насичені болем та драматизмом. Перша повість «Люба-згуба» народилася на військовій службі. Два брати, Ілаш та Василь, закохалися в красуню Калину. Дівчина віддала своє серце Ілашу. Василь сильно страждає – стає братовбивцем, на весіллі вбиває нареченого й себе. З туги вмирає і Марія, котра полюбила Василя. Нещасне кохання описано й інших творах «Серце не навчити», «Хто винен?», «Дністрові кручі». Звичайно, Ю. Федькович і в прозі не оминає жовнірської теми: «Штефан Славич», «Жовнярка», «Побратим» тощо. Адже забираючи чоловіків до цісарської армії, родина часто залишалася без годувальника. Це гарно описано в повісті «Три як рідні брати», де герой – Іван Шовканюк, згадує як його, двадцятирічного юнака, забрали в армію. Вдома залишилися мати з сестрами та хворий старший брат Онуфрій. Навіть за два роки служби Іван не знаходить собі друзів серед жовнірів, був завжди сумний і мовчазний. З дому надійшов лист від Онуфрія, який відчуває що помирає. В хаті все продали, навіть худобу – треба було сплатити податки. Хлопець просить відпустку, та капітан вдарив Івана по обличчю й звелів арештувати. Завдяки капралу Бая його відпускають «на урльон». Повість закінчується приготуванням трьох друзів-побратимих до весілля.
   Згадаємо ще оповідання «Сафат Зінич», автор реалістично описав картину життя сербів. У бідну вдовину сім’ю доля закидає солдатів-буковинців, дочка Марта стала жовнірам молодшою сестрою. Дівчина закохана в негідника Янка, який обдуривши її, сватається до дочки багатія Карадіча, а Марті відсилає перстень. Такої бездушності не витримує закохана – через три дні її поховоли разом з матір’ю. Сафат Зінич, боляче вражений трагедією убогої родини, під час весілля застрілив Янка. За це буковинця було засуджено на десять років тяжкої неволі, та він не шкодує, готовий життя віддати за правду бідних і скривджених. В оповіданні відчувається втілення волелюбства й прагнення справедливості українських опришків.
Хочеться ще нагадати про перекладацьку діяльність Ю. Федьковича. Він один із перших в українській літературі перекладав німецьку класику («Лісовий цар» Гете, «Полонинський стрілець» Шіллера, «Лорелея» Гейне тощо). Особливо Ю. Федькович цікавився творчістю англійського драматурга Шекспіра (п’єси “Гамлет» і «Макбет»). А комедію «Приборкання непокірної» переробив на свій лад під назвою «Як козаки роги виправляють» - вона у свій час набула великої популярності.
   Дбаючи про розвиток літератури для дітей, Ю. Федькович переробив й переклав казки братів Грімм, К. Андерсена, Гофмана та інших.
Останні роки свого життя Буковинський Соловей працював редактором газети «Буковина», завдяки цьому відкрив для нас творчість Є. Ярошинської, О. Кониського та інших представників тогочасного українського суспільства.

  Краще ознайомитись й дізнатись про життя та творчість Ю. Федьковича допоможе біобібліографічний покажчик «Юрій Федькович(1834-1888)» виданий в 2014 році до 180-річчя від дня народження видатного українця.